19. Гідраденіт.

Гідраденіт – це гнійне запалення апокринової потової залози, не хворіють діти до періоду статевого дозрівання і люди похилого віку.

Типова локалізація: під пахвами, навколо сосків грудей, пупка, в ділянці статевих органів, заднього проходу.

Клініка: спочатку виникає декілька або один невеликий запальний болючий, щільний вузол до 0,5 см і товщі шкіри, росте до 1-2 см, шкіра над ним синюшно-червона, всередині гнійне розплавлення. З часом він розм’якшується і проривається з утворенням нориці і виділенням вершко подібного гною, загоюється поступово з формуванням рубця.

Процес схильний до тривалого рецидивуючого перебігу, іноді двохсторонній, може підвищуватися температура тіла з порушенням загального стану.

при глибокому процесі у періоді інфільтрації для стимуляції гнійного розпаду: напівспиртові компреси, повязки з чистим іхтіолом, 10-50% іхтіоловою маззю, маззю Вишневського, 5% сірчану мазь, нафталан

е) у стадії розкриття абсцесу чи вузла: гній і гнійно-некротичні стрижні видаляють шляхом промивання під напором 3% перекису водню, чи інших дезінфікуючих розчинів зі шприца, накладають примочки з дезінфікуючими засобами (гіпертонічний розчин натрію хлориду, фурациліну, борної кислоти, етакридину лактату)

є) ерозії та краї виразок тушують раз на день 2-5% розчином калію перманганату, фукорцином, 1% спиртовим розчином метиленового синього або брильянтового зеленого

ж) для відторгнення гнійно-некротичних стрижнів та ділянок некрозу: присипки або зрошування трипсину, хімотрипсину; мазь іруксол

з) для стимуляції загоєння хронічних виразок: мазь, желе солкосерилу, мазь вульнусан, «Спасатель», вінілін, альгофін

20. Туберкульоз шкіри.

Збудник – туберкульозна паличка. Сприяючі чинники: розлади нервової і ендокринної систем, порушення обміну речовин, водно-сольового балансу шкіри, судинні зміни.Класифікація туберкульозу шкіри.

1.Туберкульоз шкіри, що виникає у раніше не інфікованих людей: 2.Туберкульоз шкіри у раніше інфікованих людей:

Первинний комплекс або первинний афект.Трапляється дуже рідко, переважно у дітей при контакті з інфікованим матеріалом, утворюється червоно-коричнева щільна папула, потім виразка до 2 см з м'якими краями, зернистим дном, гнійними виділеннями, через 2-4 тижні лімфангоїт та реґіонарний аденіт, загоюється рубцем.

Гострий міліарний туберкульоз шкіри. Буває дуже рідко в ослаблених і погано доглянутих дітей раннього віку разом з ураженням легень. Висипка на тулубі і кінцівках, плями, папули, пустули, крововиливи червоно-синього кольору.

Коліквативний туберкульоз шкіри.Виникає при гематогенному поширенні інфекції у ослаблених дітей раннього віку. На шкірі кінцівок щільні, не болючі синюшні вузли, схильні до злиття, згодом проривають, утворюються виразки неправильної форми, які гояться зірчастими рубцями. Первинний афект на місці щеплення БЦЖ.Нагадує туберкульозний вовчак.

Локалізовані форми туберкульозу шкіри

Туберкульозний вовчак або люпоїдний туберкульоз.Виникає в дитячому віці, Висипка у вигляді горбика від зерна проса до сочевиці, жовто-бурого до темно-червоного кольору, напівпрозорі, м'які. При ураження слизових оболонок горбики легко виразкуються, кровоточать, в задавнених випадках руйнується хрящ носової перегородки, розсмоктується кісткова частина альвеол ясен, розхитуються івипадають зуби.

