41

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА”

для студентів денної форми навчання з

напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт»

(технікум)

(в рамках кредитно-модульної системи ОНП)

Київ –2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни

“ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА”

для студентів денної форми навчання з

напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт»

(технікум)

(в рамках кредитно-модульної системи ОНП)

Затверджено

на засіданні навчально-методичної ради

Національно транспортного університету

Протокол №_ від ___________2009 р.

Перший проректор, професор

____________________М.О.Білякович

Київ –2009

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Основи менеджменту та підприємництва» для студентів денної форми навчання з напрямку підготовки 6.070106 – «Автомобільний транспорт» - К.: НТУ, 2009.- с.

Укладачі: Гребельник М.М., ст.викл., Ільченко В.Ю., к.е.н., доц.

Рецензент: Омельянович О.Р., к.е.н., доц.

Курсова робота з дисципліни “Основи менеджменту та підприємництва” призначена для закріплення теоретичних знань та здобуття практичного досвіду по розробці плану діяльності автотранспортного підприємства як основи розвитку підприємства .

Загальні положення

«Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми

навчання при використанні кредитно-модульної системи організації

навчального процесу»

в Національному транспортному університеті

«Тимчасове положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу» в Національному транспортному університеті розроблено у відповідності до «Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48, Концептуальних засад розвитку вищої технічної освіти України в контексті Болонського процесу, схвалених Всеукраїнською нарадою ректорів вищих технічних навчальних закладів «Вища технічна освіта і Болонський процес» (м. Харків, 17-18 квітня 2004 р.), «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при проведенні педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті», (затвердженого 25 травня 2005 р.).

Основні терміни, поняття та їх визначення.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один модуль або блок змістових модулів.

Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 академічних годин повного навчального навантаження (аудиторні заняття та самостійна робота студентів) – за шкалою ECTS¹. 1 кредит = 54 академічні години повного навчального навантаження (аудиторні заняття та самостійна робота студентів) – за національною шкалою.

________________________________________________________________

¹ECTS – (European Credit Transfer accumulated System) Європейська кредитно-трансферна акумувальна система кредитних одиниць.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо).

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен.

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

• з усіх контрольних зрізів з дисципліни у семестрі (відвідування занять, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;

• нормованої кількості балів за роботу у семестрі, кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, за наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.

Рейтинговий показник студента з модуля дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять та поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульного контролю.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60, максимальна нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, становить 40 балів. Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наведена в табл. 2.

Таблиця 1

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету (в балах)	Примітка
A	Відмінно	90-100 (+n)*	При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m  –  кількість балів, отриманих студентом під час вивчення дисципліни,  – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу до 15 балів.
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	1-59
F	Незадовільно з повторним курсом	0

^* – Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше, ніж 100 балів, тоді він отримує А (за шкалою ECTS), «відмінно» (за національною шкалою).

Таблиця 2

Рейтинг студента у семестрі ( , бали)	Нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується на підсумковому контролі ( , бали)		Кількість балів, отриманих за підсумковий контроль (бали)
90-100 75-89 60-74 35-59 17-34 <17	- 40 30 20 10 0
Рейтинг студента, що не приймає участь у підсумковому контролі ( , бали)
Рейтинг студента, що приймає участь у підсумковому контролі ( , бали)