Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dkr_dermat.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
215.22 Кб
Скачать

16. Інфекційні хвороби шкіри: імпетиго, піодермії, звичайна ектим фурункул та карбункул.

Піодермія – це захворювання, що виникає внаслідок проникнення в шкіру та її придатки гноєрідних організмів: стафілококів, стрептококів, протея, синьогнійної і кишкової палички.

Зустрічаються дуже часто, уражають людей будь-якого віку, навіть новонароджених.

Розвитку цих хвороб сприяють екзогенні фактори: переохолодження, мікротравми, опіки, мацерація шкіри, потіння, забруднення шкіри, тривале вживання великих доз цитостатиків, гормональних препаратів; ендогенні: порушення вуглеводного обміну, гіповітамінози, порушення нервової, ендокринної, імунної систем.

Класифікація піодермій

Розрізняють: первинні піодермії (виникають на незміненій шкірі); вторинні (ускладнюють перебіг сверблячих дерматозів: короста, екзема)

За глибиною ураження: поверхневі: процес розвивається в епідермісі, зникають безслідно; глибокі: процес розвивається в дермі, підшкірно жировій клітковині, завершується утворенням рубця.

За розміщенням вогнища ураження: фолікулярні: починаються в усті волосяного фолікула (стафілодермії); позафолікулярні (стрептодермії)

За причиною виникнення:

1. Стафілодермії: а) поверхневі: остіофолікуліт, фолікуліт, сикоз, перипортит, пухирчатка новонароджених б) глибокі: фурункул, карбункул, гідраденіт, псевдофурункульоз

2. Стрептодермії: імпетиго

3. Змішані стрептостафілодермії): стрептостафілококове імпетиго, звичайна ектима, хронічна дифузна стрептодермія.

4. Хронічні форми: хронічна глибока виразково-вегетуюча, гангренозна, шанкриформна піодермія.

Фурункул – це гостре гнійно-некротичне ураження волосяного фолікула, сальної залози і навколишньої підшкірно жирової клітковини. Спочатку це червоний, болючий запальний вузол, конусоподібної форми з нечіткими межами, розмірами до 1-3 см. Потім в центрі формується пустула, еритема і набряк посилюються, через 3-4 дні вузол гнійно розплавляється, пустула руйнується, видно щільний жовтувато-зелений некротичний стрижень, який поступово виділяється з гноєм. Формується виразка, яка гоїться рубцем неправильної кутастої форми, інфільтрат розсмоктується, зменшується набряк, запальні явища, зникає болючість. Тривалість хвороби 7-10 днів.Температура тіла 40-41 ºС, головний біль, сонливість, різке погіршення загального стану, може виникнути сепсис, тромбоз вен, менінгіт. У хворих на цукровий діабет виникають великі інфільтрати з глибоким некрозом тканин.

Карбункул – це запалення кількох волосяних фолікулів на спільному інфільтраті. Типова локалізація – потилиця, спина, поперек, сідниці. Спочатку інфільтрат росте, розповсюджується в глибину, в процес втягуються нові фолікули. На 4-5 день захворювання утворюється гостро запальний, темно-червоний, щільний, болючий при пальпації вузол до 5-10 см в діаметрі. Навколо окремих фолікулів виникає глибокий некроз шкіри, вогнище стає темного, аж до чорного кольору, в кількох місцях відкриваються отвори, з яких виділяється гній з кров'ю, формується виразка з нерівними краями, зелено-жовтими некротичними стрижнями, які повільно відходять. Після відходження стрижнів виразка глибока, неправильної форми, з синюшними, в’ялими, підритими краями, нерівним дном з гнійними нальотом, кровоточить, навколо з інфільтратом. Одужання через 2-3 тижні і більше з утворенням втягнутого рубця неправильної форми.

Стрептококове імпетиго. Первинним морфологічним елементом є фліктена: поверхнева везикула з тонкою в’ялою покришкою до 0,5 см в діаметрі, оточена червоним обідком. Вміст її спочатку серозний, через кілька годин каламутний. Покришка руйнується, утворюється яскраво-червона ерозія, на дні якої клейка каламутна рідина, після засихання з'являється солом'яно-жовта кірочка, після видалення якої залишається червонувата пляма з бахромою відшарованого епітелію. Кількість фліктен збільшується, вони ростуть по периферії, утворюють вогнища. Типова локалізація: обличчя (біля рота і носа), кисті, стопи, гомілки. Можливе розповсюдження процесу внаслідок самозараження на слизові оболонки губ, рота, носа, очей. Тривалість захворювання 5-7 днів, зникає безслідно.

Звичайна ектима – починається з фліктени, пустули чи піхура на інфільтрованій шкірі, вміст стає гнійним. Формується кірочка щільно вставлена в тканини, при знятті якої утворюється кругла виразка 3-4 см в діаметрі з валикоподібними припіднятими краями, кровоточивим дном, вкритим кашоподібною брудно-сірою масою з домішками крові, загоюється рубцем. Типова локалізація: шкіра гомілок і сідниць, тривалість хвороби 2-4 тижні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]