Практична робота № 14. Програма організації дозвілля

Мета роботи: закріпити теоретичні знання з теми «Дозвільнева робота з різними категоріями населення»; розвивати практичні навички планування соціальної роботи.

Практичне завдання:

Складіть програму організації дозвілля мешканців будинку-інтернату для людей похилого віку на один місяць.

Методичні рекомендації:

Роль дозвілля в житті літньої людини індивідуальна і зале­жить від психофізичних можливостей, суспільного становища й умов. Проживання літньої людини в окреслених умовах на­кладає істотний відбиток на її життєвий тонус, активність, пси­хологічний настрій, зміну ціннісних настанов, рівень домагань. На підставі такого підходу мож­на виділити такі основні функції дозвілля людей похилого віку:

• збереження зв'язку з широким колом людей. Соціальні кон­такти похилих людей природним чином скорочуються. Зайняття різними видами дозвіллєвої діяльності створю­ють можливість зустрічей із широким колом людей;

• задоволення потреби у визнанні. її випробовують усі по­коління, однак для людей пенсійного віку вона має особ­ливе значення у зв'язку з відходом зі сфери професійної активності. Завдяки хобі можна придбати репутацію знав­ця в тій чи іншій галузі, одержувати премії, призи, радіти визнанню з боку великої кількості людей;

• поліпшення і підтримка психофізичного стану. Кожен вид дозвілля поліпшує ті чи інші психофізичні задатки, настрій, розслаблює людину, оптимізує її, спричинює за­доволеність життям;

• збереження і посилення соціальної активності особистості - своєрідний генератор творчої активності, духовних по­треб і соціального досвіду.

Можна виділити два модулів соціально-культурних технологій організації дозвілля людей похилого віку: базовий і варіативний.

Базовий модуль зумовлює необхідність використання тра­диційних дозвіллєвих форм діяльності, методів, технологій, послуг, до яких відносяться: проведення заходів, присвячених державним, місцевим, народним, великим особистим датам і подіям; художня творчість (музичне, пісенне, танцювальне, фольклорне, ремісно-прикладне та ін.); робота з книжковим фондом і періодичними виданнями; екскурсійна діяльність; комунікативна діяльність (бесіди, обговорення, чаювання тощо); перегляд телевізійних і відеопрограм, прослуховування радіо­передач; відвідування різноманітних культурно-дозвіллєвих установ; концертна діяльність як самих людей похилого віку, так і запрошених для них виконавців; оздоровчі заняття і виї­зди на природу; лекційно-просвітня тематична діяльність.

У зміст варіативного модуля пропонується включення додат­кового блоку заходів і технологій, що ставлять соціально-куль­турну діяльність на вищий щабель організації, а також підсилюють терапевтичний, інтелектуальний, соціальний ефект проведе­ної роботи. До них доцільно віднести: роботу в саду, на земельній ділянці, у присадибному господарстві, домашнє квітництво; ко­лекціонування; заняття живописом, малюнком; кулінарія; клуби знайомств; робота на комп'ютері; ігрова діяльність (настільні і рухливі ігри, конкурсні програми); волонтерська практика; теат­ральні види діяльності; суспільно корисна робота; технічна творчість; нетрадиційні види оздоровлення (йога, лижі, біг, тре­нажери); театр моди (шиття, в'язальна і перукарська справи); заняття ікебаною і флористикою; догляд за тваринами; різні кафе (літературні, музичні, історичні, туристичні, інтернет); інші, більш складні, дозвіллєві форми і технології.

Рекомендована література:

1. Дозвіллєзнавство Текст. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 208 с. с. 157-164

2. Дозвілля в зарубіжних країнах Текст: Підручник. — К.: Кондор, 2005. — 408 с. [с. 161-272]