Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді

1.3 метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обгрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

3. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

4. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

1. Зазначеною нормою КПК регламентуються підстави, умови та порядок зміни прокурором обвинувачення у суді.

Підставами зміни обвинувачення у суді є:

- встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;

- наявність у прокурора після дослідження доказів у суді переконання про необхідність зміни обвинувачення.

2. Умовою зміни прокурором обвинувачення в суді є виконання вимог ст. 341 КПК про погодження зміни обвинувачення з керівником органу прокуратури, в якому він працює, для чого суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання. Погодивши свою позицію з керівником прокуратури, прокурор у кримінальному провадженні складає обвинувальний акт, в якому викладає обгрунтування такої зміни. Рішення про його погодження керівник прокуратури, де працює прокурор, письмово фіксує на обвинувальному акті, оскільки ст. 341 КПК передбачено "погодження відповідних процесуальних документів".

35)1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2. Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

36)Стаття 340. Відмова від підтримання державного обвинувачення

1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.

2. У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.

3. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.

4. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.

5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.

6. Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.

Якщо керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві. У такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

37

Згідно зі ст. 338 КПК з метою зміни правової кваліфікації та/або

обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачен-

ня, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні об-

ставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвину-

вачується особа.

Прийняте прокурором рішення про зміну обвинувачення оформ-

люється новим обвинувальним актом, в якому прокурор формулює

змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рі-

шення. Цей обвинувальний акт повинен відповідати загальним ви-

могам, передбаченим у ст. 291 КПК. Копії обвинувального акта

надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його пред-

ставнику та законним представникам. Обвинувальний акт долуча-

ється до матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачення може змінюватися як у бік пом’якшення стано-

вища обвинуваченого, так і в бік його погіршення. Якщо в обвину-

вальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про

застосування закону України про кримінальну відповідальність,

який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне право-

порушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий

зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обви-

нувачення у раніше пред’явленому обсязі.

Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконан-

ня, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, він по-

винен відмовитися від підтримання державного обвинувачення

і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до ма-

теріалів кримінального провадження. Копія постанови надається

обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику

та законним представникам (ст. 340 КПК).

Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення

тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадку,

коли потерпілий погодився підтримувати обвинувачення самостій-

но (ч. 2 ст. 26 КПК).

Відповідні процесуальні документи, пов’язані зі зміною обви-

нувачення, висуненням додаткового обвинувачення, відмовою від

обвинувачення, прокурор повинен погодити з керівником прокура-100

тури, в якій він працює. Суд за клопотанням прокурора відкладає су-

дове засідання та надає прокурору час для складення та погодження

відповідних процесуальних документів (ст. 341 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 339 КПК клопотання прокурора про висунен-

ня додаткового обвинувачення повинно бути складено у письмовій

формі, оскільки перед тим, як звернутися до суду з вмотивованим

клопотанням, прокурор повинен погодити це клопотання з керів-

ником органу прокуратури, в якому він працює, або прокурором

вищого рівня.

38

У випадку призначення судового розгляду судом присяжних при відборі присяжних використовувати право ставити їм питання, які можуть мати значення для їх відводу. Під час судового розгляду брати активну участь у з’ясуванні обставин кримінального правопорушення та перевірці їх доказами, об’єктивно і неупереджено оцінювати їх з точки зору належності, допустимості, достовірності. За необхідності клопотати про виклик до суду свідків, експертів, спеціалістів, дослідження додаткових доказів, застосування заходів забезпечення кримінального провадження або проведення слідчих (розшукових) дій. За наявності підстав подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. Заперечувати проти необґрунтованих клопотань сторони захисту та потерпілого з цього питання.При виконанні процесуальних функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження.

Прокурор та суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

До обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду додається письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Обвинувачений під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, що передбачено ст. 384 нового КПК України.

Суди присяжних за загальним правилом розглядають питання виключно винуватості чи невинуватості обвинуваченого і не дають оцінку будь яким фактичним даним. Проте для забезпечення непідкупності як правило суд присяжних складається з 7