Глухівськии національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Факультет технологічної та професійної освіти
Кафедра педагогіки і методики
технологічної освіти
Шелудько І.В.
Індивідуальне завдання
у змісті індивідуальної роботи студентів
(методичні рекомендації)
Глухів 2013
Завдання №1 Підготовка та захист рефератів на одну із запропонованих тем.
Тематика рефератів для індивідуальної роботи студентів
Техніки формотворення, які використовуються у виготовленні художніх виробів зі шкіри.
Техніки художньої обробки шкіри.
Осередки художньої обробки шкіри України.
Загальна характеристика технологічного процесу виготовлення виробів гарячим способом обробки шкіри.
Характеристика матеріалів, які використовуються для бісероплетіння.
Поняття типологічної групи. Типологічні групи виробів із бісеру.
Загальна характеристика виробів типологічної групи «намисто».
Ознаки художнього твору у виробах декоративно-ужиткового мистецтва.
Загальна характеристика технологічного процесу виготовлення виробів з бісеру.
Типологічні групи виробів техніками валяння.
Загальна характеристика виробів типологічної групи «іграшка».
Глухівськии національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Факультет технологічної та професійної освіти
Кафедра педагогіки і методики
технологічної освіти
Шелудько І.В.
Творчий проект
у змісті індивідуальної роботи студентів
(методичні рекомендації)
Глухів 2013
План роботи з виконання проекту
Обрати тему проекту.
Обговорити тему з родиною на предмет необхідності такого виробу, його практичного застосування, виділення коштів на придбання матеріалів.
Вивчити літературу з обраної теми.
Знайти цікавий історичний матеріал про прикраси зі штучних квітів.
Розглянути різні варіанти виконання практичної частини проекту.
Розробити власний ескіз виробу.
Виготовити виріб.
Оформити портфоліо.
Захистити проект.
Творчий проект на тему:"Диво-квітка"
І.Вступна частина
Квіти – невичерпне джерело натхнення! Це – прикраса нашої планети. Іноді кажуть, що відсутність квітів вдома вказує на брак смаку хазяїна.Все, що є гарне в природі, людина полюбляє копіювати.
І квіти – не виняток. Невичерпна краса живої природи надихає нас на створення штучних квітів. Вишукані троянди, скромні ромашки, вогняні маки, тендітні орхідеї прикрасять вашу оселю, одяг, зачіску, створять неповторний святковий настрій.
Тільки уявіть собі: біле святкове вбрання, декороване трояндами з ніжно-білого шифону чи в’язана кофтинка, прикрашена квітами з хутра, або улюблена сумочка, прикрашена червоними лілеями зі шкіри…Якщо вам здається що це до снаги лише тільки відомим дизайнерам, то ви помиляєтесь. Одяг, оздоблений модними, красивими елементами, які виготовлені власноруч ,не тільки виявляє індивідуальність, а й свідчить про майстерність його власника. Я довго не розмірковувала над вибором виробу для виготовлення, вирішила, що це буде штучна квітка-брошка, яка не тільки прикрасить одяг, але й розставить модні акценти в аксесуарах. Для виготовлення проекту я склала план роботи.
Іі. Основна частина
З історії виготовлення штучних квітів.
З давніх часів існує тяга людини до прекрасного, прагнення прикрасити свій побут квітами. Своїм зачаруванням вони несли і несуть радість, пробуджують неймовірні почуття, піднімають настрій, скрашують горі, покращують працездатність, супроводжують нас у важливі хвилини життя, будять фантазію. Коли не вистачає слів або вони недоречні, саме квіти приходять до нас на допомогу. Квіти - це символ неминущого буття, символ справжнього, нагадує, що людина завжди був і залишається гармонійною частиною природи, невід'ємною її складовою.
Робити штучні квіти люди навчилися давно. У Стародавній Греції і Стародавньому Китаї вміли виготовляти прекрасні квіти з порцеляни і золота. Квіти робилися з глини, пір'я, пергаменту, емалі на металі та інших матеріалів, дорогих і дешевих.