Діагностика: - при діаскопії («симптом яблучного желе»), при натискання тупим зондом («симптом зонда»), гістологічне дослідження: гігантські клітини Лангганса, мікобактерії туберкульозу, позитивні туберкулінові проби

Коліквативний туберкульоз або скрофулодерма. є первинна скрофулодерма і вторинна Висипка у вигляді твердого, не болючого вузла у підшкірно жировій клітковині, не спаяного зі шкірою. Може бути один або декілька вузлів, вони швидко ростуть, зливаються, стають синьо-червоні, далі центр їх розм’якшується, виникає отвір з якого виділяється рідкий гній з кров’ю і некротизованими тканинами. Згодом виникають кірки, при відходженні їх виразка з м'якими підритими краями синюшного кольору. Через деякий час виразки загоюються нерівними рубцями.

Виразковий туберкульоз шкіри. Виникає у хворих на активний туберкульоз внутрішніх органів Висипка у вигляді щільних яскраво-червоних міліарних вузликів, що швидко розм’якшуються і виразкуються. Виразки різко болючі, ростуть, зливаються, мають нерівні, підриті, при підняті краї; нерівне, зернисте дно з гнійним нальотом і крапковими крововиливами, горбики сіро-жовті з некрозом у центрі (симптом зернят Треля). без лікувальна можливий летальний кінець. Діагностика: - симптом зернят Треля - туберкулінові проби зазвичай негативне - бактеріоскопічне дослідження гнійних виділень виразок Дисеміновані форми туберкульозу шкіри

Індуративний туберкульоз шкіри або індуративна еритема Базена Хворіють переважно молоді жінки у яких порушення периферичного кровообігу, гормональні розлади.Висипка у вигляді 2-5 вузлів круглої чи овальної форми, 4-5 см в діаметрі, щільно-еластичної консистенції, мало болючих, не зливаються між собою, схильні до росту, шкіра над ними червоно-синюшна. Вузли можуть: розсмоктуватися, залишаючи тимчасову пігментацію; заживати атрофічним рубцем; розм’якшуватися і утворювати виразки, що гояться довго атрофічними гіперпігментованими рубцями. Папуло-некротичний туберкульоз Висипка у вигляді щільної не болючої напівкулеподібної папули червоно-синього чи коричневого кольору, 2-7 мм у діаметрі, в центрі – некроз, згодом утворюється кірка, після відходження якої – маленький поверхневий округлий «штампований» рубець з червоним вінчиком. Еволюція кожного елементу триває 1-2 місяці. Висипка виникає нападоподібно, тому при огляді видно елементи в різних стадіях розвитку (хибний поліморфізм). Діагностика: - туберкулінові проби, як правило позитивні- гістологічне дослідження: центральний некроз, оточений запальним інфільтратом, по периферії гранульоми, судинні зміни

Ліхеноїдний туберкульоз шкіри або лишай золотушних виникає при попадання мікобактерії в шкіру через кров. Висипка симетрична на шкірі бокових поверхонь тулуба у вигляді маленьких округлих папул жовто-коричневого чи блідо-рожевого кольору з гострою чи сплющеною поверхнею; розміром з головку шпильки інколи з пустулою чи пухирцем. Висипка самовільно зникає через 3-6 тижнів, залишаючи тимчасову пігментацію або атрофічний рубець.

Туберкулінові проби позитивні.

Лікування хворих на туберкульоз шкіри Проводять у стаціонарі і спецзакладах санаторного типу, лікування має бути тривалим, комбінованим, безперервним.

Етіологічне лікування з використанням протитуберкульозних препаратів: перша група (фтивазид, тубазид, метазид, салюзид, стрептоміцин), проводять декілька курсів лікування з інтервалами в 3-6 місяців; друга група (тибон, етіонамід, піразинамід) призначається рідше при непереносимості препаратів першого ряду або стійкості до них збудника.

Патогенетичне лікування включає вітаміни групи В,С,Д, десенсибілізуючі засоби, фізіотерапевтичні процедури (УФО, електрофорез), препарати кальцію, калію, повноцінну дієту,

Симптоматичне лікування спрямоване на ліквідацію побічних явищ від протитуберкульозних препаратів:

Місцеве лікування проводять при деяких формах шкірного туберкульозу для прискорення еволюції висипки