Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sam_rob_Sakhoshko.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
68.81 Кб
Скачать

9

Вступ

Соя — одна з головних білково-олійних культур із широким спектром застосування: харчовий, кормовий, технічний і медичний. З урахуванням високої харчової цінності та вмісту білків соя визначена організацією ЮНЕСКО як стратегічна харчова культура. Як азотфіксатор вона збагачує грунт азотом, покращує його структуру, є цінним попередником для озимих та ярих зернових культур, картоплі, кукурудзи та ін.

Протягом усієї історії людства змінювалися й напрями використання сої. На сьогодні виділяють чотири з них:

- технологія промислової переробки сої (соєвий шрот, повножирова олія);

- використання соєвого білка в тваринництві (комбікорми та шроти для відгодівлі птиці, свиней, великої рогатої худоби, овець і кіз, кролів, хутряних звірів і риби);

- переробка та використання соєвого харчового білка (зерно, недозріле зерно; соєві олія, борошно, крупа, кава, проростки, соус, молоко, вершки, окара, сир “То-фу”, м’ясо);

- застосування в медицині (народна, офіційна).

Завдяки багатому та різноманітному хімічному складу, соя не знає собі рівних за темпами росту виробництва: за останні 60 років вони зросли в світі майже вдев’ятеро, тоді як пшениці — в 4,6 раза, кукурудзи — в 4,3, рису — в 3,4 і ячменю — в 4,2 раза.

Отже, з викладеного вище випливає, що соя — культура, на яку в нашій країні потрібно звернути більше уваги й зробити її теж стратегічною культурою держави. Адже, за твердженням зарубіжних бізнесменів-експертів, Україна — єдина держава в Європі, що має достатньо типів грунтів та добрий клімат, щоб стати не тільки самодостатньою у виробництві рослинного протеїну, а й серйозним його експортером.

Розділ 1. Грунтово-кліматична характеристика господарства

Землекористування ТОВ «Агросоюз» розташовані в східній частині Роменського району Сумської області. Господарський центр підприємства знаходиться в селі Пустовійтівка на відстані 12 км від районного центру м. Ромни.

Землекористування ТОВ «Агросоюз» представляють собою витягнутий з північного-сходу на південний-захід на 10 км масив. Відстань між найбільш віддаленими точками, східною і західною, 9.5 км.

Землекористування господарства

Види угідь

Площа, га

Площа землекористування всього

3518

Сільськогосподарські угіддя

з них: орної землі

сінокоси

пасовища

інші землі

3518 1848,9

482

118 1069,1

Площа ріллі в усіх сівозмінах

1848,9

В тому числі: в польовій сівозміні № 1

в польовій сівозміні № 2

у кормовій сівозміні

760,3 876,9

214,4

Основний напрямок діяльності господарства - зерно-молочне. Серед культур, які вирощують в господарстві, основне місце займають пшениця, ячмінь, цукровий буряк, кукурудза, соя, горох, гречка, ін.

Кліматичні умови тов «Агросоюз»

Клімат визначає характер, температурний режим ґрунтів, темпи та інтенсивність зволоження та характер рослинності.

Відповідно до агрокліматичного районуванням ця територія належить до північно-східного лісостепового агрокліматичного району, який характеризується помірним кліматом у відношенні термічного режиму і режиму зволоження.

Так, як територія знаходиться під впливом східного антициклону, то інколи в районі спостерігається вторгнення арктичного повітря. Тому клімат помірно континентальний.

За даними Роменської метеорологічної станції - середня річна температура повітря району ТОВ «Агросоюз», становить 6.6 °С.

Хід середньомісячних температур

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Середньо­місячна

-7,4

-7,4

-2,4

7,6

14,6

18,9

19,8

19,2

13,7

5,8

0,0

-3,8

Сума активних температур, що вище ЮС складає 2550-2650°С, а гідротермічний коефіцієнт -1.1-1.2.

Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом складає 95-100 днів. Тривалість безморозного періоду - 155-160 днів. Середня дата початку осінніх заморозків припадає на 4-7 жовтня, а припинення весняних заморозків на 21-25 квітня.

Середньорічна кількість опадів становить 555 мм. Розподіл по місяцях такий:

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Середньомісячна кі­лькість опадів в мм

39,8

40,7

36,7

34,0

43,6

67,0

61,7

60,9

39,7

51,7

44,0

35,0

З таблиці видно, що найбільша кількість опадів (35 % від річної кількості) випадає в літній період, співпадаючи з максимальним ростом сільськогосподарських культур.

Аналіз осінніх та весняних температур повітря і ґрунту дає можливість починати польові роботи 4-16.ІУ та закінчувати ЗО.Х.

Переважають вітри східного та північно-східного напрямків. В даному районі вітри зі швидкістю 15 м/сек рідкі: 3-5 днів за зимовий період (переважно під час снігопадів і 3-4 дні за літній період).

Тривалість вегетаційного періоду складає в середньому 188-195 днів. За вегетаційний період опадів випадає 335-360 мм, що відповідає 60-70 % річної суми.

За особливостями динаміки запасів продуктивної вологи (вологи доступної рослинам) і забезпеченістю вологою зернових культур територія відноситься до агрогідрологічної зони повного весняного промочування.

На території господарства річний максимум запасів продуктивної вологи спостерігається весною і складає 165-180 мм в метровому шарі суглинкових ґрунтів. Річний мінімум запасів спостерігається в кінці вегетації сільськогосподарських культур і за багаторічними даними коливається в межах 50-100 мм. В середньому умови водозабезпечення сприятливі для формування врожаю.

Польові сівозміни в господарстві.

№ культури

Культури

Площа культур, га

Площа поля, га

Схема польової сівозміни № 1

1

Яра пшениця + підсів б/трав

98,6

98,6

2

Багаторічні трави

56,1

56,1

3

Озима пшениця

108,2

108,2

4

Озиме жито Горох

Кукурудза на силос Однорічні трави

26,9 30

7,6 40,5

105

5

Озима пшениця

95

95

6

Яра пшениця + підсів б/трав

104,3

104,3

7

Багаторічні трави Цукровий буряк

59,5 28,8

88,3

8

Озима пшениця Кукурудза на зерно

60

44,8

104,8

Схема польової сівозміни № 2

1

Соя

56,2

56,2

2

Кукурудза на силос

116,1

116,1

3

Озима пшениця Кукурудза на силос Озимі на зелений корм

40,3

27,8 15,7

83,8

4

Яра пшениця + підсів б/т

105,4

105,4

5

Озима пшениця Багаторічні трави

28 78,6

106,6

6

Соя

96,9

96,9

7

Кукурудза на зерно Багаторічні трави

107,9

4

111,9

8

Озиме жито Яра пшениця Цукровий буряк Однорічні трави

9

15

56

26,2

106,2

9

Овес Гречка

43,8 50

93,8

Схема кормової сівозміни

1

Багаторічні трави

26,4

2

Озима пшениця

65,3

3

Цукровий буряк

59,6

4

Озима пшениця

63,1

Всього в господарстві сої вирощувалося 153,1 га, що в структурі посівних площ становить 8,3 %.

