- •Розділ 1. Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування
- •Тема 1.1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •Предмет і завдання курсу, його наукові основи.
- •2. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •3. Стилі сучасної української літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •4. Професійна мовнокомунікативна компетенція. Мовні норми.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Тема 1.2. Основи культури української мови.
- •1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця.
- •3. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
- •Типи словників
- •4. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
- •Тема 1.3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •Різновиди наукового стилю
- •Підстилі офіційно-ділового стилю
- •Різновиди публіцистичного стилю
- •Стиль засобів масової інформації.
- •Різновиди художнього стилю
- •Різновиди конфесійного стилю
- •Церковних послань.
- •Жанри розмовного стилю виокремлюють:
- •Основні ознаки стилів та їх жанрів
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
- •Категорії цілісності та єдності тексту
- •Зв’язок тексту
- •Розділ 2. Професійна комунікація
- •Тема 2.1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •2. Види, типи і форми професійного спілкування.
- •3. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
- •Стратегії мовленнєвого спілкування
- •4. Невербальні компоненти спілкування. Гендерні аспекти спілкування.
- •Класифікація невербальних засобів спілкування
- •Гендерні аспекти спілкування
- •5. Поняття ділового спілкування.
- •Тема 2.2. Риторика і мистецтво презентації
- •1. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види підготовки до виступу.
- •Фактори успіху теми (за п. Сопером)
- •1. Основні інтереси аудиторії
- •2. Злободенні інтереси аудиторії
- •3. Конкретні інтереси аудиторії
- •4. Новизна теми
- •5. Конфлікт
- •Структура ораторського твору
- •Типи промов
- •3. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування.
- •4. Види публічного мовлення. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
- •Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу
- •5. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації.
- •План презентації
- •Структурні компоненти презентації
- •6. Культура виголошення та сприймання публічного виступу. Уміння ставити запитання, уміння слухати.
- •Поради початківцям
- •Алгоритм самоаналізу виступу
- •Основні помилки слухачів:
- •Тема 2.3. Культура усного фахового спілкування
- •Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
- •Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем.
- •Співбесіда з роботодавцем
- •Види кадрових бесід:
- •4. Ділова суперечка.
- •5. Етикет телефонної розмови.
- •Тема 2.4. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •2. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •3. Нарада. Дискусія.
- •«Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- •Тема 3.1. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Документи, їх призначення та класифікація.
- •Класифікація документів
- •Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •Вимоги до бланків документів.
- •4. Оформлювання сторінки. Скорочення в текстах документів.
- •Правила скорочень у текстах документів
- •5. Вимоги до тексту документа.
- •Тема 3.2. Документація з кадрово-контрактних питань.
- •1. Резюме.
- •2. Характеристика.
- •3. Рекомендаційний лист.
- •4. Заява. Її реквізити та оформлення.
- •5. Автобіографія.
- •Особовий листок з обліку кадрів.
- •Накази щодо особового складу.
- •Трудова книжка.
- •Трудовий договір.
- •Контракт.
- •Порядок укладання контракту
- •Структура тексту контракту
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Трудова угода.
- •Тема 3.3. Довідково-інформаційні документи.
- •1. Прес-реліз. Повідомлення про захід.
- •2. Звіти та їх різновиди.
- •3. Правила оформлення службових записок.
- •4. Довідка: реквізити та оформлення.
- •5. Рапорт.
- •6. Правила оформлення протоколу та витягу з протоколу.
- •Витяг з протоколу
- •Тема 3.4. Етикет службового листування
- •1. Службові листи. Класифікація листів.
- •2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •Оформлення листа
- •3. Різні типи листів. Етикет ділового листування. Типові мовні звороти, що вживаються в листах різних типів.
- •Лист-відповідь
- •Лист-запит
- •Лист-відповідь на запит
- •Лист-прохання
- •Лист-відповідь на прохання
- •Лист-підтвердження
- •Лист-відмова
- •Супровідний лист
- •Лист-нагадування
- •Лист-претензія
- •Лист-відповідь на претензію
- •Рекламаційний лист
- •Лист-подяка
- •Гарантійний лист
- •Лист-вибачення
- •Лист-вітання
- •Лист-повідомлення
- •Лист-запрошення
- •Розділ 4. Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •Тема 4.1. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •1. Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії.
- •2. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •3. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху.
- •4. Способи творення термінологічної лексики.
- •5. Нормування, кодифікація та стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники.
- •У готовому вигляді стаття стандарту має таку будову:
- •Тема 4.2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
- •2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Мовні засоби наукового стилю.
- •3. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •Вимоги до складання тез:
- •Реквізити конспекту друкованої праці:
- •Варто дотримуватися таких основних правил складання конспекту:
- •4. Анотування і реферування наукових текстів. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань.
- •Правила оформлення бібліографії. Бібліографічний опис джерел різних видів
- •Способи розташування бібліографічних відомостей
- •Правила складання бібліографічного опису
- •Правила оформлення тексту покликання
- •Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. Виклад змісту наукової праці, результатів наукової діяльності.