У Європі штучні квіти отримали широке поширення з XVI століття. Ними прикрашалися інтер'єри палаців, сукні та костюми, капелюхи і зачіски. Так, в Італії знатні дами носили в волоссі квіти із золотої фольги або закручених стрічок. Такі квіти просочувалися пахощами і коштували не дешевше хороших коштовностей, проте вони були мало схожі на живі рослини.
На відміну від придворних кравців, які робили квіти зі стрічок, ченці в Італії створювали справжні шедеври, що нагадували справжні квіти. Чудовими букетами прикрашали статуї Мадонни. На жаль, судити про мистецтво італійських ченців можна тільки за письмовими свідченнями сучасників, так як не один з тих чудових букетів до наших днів не зберігся.
З 1655 домініканські ченці, котрі виготовляли штучні квіти, вперше застосували желатин з риб'ячих хрящів. Їм стали просочувати тканини, призначені для квіткових пелюсток. Квіти вміли робити не тільки ченці, а й аристократи, які вважали це рукоділля цікавим дозвіллям.
В кінці XVI століття французький король Генріх IV ввів посаду придворного плюмазьєра - майстра з виготовлення квітів з пір'я птахів. Плюмазьєри робили букети для вівтарів, квіткові гірлянди для прикраси парадних залів і королівських спалень. При дворі французького короля використовувалися і квіти з шовкового газу і плісированого шовку, привезені з Італії, а так само китайські квіти з найтонших стрічок.
У XVIII столітті в моду ввійшли розкішні штучні квіти, посипані золотою або срібною пудрою і вставками з дорогоцінних каменів: перлів, діамантів, сапфірів, смарагдів. У цей час законодавицею моди на прикраси з квітів стала Франція. У 1738 році в Парижі почав працювати талановитий майстер з виготовлення квітів, глибоко вивчав хімію, ботаніку та інші науки. Саме він винайшов інструменти, до цих пір застосовуються в квітковому ремеслі. Він же придумав нову технологію фарбування. У кінці XVIII століття майстерні з виготовлення квітів працювали не тільки в Італії та Франції, але і в Швейцарії, Саксонії, Богемії.
По всьому світу славилися прекрасні твори майстрів Китаю. У цій країні ремесло з виготовлення штучних квітів розвивалося з XIII століття. Квітами з щілинка, пташиних пір'я, папери прикрашалися зачіски і житла. Майстерність, з яким були виконані ці квіти, вражало європейців. Тільки в XIX столітті паризькі ремісники змогли забрати пальму першості у китайців, та й то ненадовго, до середини XX століття, коли почався новий пік популярності штучних квітів.
У першій чверті XIX століття інтерес суспільства до природничих наук сприяв створенню майже не відрізняються від натуральних кольорів: маргариток, незабудок, волошок, братків. Такі "живі" квіти прикрашали капелюхи, корсажі, накидки, спідниці і навіть парасольки.
У кінці XIX століття мода на штучні квіти зійшла нанівець. Дами почали прикрашати себе живими рослинами: магноліями, камеліями, орхідеями. Вміщені в маленькі непомітні ємності з водою, квіти не в'яли на багатогодинних балах. У ті роки штучні квіти прикрашали лише народний костюм або використовувалися на святах.
У Росії справжній квітковий бум вибухнула в 1930-х роках, коли у Великому Театрі пройшов балет "Червоний мак" композитора Глієра на тему китайської революції. Саме тоді з'явилися духи і одеколон "Червоний мак" з пряним східним ароматом, а червоні маки з щілинка і оксамиту стали прикрашати капелюхи, плаття, пальто. Умілі майстрині, які виготовляли штучні квіти, без роботи не сиділи.
У 1960-х роках штучні квіти втратили колишню популярність. У моду ввійшли вони вже в наш час, коли композиції та букети з квітів стали застосовуватися для оформлення інтер'єру житла і офісів. Зараз оздоблювальні квіти використовують для прикраси суконь, костюмів, капелюхів та зачісок; декоративними квітами прикрашають вітрини магазинів, сцени, карнавальні ходи і свята. Штучні квіти розділяють з людьми не тільки радісні, а й сумні події: без них не обходиться жоден траурний вінок.
Штучні квіти знову улюблені нами, однак дорогою оксамит, натуральний шовк, пір'я птахів залишилися в минулому. Тепер квіти роблять в основному з недорогих матеріалів, найчастіше синтетичних.