Агрохімічна характеристика грунтів першої

польової сівозміни

№ по­ля

Повна назва 1-2 грунтів, які за площею переважають на даному полі

Бал бонітет

У

Вміст гуму­су, %

рН

Середній вміст

рухомих поживних

речовин, мг/100 г

ґрунту

N

р2о5

К2О2

1

Чорнозем типовий глибокий малогумус-ний крупнопилувато-легкосуглинковий

67

3,3

6,9

9,4

8,5

10,3

2

Луговий глибоко-слабосолонцюватий

содово-слабосолончаковий

крупнопилувато-легкосуглинковий

73

3,6

5,5

8,7

6,4

5,9

3

Чорнозем типовий глибокий мало гумус­ний крупнопилувато-середньосуглин-ковий

73

3,6

6,4

11,5

9,7

9,3

4

Чорнозем типовий глибокий мало гумус­ний крупнопилувато-середньосуглин-ковий

73

3,7

5,7

10,3

14,6

12,8

5

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

73

3,4

6,5

8,1

11,7

8,3

6

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,7

7,2

10,3

9,2

8,7

7

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,8

7,1

10,6

12,7

9,1

8

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,9

7,3

11,3

12,5

8,4

9

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

70

3,7

5,3

12,7

6,8

Агрохімічна характеристика ґрунтів

другої

польової сівозміни

№ по­ля

Повна назва 1-2 ґрунтів, які за площею переважають на даному полі

Бал бонітет

У

Вміст гуму­су, %

рН

Середній вміст

рухомих поживних

речовин, мг/100 г

ґрунту

N

р2о5

К20

1

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

67

3,3

6,9

10,1

8,5

10,3

2

Чорнозем типовий вплутуваний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньо-суглинковий

73

3,0

5,5

13,9

6,4

5,9

3

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

73

3,4

6,4

Н,7

9,7

9,5

4

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

73

3,6

5,7

12,2

14,6

12,8

5

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

73

3,7

6,5

10,5

11,7

8,3

6

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,5

7,2

12,7

9,2

8,7

7

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,5

7,1

11,5

12,7

9,1

8

Чорнозем типовий карбонатний глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

66

3,9

7,3

11,5

12,5

8,4

9

Чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий

70

2,8

5,3

13,7

12,7

6,8

Агрохімічна характеристика ґрунтів кормової сівозміни

№ по­ля

Повна назва 1-2 ґрунтів, які за площею переважають на даному полі

Бал бонітет

У

Вміст

гуму­су, %

рН

Середній вміст рухо­мих поживних речо­вин, мг/100 г грунту

N

р2о5

К2О

1

Чорнозем типовий глибокий малогумус­ний крупнопилувато-легкосуглинковий

66

2,7

6,1

7,4

12,6

7,3

2

Чорнозем типовий вилугуваний глибокий малогумусний крупнопилувато-легкосу-глинковий

65

2,4

7,8

17,4

10,1

3

Чорнозем типовий вилугуваний глибокий малогумусний крупнопилувато-легкосу-глинковий

66

2,8

6,2

8,5

18,2

9,4

4

Чорнозем типовий глибокий малогумус­ний крупнопилувато-легкосуглинковий

66

2,8

6,1

8,3

12,1

7,0

На підставі даних, наведених у таблиці, робимо висновок, що сільськогосподарські культури теплом забезпечені достатньо, вологою - майже повністю (за виключенням засушливих років), а елементами живлення -недостатньо. Потреба рослин в добривах висока майже на всіх ґрунтах. Для покращення живлення рослин необхідно застосовувати органічні і мінеральні добрива.

Господарство має вигідне географічне розташування, оскільки знаходиться на відстані 16 км від залізничної станції, що дає можливість використовувати її для перевезення вантажів, замовлення мінеральних добрив залізничним транспортом, ін. На території господарства протікає річка Сула, що дає можливість створювати систему зрошення (система зрошення, що була на території господарства майже повністю зруйнована). Через територію господарства пролягає шосе Суми-Київ (безпосередньо Суми-Ромни), що має адміністративне значення. Майже до всіх полів наявне тверде покриття. В сусідньому господарстві знаходяться торфові родовища (село Вовківці), торф яких можна використовувати як цінне органічне добриво, або для приготування торфокомпостів. На території господарства знаходиться велика кількість досить добрих природних пасовищ - заливні луки, яких достатньо для молочно-тваринницької ферми для заготівлі сіна і сінажу, якщо проводити догляд за ними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]