- •Морфологія та фізіологія шкіри.
- •Зовнішні та внутрішні чинники виникнення хвороб шкіри,
- •Суб'єктивні та об'єктивні ознаки хвороб шкіри.
- •Характеристика первинних та вторинних патологічних елементі висипки.
- •Методика обстеження хворих на хвороби шкіри.
- •Атопічний дерматит.
- •5. Екзема.
- •Сверблячі дерматози: простий хронічний лишай, свербіж.
- •7. Професійні хвороби шкіри.
- •9. Токсичний епідермальний некроліз.
- •10. Папулосквамозні дерматози: псоріаз, червоний плескатий лиша: пітиріаз рожевий.
- •13. Фактори ризику новоутворень шкіри.
- •14. Передракові хвороби.
- •15. Злоякісні новоутворення шкіри.
- •16. Інфекційні хвороби шкіри: імпетиго, піодермії, звичайна ектим фурункул та карбункул.
- •17. Особливості піодермій у дітей та вагітних.
- •18. Еритразма.
- •19. Гідраденіт.
- •20. Туберкульоз шкіри.
- •21. Мікози: різнокольоровий пітиріаз, дерматофітії, кандидоз.
- •22. Короста, особливості перебігу корости в дітей.
- •23. Педикульоз і фтиріаз.
- •24. Вірусні інфекційні хвороби: оперізувальний герпес, простий герпе вірусні бородавки та контагіозний молюск.
- •Сифіліс, загальний перебіг, інкубаційний період.
- •2. Ранній первинний сифіліс, атипові та ускладнені шанкери.
- •3. Ранній вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок. Ураження інших органів і систем.
- •4.Пізній сифіліс, його класифікація, загальна характеристика перебігу. Клінічні прояви.
- •5. Сифіліс серцево-судинної системи.
- •6. Ураження нервової системи в разі пізнього сифілісу.
- •7. Природжений сифіліс. Роль матері та умови передачі сифілісу дитині.
- •8. Ранній природжений сифіліс.
- •9. Пізній природжений сифіліс.
- •10. Лабораторна діагностика сифілісу: види серологічних реакцій.
- •11. Основні принципи лікування хворих на сифіліс.
- •12. Критерії вилікування хворих на сифіліс, диспансерний нагляд.
- •13. Профілактика вагітних з метою запобігання природженому сифілісу.
- •14. Гонококова інфекція, інкубаційний період.
- •15. Клініка гонококової інфекції у чоловіків, жінок та дітей.
- •16. Ускладнення гонококової інфекції у чоловіків та жінок.
- •17. Лабораторна діагностика гонококової інфекції.
- •18. Принципи лікування хворих на гонококову інфекцію та критерії вилікування.
- •20. Хламідійна інфекція, урогенітальний трихомоніаз та урогенітальний мікоплазмоз.
- •21. Питання організації дерматовенерологічної служби в Україні.
- •23. Питання профілактики гострозаразних хвороб шкіри.
- •Проводити додаткове обстеження хворих на шкірні хвороби: пальпацію, діаскопію, зішкрібання патологічних елементів висипки; перевіряти чутливість шкіри.
- •Визначати ізоморфну реакцію шкіри, псоріатичні феномени та оцінювати дермографізм.
- •Ставити шкірні тести краплинним та компресним методами.
- •Визначати біодозу ультрафіолетового опромінення.
- •Володіти методикою проведення проби Ядассона.
- •Брати матеріал із пухирців для дослідження на акантолітичні клітини (мазок-відбиток).
- •Брати матеріал для лабораторного дослідження на наявність патогенних грибів (волосся, нігті, лусочки).
- •Проводити люмінісцентну діагностику в разі мікозів.
- •Збирати матеріал для лабораторної діагностики паразитарних хвороб.
- •Готувати матеріал для дослідження на білу трепонему.
- •Готувати хворого до пункції регіонарного лімфатичного вузла.
- •Брати, зберігати та транспортувати кров дорослих і дітей для обстеження на кср, ріф, рібт, віл.
- •Брати кров для експрес-діагностики сифілісу (за допомогою реакції мікропреципітації).
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у чоловіків із сечівника, передміхурової залози, сім'яних міхурців, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у дівчаток із сечівника, піхви, прямої кишки.
- •Брати матеріал для бактеріологічного дослідження на гонококову інфекцію з мигдаликів та глотки.
- •Складати план заходів щодо профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, спортивних, дитячих та лікувальний закладах.
24. Вірусні інфекційні хвороби: оперізувальний герпес, простий герпе вірусні бородавки та контагіозний молюск.
