2. Д. Бортнянський видатний український композитор.

Український композитор, співак і диригент. Створив новий тип хорового концерту

(в стилістичному відношенні концерти мають виразні ознаки класичного стилю.

В жанровому — пов'язані з міськими музичними жанрами (кант, марш, українська пісня-романс).В структурному відношенні концерти являють собою три- або чотиричастинні цикли. В більшості випадків частини мають темповий контраст, причому крайні частини — швидкі, проте ліричні та лірико-драматині за характером концерти починаються з повільних частин. Як правило частини циклів не пов'язані між собою тематично (за виключенням концерту № 21).

Отримав посаду придворного капельмейстера у Петербурзі. Бортнянський був першим композитором у Росії, музичні твори якого почали виходити друком. За Бортнянського Петербурзька придворна капела досягла високого рівня. Під час керівництва капелою Бортнянський написав багато інструментальних творів, опери на французькі лібрето.

Опери – «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син суперник».

Хорові концерти(35).

29 окремих літургійних співів.

Триголосну літургію.

Обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів.

2 – хорні концерти(10).

Клавірні сонати.

Камерна симфонія.

Концерт для фортепіано з оркестром D – dur.

3. Протактувати приклад у швидкому темпі:

При тактуванні в швидких темпах, для зручності диригування диригент об’єднує кілька долей в один жест. ²_4,³₄ – на раз; ⁴_4,⁶₈ – на два; ⁹₈ – на три. Але в даному прикладі буде доцільно використати схему «на раз».

4. Дати визначення термінам: Graciozo, a piena voce, tenuto, furioso.

Graciozo – грайливо;

A piena voce – на повен голос;

Tenuto – витримано;

Furioso – люто, несамовито, шалено.

Білет №17

1. Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах змішаних форм.Змішані форми – музичні побудови, що поєднують в собі ознаки різних форм. Наприклад: рондо – соната, куплетно – варіаційна, сонатна форма баладного типу (ознаки сонатності і складної тричастинної форми).

А + В + C(R) +А + В

Гп Пп Розр. Гп Пп (в Д тон-ті без зміни на основну).

Іноді поєднується сонатність і варіаційність (кантата – симфонія «Кавказ»).

Контрасно – складова, в якій можуть бути ознаки складної тричастинної і водночас наскрізної форми («Благодатна пора» В.Камінського).

2. М. Березовський – творчий портрет.

Український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори. Навчався у Болонській філармонічній академії, де брав уроки у відомого композитора та історика музики падре Джованні Батіста Мартіні, у якого навчався близько восьми років. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту.

Духовні концерти займають чільне місце у творчості композитора, і були підняті, як жанр, до найвищого музично-художнього рівня. Збереглися лише три концерти — «Бог ста в сонмѣ Богов», «Господь воцарися», «Не отвержи». Ці концерти успадкували чимало рис партесних концертів, зокрема поєднання акордової і поліфонічної фактур, однак увібрали й традиції західноєвропейської музики, зокрема нова гармонічна мова із функційно-гармонічною ладовою системою. Усі концерти являють собою багаточастинні цикли, складені за принципом образного, темпового і фактурного контрасту, однак об'єднані тематичною цілісністю, що досягається інтонаційними зв'язками між крайніми частинами, а в останньому концерті — протягом усього твору. Концерти досить різні як за побудовою, так і характером.( «Не отвержи», Псалм № 70 (строфи 9- поч.13) Adagio — Allegro — Adagio — allegro лірико-драматичний характер).

Опери – «Демофонд», «Іфігенія в Тавриді».

Німецькі і латинські мотети.

Хоровий цикл – «Причасні вірші».

Скрипкова соната.

Соната для скрипки і чембало.

Літургія св. Іоанна Златоустого,

Хорові концерти(24) – «Не отвержи мене..», «Остригну сердце», «Слава во вишніх Богу», «Хваліте Господа».

3. Протактувати приклад у стриманому русі:

Розмір ⁶₈ диругується за принципом у швидкому темпі дещо повільнішому русі, тобто об’єднуються декілька долей в один жест, при цьому окремим жестом виділяються найменші вартості.

4. Дати визначення термінам: Gaio, meno mosso, sforzando, mezza voce.

Gaio – весело;

Meno mosso – повільніше;

Sforzando – раптовий акцент;

Mezza voce – в пів голосу.

Білет №18

1. Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах наскрізної форми.

Наскрізна форма – це така музична побудова, де на кожен куплет поетичного тексту дається новий варіант музичного тексту. Позначається буквами а+в+с…

В ній пишуться хорові і інструментальні п’єси. Наприклад К.Стеценко «Прометей», кантата Д.Січинський «Дніпро реве», «Лічу в неволі».

2. А. Ведель – риси творчості.

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. В Києво-Могилянській Академії Ведель почав писати свої перші музичні твори, диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль.

Хорові концерти(26) – «В молитвах неусыпающую Богородицу», «Спаси мя, боже, яко внидоша воды до души моєя», «Доколѣ, Господи, забудеши мя», «Пою Богу моєму дондеже єсьмь», «Блажен разумѣваяй на нища и убога», «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсмь», «Воскресни, Господи…», «Услыши, Господи, глас мой», «Проповѣдника вѣры», «Господь пасет мя», «Боже, законопреступницы восташа на мя», «Ко Господу внегда скорбѣти ми».

«Покаянне тріо».

«Херувимська».

Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (переважно 3- та 4-частинні), більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів, в ряді випадків цілісність циклу скріплюється тематичними зв'язками між частинами. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення.

Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом. Виразовість мелодіки посилена ритмікою, що відзначається складністю і різноманітністю ритмічних малюнків. З класичним стилем пов'язана чітка розчленованість мелодики, використання побудов типу «питання — відповідь», підсумовуючих структур. Натомість зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.

Гармонічна мова має всі ознаки розвиненої тональної системи, збільшенню напруження сприяє використання альтерованої субдомінанти, а також альтерованої домінанти. В ансамблях Ведель часто використовує триголосну акордову фактуру, властиву кантам. Хорова фактура суттєво впливає на образність і формотворення. Властиве зіставлення ансамблевих звучань з туттійними, зміни в хоровій фактурі є динамізуючими чинниками.