70. Елементи педагогіки в екскурсійної роботі
Свого часу екскурсії були започатковані як складова частина педагогічного процесу. Сама розробка екскурсійного методу вимагала виконання значних виховних завдань. Саме на "освітнє значення екскурсії" звертали увагу відомі екскурсіоністи початку XX ст.
Кожна людина, незалежно від того, що привело її до лав екскурсантів і від кількості відвіданих екскурсій, дізнається на них про щось нове, раніш невідоме.
Людина поповнює свої знання новими прийомами аналізу та оцінки подій, новим ставленням до цих знань. Ці нові знання вона отримує не лише від екскурсовода, але й від спілкування з екскурсійними об'єктами. Екскурсовод вчить своїх слухачів розуміти соціальні, історичні, моральні, естетичні та інші аспекти світогляду людини.
Ще одне завдання екскурсії, як педагогічного процесу - озброїти екскурсантів навичками для самостійного спостереження об'єктів. Екскурсія своєю наочністю, методичними прийомами показу, цікавими формами розповіді повинна сприяти активізації екскурсантів. Вирішуючи це завдання, екскурсовод вже з самого початку екскурсії ставить собі за мету прищепити групі, особливо якщо вона вперше бере участь в екскурсії, певну "екскурсійну грамотність", а це - вміння бачити об'єкт, бо можна дивитись на нього і не бачити.
Щоб правильно зрозуміти процес виховання людини, "важливо розрізняти два шляхи впливу на людину в системі суспільних відносин: безпосередній і опосередкований. У першому випадку людина засвоює зміст суспільних відносин, будучи в них безпосередньо включеною. У другому випадку процес засвоєння суспільних відносин відбувається завдяки засвоєнню різних форм суспільної свідомості (політики, моралі, мистецтва та ін.)".
Таким чином, екскурсія сприяє набуттю екскурсантами нових знань про природу, суспільство чи вдосконаленню поглибленню вже набутих. Це і дає змогу вважати екскурсію частиною педагогічного процесу, в якому взаємодіють дві сторони: та, яка навчає, - екскурсовод і та, яка здобуває знання, -екскурсанти.
Оскільки йдеться про процес взаємодії двох сторін (екскурсовода та екскурсанта), то і розглядати його слід як двосторонній, в якому обидві сторони активні. Спроба розглядати екскурсію як односторонній процес, коли активний лише екскурсовод, а екскурсанти пасивно сприймають від нього інформацію, призведе до невірного тлумачення та помилок не лише в організації екскурсійної роботи, а у визначенні ролі і місця екскурсовода. Екскурсовод активний не лише зовнішньо (на вигляд), а й внутрішньо. Його зовнішня активність проявляється у виразній мові, жестах, міміці. Внутрішня - в розумовій діяльності (побудова плану розповіді, обміркуванні, що сказати, як сказати, аналізуванні поведінки екскурсантів, їх ставлення до побаченого та почутого, реакція на репліки, запитання, зауваження тощо).
74
Проектування туристичної послуги здійснюється в такій послідовності: 1) встановлення нормованих характеристик послуги; 2) встановлення технології процесу обслуговування туристів; 3) розробка технологічної документації; 4) визначення методів контролю якості; 5) аналіз проекту; 6) представлення проекту на затвердження. Для кожної характеристики послуги повинні бути зазначені прийнятні для споживача і виконавця значення. Конкретні характеристики послуги повинні бути не нижчими від вимог державного стандарту на відповідний вид послуги.
103 -111.Які визначення передбачає проектування послуги екскурсія? Проектування екскурсії передбачає визначення: тематичної спрямованості;- об'єктів огляду; - тривалості екскурсій;- обсягу інформації;- способу пересування на маршруті екскурсії;- результатів соціологічного вивчення пропозицій екскурсантів щодо поліпшення умовобслуговування. Конкретні вимоги до процесу обслуговування туристів не можуть бути нижчими вимог чинних нормативних документів.