ПРОСТИЙ ГЕРПЕС Збудником хвороби є вірус простого герпесу. Є два типи вірусу. Перший передається повітряно-крапельним шляхом, рідше контактним і уражає обличчя, порожнину рота у дітей. Другий тип вірусу передається статевим шляхом і викликає геніальний герпес. Виникнення хвороби провокують переохолодження, зниження імунітету, спадковість, деколи хвороба рецидивує 6-8 раз на рік і більше.В організмі хворого утворюються антитіла до вірусу, які зберігаються все життя, але не запобігають розвитку хвороби. Вперше герпес виникає у дитячому віці і найважче перебігає у новонароджених. Інкубаційний період триває від кількох днів до 2 тижнів
Рецидивна форма Загальний стан погіршується не завжди, за 1-3 іноді 5-7 днів можуть виникнути: гарячка, реґіонарний лімфаденіт,біль у м'язах і суглобах, серцебиття, задишка, озноб, пітливість, втома, розлади сну. На червоній шкірі виникають згруповані везикули з прозорим вмістом. Турбує відчуття печіння, поколювання, свербіння. Після руйнування везикул виникають болючі ерозії, що можуть зливатися. Згодом ексудат засихає у кірочки, під якими ерозії епітелізуються за 7-10 днів, кірочки відпадають, залишаються червоно-білі плями.
Є такі атипові простого герпесу: абортивна, набрякова , зостериформна, дисемінована, геморагічна,геморагічно некротична.
Генералізована формаВажкий перебіг з множинними везикулами і пустулами, іноді виразками, некрозами, підвищенням температури, важким загальним станом, тахікардією, судомами. В крові: анемія, лейкопенія.
Оперізуючий герпес: Викликається вірусом вітряної віспи у дітей. Висипка з'являється раптово або після 1-5 днів загального нездужання, гарячки, головного болю, нудоти, невралгії в зоні ураження. Висипання у вигляді піхурців по ходу нервів, частіше міжреберних, і з одного боку. Через 6-8 днів везикули лопають, утворюються ерозії, які підсихають у серозні коричнуваті кірочки, через 2-3 тижні відпадають і лишається гіперпігментація, що згодом зникає безслідно. Клінічні форми: абортивна,бульозна, геморагічна,гангренозна, генералізована, міжреберна двобічна, очна.
Лікування: місцево анілінові барвники, противірусні мазі, еритемні дози УФО, при висипці у ротовій порожнині полоскання відваром ромашки,після зникнення везикул уражені ділянки змазують олією шипшини, мазь солкосерил , загальне: ацикловір, інтерферони (реаферон, лаферон) в/м по 2 000 000 МО, для запобігання рецидивів протигерпетична полівалентна вакцина, , левамізол, гамма-глобулін, при вираженому болюовому синдромі анальгетики
Бородавки викликаються папілома вірусами різних типів, 1 зумовлює підошовні, 2 – звичайні, 3 – плоскі або юнацькі, 16 і 18 – гострокінцеві бородавки (кондиломи). Заразитися можна при прямому контакті з хворим, через предмети побуту, взуття, сприяють зараженню мікротравми і надмірна вологість шкіри, зниження імунітету. Інкубаційний період 1-2 тижні до пів року і більше. Є звичайні, юнацькі, підошовні і гострокінцеві.
Лікування: місцеве: кріодеструкція, діатермокоагуляція, електроліз, хірургічне видалення, обробка препаратами «Солкодерм», «Ферезол», соком чистотілу, для гострокінцевих кондилом 20-50% спиртовим розчином подофіліну або кондиліном загальне: для попередження рецидивів та при зниженому імунітеті лаферон 1 000 000 – 1 000 000 ОД щодня 10 разів, циклаферон, неовір по 1 ампулі в/м по схемі.
Контагіозний молюск збудник вірус, зараження при прямому контакті (статевий), через предмети побуту. Хворіють переважно діти та молоді люди, інкубаційний період від 2 тижнів до кількох місяців. У дітей на шкірі обличчя, шиї, кистей рук у дорослих на животі, гені таліях, анусі; рясні напівсферичні вузлики, з пупковидним западанням в центрі. Щільні, блискучі, жовтувато-рожевого кольору, розміром до горошини, при натискання з боків виділяється білувата кашоподібна маса. Без суб’єктивних відчуттів, можуть зникнути самостійно без лікування через 2-3 місяці.
Лікування:
місцево: видавлювання або зішкрібання вузликів, після чого змазування 1% спиртовим розчином діамантового зеленого або 2% йодом, фукорцином, соком часнику, мазями з ацикловіром; діатермокоагуляція, електроліз
загальне: при розповсюджених випадках тетрацикліни, інтерферони
Профілактика: ізоляція дітей з дитячих закладів.