- •Основні функції реферату:
- •Основні види рефератів
- •Структура та орієнтовна схема реферату
- •Орієнтовна схема реферату
- •Вимоги до викладу матеріалу в рефераті й використання мовних засобів
- •Загальні вимоги до оформлення титульної сторінки
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
- •Регіональна економічна політика в україні
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.
- •Структурні елементи тексту наукової рецензії.
- •Науковий етикет.
- •Тема 4.3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •Форми і види перекладу.
- •Види перекладу:
- •2. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Особливості технічного перекладу.
- •Особливості технічного перекладу
- •Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів.
- •Переклад термінів
- •Лексичні прийоми перекладу термінів
- •Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу
- •Рекомендації щодо перекладу термінів:
- •Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань. Автоматизований (комп’ютерний) переклад
- •Структура наукового тексту
- •Автоматизований (комп’ютерний) переклад
- •Список рекомендованої літератури
3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.
Професійне мовлення реалізується в текстах. У науковій літературі існує чимало визначень поняття «текст». За «Лингвистическим энциклопедическим словарем», текст – це «об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність». «Тлумачний словник української мови» подає таке визначення: «Текст, -у, ч. 1. Висловлення, яке складається з речень, розміщених у певній послідовності і пов’язаних одне з одним змістом та за допомогою різних мовних засобів…4. Уривок якогось твору, призначений для навчальних цілей».
З погляду на мову як систему систем текст визначається як максимальна одиниця мови найвищого рівня мовної системи. Як факт мовлення текст являє собою окремий індивідуальний (або колективний) твір, продукт мовлення. За логіко-психологічними ознаками текст становить одиницю, яка виражає судження. З інформаційного погляду текст є цілісним і зв'язним повідомленням, складеним для передачі й збереження інформації.
Тексти бувають усними й писемними. Поділяються вони за стилістичними ознаками на розмовні, ділові, наукові, публіцистичні, художні. За типом мовлення (тобто за формою реалізації інформації) текстами-розповідями, текстами-описами й текстами-роздумами.
У писемному професійному мовленні текст – головний елемент документа, що містить сукупність речень (кількох чи багатьох), послідовно об'єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Він є засобом відтворення зв'язного мовлення, тобто висловлювання, пов'язаного однією темою, основною думкою та структурою. Під час складання тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.
Ознаками, які характеризують текст як результат (і засіб) комунікації, є смислова цілісність (тематична єдність), комунікативна єдність і структурна єдність. Ці ознаки базуються на певних категоріях (таблиця 1).
Таблиця 1.2
Категорії цілісності та єдності тексту
Ознаки |
Категорії |
Тематична єдність |
- концепт тексту (глибинний смисл тексту) - смислова будова - логічна будова |
Комунікативна єдність |
- комунікативний вплив - естетичний вплив (для художнього тексту) |
Структурна єдність |
- граматичні категорії - лексичні категорії - фонологічні категорії |
Тематична єдність. Охоплює психологічну категорію (концепт тексту), його смислову (змістову структуру елементів тексту) і логічну будову (послідовність і структуру представлення смислових елементів у процесі розгортання тексту).
Комунікативна єдність. Визначається комунікативною цілеспрямованістю тексту. Будь-який текст повинен впливати на його реципієнта. Комунікативний вплив спричиняє ментально-вербальну або фізичну реакції; естетичний – ментально-емоційну реакцію. Такий поділ впливів умовний, але необхідний для конкретного аналізу.
Структурна єдність. Це конкретно-знаковий вираз тексту у вигляді мовних засобів, які класифікують за мовними (рівневими) ознаками: фонеми, лексеми, синтаксеми.
Зазвичай текст складається з таких логічних елементів:
1) зачин;
2) розгортання думки;
3) кінець – висновок.
У роздумі, який подає інформацію обов'язково з обґрунтуванням, розкриттям причиново-наслідкових зв'язків, часто в зачині (початку) тексту ставиться питання, на яке далі в логічній послідовності, доказово дається відповідь. Такі тексти найчастіше зустрічаються в науковому, зокрема в науково-популярному, тексті та публіцистичному. Звичайно такі тексти становлять монологічне мовлення та складаються із таких елементів:
вступу;
доказу;
закінчення.
У вступі адресата готують до сприйняття теми; у доказі викладають суть питання; у закінченні формулюють мету, заради якої складено документ. Закінчення може бути активним і пасивним. Активне точно зазначає, яку дію має виконати адресат; мета пасивного – поінформувати адресати про якийсь факт, обставину тощо.
Залежно від змісту створюваного мовного тексту застосовується прямий (вступ, доказ і закінчення) або зворотний (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.
Залежно від структури й обсягу виду мовлення текст поділяється на певні структурні частини. Членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої називається рубрикацією. Це зовнішнє відображення композиційної будови певного виду мовлення.
Найпростіша рубрикація – поділ тексту на абзаци.