3. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

Протягом усього свідомого життя людина здобуває нові знання здебільшого з книг.

Досвід роботи з книгою виробив такі способи фіксації прочитаного: план, тези, виписки, конспект. Відомо, що запис допомагає зберегти в пам’яті частину прочитаного. Він дисциплінує, змушує заглибитися в зміст, привчає виділяти головне, сприяє міцнішому засвоєнню, повторенню, закріпленню знань. Часто в тих, хто навчається, виникають труднощі під час опрацювання змісту наукової літератури через відсутність знань і вмінь правильно створювати й використовувати різні види запису прочитаного.

Найпростішою формою нотування є план – попередня форма запису прочитаного, пункти якого є зазвичай простими реченнями. Складання плану формує вміння аналізувати структуру тексту, визначати тип і стиль мовлення, тему, мікротеми складних синтаксичних цілих, ідею тексту. Він передує тезам та конспекту – складнішим та змістовнішим формам нотування.

Складання плану, тобто визначення порядку розташування окремих частин тексту, їх послідовності та обсягу.

При складанні плану треба пам'ятати, що в пунктах плану перелічуються основні мікротеми тексту. Перший та останній пункти співвідносяться як вступ та висновки до тексту. Кожен пункт має бути коротким, чітким, відповідати змісту виділеної частини. Пункти складного плану можна розбивати на підпункти. Пункти (підпункти) оформляють як розповідне, здебільшого односкладне називне речення, або питальне речення.

Основні правила складання плану такі:

1. Попередньо перегляньте текст.

2. Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.

3. Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.

4. Сформулюйте пункти плану.

5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

Удало написані тези включають усі основні питання плану. Але ці питання доповнюються в тезах положеннями, що розкривають окремі аспекти мікротем і суть усієї текстової інформації. Тези відрізняються від повного тексту відсутністю деталей, пояснень, ілюстрацій.

Тези (від гр. thesis – положення, твердження) – стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту (статті, доповіді, лекції чи повідомлення), що передають суть висловленого.

Якщо план допомагає представити структуру тексту та назвати основні теми, то тези розкривають суть усієї текстової інформації. Розрізняють два види тестування:

1. відбір авторських тез із тексту;

2. формулювання основних положень статті чи розділу книжки власними словами.

Розроблено вимоги до процесу складання тез прочитаного тексту. Щоб правильно скласти тези, потрібно дотримуватися таких правил:

1. Прочитати весь текст, якщо він невеликий, або розділ, якщо твір великий за обсягом. Обміркувати мету, яку ви ставите перед собою, приступаючи до роботи, визначити його основну думку.

2. Поділити текст на смислові частини, визначити всі мікротеми.

3. Сформулювати пункти плану, логічно пов’язавши їх між собою.

4. Знайти і виділити для тез основні ідеї та положення, сформульовані автором, виокремити важливі деталі від подробиць і записати їх словами автора та власними словами, додержуючись певної послідовності.

5. Керуватися найголовнішим принципом нотування чужого тексту – не припускатися перекручень змісту. Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.