26. Техніка конспектування матеріалів справи

Важливим, обов'язковим елементом підготовки прокурора до судового слідства є конспектування матеріалів кримінальної справи незалежно від ЇЇ складності, обсягу, кількості обвинувачених та інше. Слід мати на увазі, що конспект покликаний забезпечити прокурору можливість вільно орієнтуватися в матеріалах справи в ході судового розгляду. В практиці нерідко бувають випадки, коли підсудний, потерпілий чи свідок змінюють в суді свідчення, і прокурору, який не має конспекта матеріалів справи, буде важко перевірити, в якій мірі змінені попередні свідченнята з'ясувати причину такої зміни. Без конспекта прокурору неможливо правильно орієнтуватися в судовому процесі і займати правильну позицію при проведенні судового слідства.

Конспект матеріалів кримінальної справи повинен містити такі розділи:

200

1) короткий зміст (фабула) справи;

2) аналіз версій, що перевірялися на попередньому слідстві;

3) аналіз доказів, що підтверджують вину обвинуваченого (підсудного);         ' ~ 4) план участі прокурора в судовому слідстві.

Перші два розділи додаткових роз'яснень не потребують. . Аналіз доказів — це не кількісна сума фактів, що доказуються, а логічна система. Зібрані, перевірені докази, оцінені в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості повинні являти собою таку якісну визначеність, яка відбивала би подію злочину і виключала би інші пояснення «механізму» злочинної поведінки і її наслідків. Саме така система дозволяє визначити достатність доказів з точки зору того, що належить встановити у кримінальній справі і яку відповідь (позитивну чи негативну) дати на питання, що вирішуються вироком. Об'єктивний аналіз доказів — основа формування позиції державного обвинувача, яка витікає з матеріалів справи і відповідає закону1.

27. По кожній кримінальній справі, готуючись до участі у судовому розгляді, прокурору необхідно визначити предмет доказування (щотребадоказати) і правові засоби доказування (яким шляхом доказувати). Все це фіксується в плані участі прокурора у судовому слідстві. Значення такого плану міститься в тому, що він забезпечує всебічну перевірку матеріалів попереднього розслідування, своєчасне висування судових версій, підвищує цілеспрямованість матеріалів кримінальної справи. Відсутність такого плана призводить до того, що багато важливих для справи обставин не досліджується. Звичайно, план участі прокурора в судовому слідстві носить попередній характер. Він може і навіть неминуче буде змінюватись в ході судового слідства.

Особливої уваги потребує планування допиту підсудного. Повинно бути визначено коло обставин, з яких намічається отримати його свідчення, послідовність їх з'ясування. Цепередбачає творче осмислення, підготовку і формулювання окремих питань.

До обставин, які підлягають з'ясуванню при долиті підсудного, відносяться як ті, з приводу яких він вже давав пояснення на попередньому слідстві, так і ті, про які його свідчень у матеріалах справи немає.

Якщо це диктується особливостями конкретної справи, то попередньо визначається і послідовність пред'явлення доказів підсудному. І незалежно від того, що план допиту при реалізації підлягає змінам, необхідність його складання в усіх випадках виправдовує себе.

Для того, щоб свідчення підсудного давали повну уяву з питання, що цікавить, треба по можливості деталізувати їх, зупинитися на істотніх моментах. Найбільш надійним спосо-бомуцихвипадкахєвідомийтактичний прийом: від простого — до складного, від другочергового — до головного. Слід прагнути того, щоб були з'ясовані всі обставини, які підлягають доказуванню.

Деякі прокурори планують з'ясування лише тих питань, які не отримали достатньо повного чи ясного вирішення на попередньому слідстві, тобто вони спрямовують свої сили лише на поповнення прогалин попереднього слідства. У зв'язку з цим доречно нагадати, що судове слідство — не просто перевірка і доповнення матеріалів попереднього слідства, це самостійне дослідження, засноване на даних попереднього слідства, а не тільки перевірка. Відомо, що прокурор в обвинувальній промові і суд у ви році можуть посилатисьлише на ті обстави ни і фактичні дані, які досліджені і достовірно відомі у суді. Тому, плануючи свою участь в судовому слідстві, прокурор повинен передбачити розгляд всіх питань, які мають значення для встановлення істини.

Техніка конспектування, тобто форма, схема конспекту •залежать від характеру, складності, обсягу кримінальної справи, кількості притягнутих по справі обвинувачених. У кожному конкретному випадку необхідно відшукати самий оптимальний варіант конспектування.

Найбільше розповсюдження отримала така форма: свідчення підсудного, свідків, потерпілого записуються окре-моз посиланням на сторінки справи; сторінки аркушу діляться навпіл, на одну сторону заносяться коротко свідчення цих осіб, інша — залишається чистою, щоб у суді відобразити зміни в їх свідченнях, даних на попередньому слідстві. Така форма конспектування застосовується за порівняльне нескладними справами. Стосовно таких справ зустрічається і інша форма конспекта, яка уявляється більш переважною: сторінка аркушу поділяється на три частини: крайня колонка ліворуч фіксує дані попереднього слідства, у середині — що 202

необхідно з'ясувати у суді; у крайній праворуч—дані судового слідства.

28. Завдання прокурора, який приймає участь у судовому розгляді кримінальної справи, необхідно розглядати у взаємозв'язку із завданням самого кримінального судочинства, яке полягає в забезпеченні правильного застосування законів з тим, щоб кожний, хто скоїв злочин, був підданий справедливому покаранню/

Всемірне укріплення законності і правопорядку є головним завданням і в діяльності прокуратури. Стаття 4 Закону «Про прокуратуру» вказує, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне затвердження верховенства закону, укріплення правопорядку. Серед основних функцій (вірніше — напрямків діяльності) прокуратури п. 4ст. 5 Закону називає підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних справ.

Прокурор, що приймає участь у розгляді справ в судах, дотримуючи принцип незалежності суддів і підпорядкування їхтільки закону, сприяє виконанню вимог закона про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ та постановления заснованих на законі судових рішень (ст. 34 Закона України «Про прокуратуру»).

Правове становище і повноваження прокурора в суді першої інстанції регламентуються кримінально-процесуальним законодавством і Законом України, «Про прокуратуру». Так, ст. 264 КПК України визначає, що^прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, примає~участь" у дослідженні доказів,,;дає висновки з питань, що виникають під час судового розгляду'висловлює свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання підсудного.