9. Науковий етикет.

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося.

Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні – у науково-навчальному підстилі тощо.

Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами – інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися:

– етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!

– вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради – членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професору, моєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).

ЕТИКЕТНІ ВИРАЗИ НАУКОВЦІВ

Вітання:

- з колегами: Доброго дня! Здрастуйте!

Учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті!

Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто);

- зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!

Прощання: До побачення! До зустрічі! До наступної лекції!

Подяка:

- після закінчення наукової доповіді чи лекції: Дякую за увагу! Дякую за запитання!

- при захисті дисертації : Дякую за слушні зауваження!

- людям, які допомагали, консультували під час створення праці: У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві науки України професору В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам автор висловлює найщирішу подяку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. – К.: Наук, думка, 1994. – С. 7).

У наукових текстах (і в усному мовленні) потрібно вживати авторське «ми»: на наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації.

Під час полеміки, заперечення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших:

– нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених): зазначив, запропонував, наголошував, займався

– схвалення позиції інших авторів: слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно;

– неприйняття автором позиції інших авторів: автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів – неприйняття – заперечення;

При написанні рецензій:

У вступі: нова оригінальна праця з маркетингу (основ ринкової економіки), є першою спробою глобального дослідження, праця є спробою зіставного аналізу .... давно очікуваний фінансовий словник тощо. В основній частині подасться оцінка роботи, її частин, висловлюються побажання: подана до захисту дисертація — надзвичайно вагоме і скрупульозне дослідження про .... процедура аналізу дисертантки відзначається ґрунтовністю, виваженістю, які забезпечуються вдалим використанням статистичного методу та ін. Завершення рецензії

Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стирають» певну категоричність (це вияв наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково.., хотілося б... Кінцеві фрази

При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарного враження, яке справляє дисертаційне дослідження .., із серйозним заглибленням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.

Дисертація ... повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; таким чином с всі підстави вважати, що П. О. Коваль – сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за представлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук.

Отже,

• мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;

• він узгоджується структурою наукового тексту;

• вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування.

Запам'ятайте формули наукового мовного етикету:

Вагомі наукові здобутки...

Заслугою автора ...

Слушною є думка...

Слушно вважати, що...

Справедливе твердження ...

Справедливо стверджувати...

Без сумніву, Ви маєте рацію ...

Безперечно, ваші міркування...

Дякую за увагу!

Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання!

Дякую за слушні доповнення і запитання!

Складаємо щиру подяку ... за цінні зауваження й поради ...

Ми ладні погодитись у цьому радше з ...

Краще було б ...

На наш погляд, на нашу думку ...

Ми дотримуємося іншої класифікації...

Перевірте свої знання

1. В українській літературній мові виділяють традиційні п'ять функціональних стилів. Який із наведених стилів зайвий?

1) розмовно-побутовий;

2) художній;

3) виробничий;

4) публіцистичний; 5) офіційно-діловий;

6) науковий.

2. Науковий стиль має своїм завданням:

1) формувати громадську думку;

2) подати інформацію через художній образ;

3) точно викласти наукову інформацію.

3. Науковий стиль реалізується в таких жанрах:

1) виступ, нарис, памфлет, фейлетон, дискусія;

2) дисертація, монографія, стаття, лекція, підручник, відгук, анотація;

3) закон, кодекс, доручення, акт, оголошення, розписка, лист тощо;

4) епопея, роман, повість, оповідання, нарис.

4. Науковий стиль має таку сферу поширення (коло мовців):

1) наука, техніка, освіта;

2) усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві;

3) офіційно-ділові стосунки, спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті;

4) моделювання світу через конкретно-чуттєві образи.

5. Науковий стиль має такі різновиди:

1) законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський;

2) власне-науковий, науково-навчальний, науково-популярний;

3) епічний, драматичний, ліричний;

4) засобів масової інформації, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

6. Науковому стилю властиві такі мовні засоби:

1) побутова лексика, фразеологізми, неповні речення та ін.;

2) суспільно-політична лексика, емоційно-забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори тощо;

3) терміни, схеми, таблиці, графіки, наукова фразеологія, цитати, посилання, складні синтаксичні конструкції;

4) тропи та стилістичні фігури; усі типи речень; інтонування й ритмомелодика.

7. До найтиповіших наукових текстів відносяться:

1) таблиця, заява, автобіографія, доручення, угода;

2) нарис, оповідання, стаття, фейлетон, новела;

3) тези, програма, реферат, відгук, монографія;

4) поема, балада, пісня, поезія.

8. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту (статті, доповіді, лекції чи повідомлення), що передають суть висловленого;

2) стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо);

3) короткий огляд змісту книги, статті;

4) наукова робота, виконана на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій.

а) конспект;

б) реферат;

в) тези;

г) анотація.

9. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) точний перелік положень наукової праці;

2) висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про нау­кові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту;

3) невеличка стаття науково-теоретичного, науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить критичне осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму), зауваження, пропозиції тощо, отже, дає аналіз і оцінку;

4) друга або остання сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки.

а) рецензія;

б) зміст;

в) відгук;

г) план.

10. Установити відповідність між парами літер та цифр, узгодивши їх:

1) невеликий за обсягом твір у збірнику, журналі, газеті

2) одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів), яка має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння практично їх використовувати для розв'язання конкретної проблеми;

3) найповніше наукове знання про явище, предмет наукового пізнання, його ознаки та властивості;

4) навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання;

а) курсова робота;

б) наукова монографія (книга, дисертація);

в) наукова стаття;

г) навчальний підручник.

Контрольний тест

1. Сформулюйте основні рекомендації щодо вживання термінів у науковому стилі.

2. Що ви знаєте про становлення і розвиток наукового стилю української мови.

3. Сформулюйте основні вимоги до наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

4. Назвіть основні мовні засоби наукового стилю.

5. Види й типи оформлювання результатів наукової діяльності.

6. Схарактеризуйте жанри, види текстів сучасного наукового стилю.

7. Особливості наукового етикету.