3. Склад та формування активів підприємства

Формування активів підприємства пов'язано з трьома етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

1. Створення нового підприємства. Формовані на цьому етапі активи багато в чому визначають потребу в стартовому капіталі, умови генерування прибутку, швидкість обороту цих активів, рівень їхньої ліквідності і т.п.

2. Розширення, реконструкція і модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних ста­дій його життєвого циклу. Розширення і відновлення складу акти­вів діючого підприємства здійснюється у відповідності зі стратегічними задачами його.

3. Формування нових структурних одиниць діючого підприємства. Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів або при­ придбанні готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу.

Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреб в окремих їхніх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їхнього складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.

З урахуванням цієї мети, процес формування активів підприємства будується на основі наступних принципів (рис. 1.1).

1. Врахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації

2. Забезпечення відповідності обсягу і структури активів обсягу та структурі виробництва продукції та її збуту

3. Забезпечення оптимальності складу активів з позиції ефективності господарської діяльності

Принципи формування активів підприємства

4. Забезпечення умов прискорення обороту активів в процесі їх використання

5. Вибір найбільш прогресивних видів активів з позицій забезпечення росту ринкової вартості підприємства

Рис 1.1. Основні принципи формування активів підприємства

Склад активів створюваного підприємства має ряд відмінних рис:

а) у складі необоротних активів підприємства на стадії його створення практично цілком відсутні довгострокові фінансові вкладення - вони формуються в процесі його майбутньої інвестиційної діяльності;

б) у складі оборотних активів підприємства на першій стадії їхнього формування практично цілком відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще не починалася. Крім того, до мінімуму зведені короткострокові фінансові вкладення. Вони включаються до складу активів тільки в тому випадку коли внесок засновників у статутний фонд внесений у формі таких короткострокових фінансових інструментів.

4. Амортизаційна політика підприємства

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів.

Амортизація основних засобів – це процес перенесення раніше авансової вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство справляє амортизаційні відрахунки, тобто певних сум грошей відповідно до розмірів фізичного спрацювання і техніко – економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують при продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що слугує відновленню основних засобів.

Амортизаційна політика підприємства — це цілеспрямована діяль­ність підприємства з вибору та застосування одного з можливих методів амортизації з метою максимізації обсягу вла­сних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Відповідно до ПКУ в податковому обліку методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам, що перелічені в п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби". П. 145.1.5 ПКУ визначає такі методи нарахування амортизації ОЗ (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2.

Методи нарахування амортизації ОЗ

Метод нарахування	Формула розрахунку річної суми амортизації
Прямолінійний	Ділення вартості, що амортизується, на строк корисного використання
Зменшення залишкової вартості	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації (%) = 1- n√(ліквідаційна вартість / первісна вартість) n – кількість років експлуатації.
Прискорене зменшення залишкової вартості (застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби))	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюється.
Продовження таблиці 1.2.
Кумулятивний	Добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт = відношення кількості років, що залишаються до кінця строку використання, до суми чисел років його корисного використання
Виробничий	МІСЯЧНА сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку. Виробнича ставка = відношення вартості, що амортизується, до загального обсягу продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних за

Метод амортизації повинен забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі і відображати спосіб, завдяки якому економічна вигода від даного активу споживається підприємством.

При використанні метода прямолінійного списання вартість об’єкту основних засобів списується рівними частинами на проміжку всього періоду його експлуатації. Сума річних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома шляхами.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при використанні метода прямолінійного списання приведено в таблиці 1.3.

Аналізуючи ці розрахунки можна сказати що цей метод має свої преваги та недоліки.

Перевагою даного методу являється простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує співставленість вартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінності виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Таблиця 1.3.