104-.112Дайте характеристику документів проектування екскурсії. Результатом проектування екскурсії є наступні технологічні документи: - технологічна карта екскурсії - технологічний документ, який визначає логічну послідовність огляду визначних об'єктів на маршруті - контрольний текст екскурсії - технологічний документ, який включає науковий, актуалізований зміст інформації, яка надається екскурсантам. На основі контрольного тексту екскурсовод складає індивідуальний текст, який відображає особливості і можливості екскурсовода і такий, що відповідає інтересам конкретних екскурсантів; - матеріали "портфелю екскурсовода" - комплекту інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних мап, схем, репродукцій з картин та ін.), які використовує екскурсовод в ході екскурсії; - схема траси маршруту транспортної екскурсії
77 2.5. Техніка ведення екскурсій
Ефективність будь-якої екскурсії багато в чому залежить від техніки її проведення, зв'язку між методикою і технікою ведення. До техніки ведення екскурсії пред'являється ряд вимог. У їх число входять знайомство екскурсовода з групою, правильна розстановка групи у об'єкту, вихід екскурсантів з автобуса і повернення в автобус (інший транспортний засіб), використання екскурсоводом мікрофону, дотримання часу, відведеного на екскурсію в цілому і розкриття окремих підтем, відповіді на питання екскурсантів і так далі
Знайомство екскурсовода з групою. Екскурсовод, увійшовши до автобуса, знайомиться з групою. Він вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну установу, яка представляє, знайомить екскурсантів з водієм автобуса, тобто починає екскурсію вступом.
7
78 Технологічна карта представляє собою досьє екскурсії. У ній викладено маршрут, послідовність подання матеріалу, техніку показу об’єктів, настанови щодо ефективного використання екскурсійних прийомів, досягнення завдань екскурсії, керівництва поведінкою екскурсантів. На кожній ділянці маршруту вказуються місця зупинок екскурсійної групи; об´єкти показу — основні й додаткові; час їх огляду і переміщення між ними; подається короткий зміст інформаційного матеріалу. У «Вказівках з організації» подаються рекомендації щодо розташування екскурсійної групи біля об’єкта, забезпечення його найкращого огляду, швидкості пересування, використання матеріалів «портфеля екскурсовода», врахування побутових потреб екскурсантів, правил поведінки на об’єктах та інших питань організації й техніки проведення екскурсії. У «Методичних вказівках» вказуються методичні прийоми, які найкраще застосувати при показі того чи іншого об’єкта, розкритті окремих підтем, а також поради щодо створення певної атмосфери сприйняття екскурсійного матеріалу.
Технологічна карта разом з контрольним текстом екскурсії, матеріалами «портфеля екскурсовода» та схемою маршруту, оформлені й затверджені належним чином, є обов’язковими документами, на підставі яких нова екскурсія допускається до використання в роботі екскурсовода або екскурсійного бюро. Документи підписуються членами авторського колективу, затверджуються керівництвом екскурсійного бюро або турфірми Схема маршруту транспортної екскурсії повинна бути також затверджена органами ДАІ.
82.Методика запамятовуваннятекстів екскурсії. Пам'ять — це процес запам'ятовування, збереження й наступне відтворення інформації. Для запису інформації на згадку необхідно надати думкам упорядковану структуру. Будь-яка організація матеріалу, що запам'ятовується, полегшує роботу пам'яті. Особливо ефективні мнемотехнічні прийоми (прийоми запам'ятовування), тому що наявність у пам'яті слідів — «розпізнавальних знаків», або «адрес», набагато спрощує доступ до них. Мистецтво гарного використання пам'яті складається в умінні вдало вибирати такі знаки.
Прийоми роботи із запам'ятовування матеріалу
Угруповання — поділення матеріалу на групи на будь-яких підставах (змісту, асоціаціям та ін.).
Виокремлення опорних пунктів — фіксація будь-якого короткого пункту, що служить опорою ширшого змісту (тези, заголовок, питання до тексту, приклади, цифрові дані, порівняння).
Планування — сукупність опорних пунктів.
Класифікація — розподіл будь-яких предметів, явищ, понять за класами, групами, розрядами на підставі певних загальних ознак.
Структурування — установлення взаємного розташування частин, що становлять ціле.
Схематизація (побудова графічних схем) — зображення або опис чого-небудь в основних рисах або спрощене подання інформації, що запам'ятовується.
Серійна організація матеріалу — встановлення або побудова різних послідовностей: розподіл за обся¬гом, за часом, упорядкування в просторі.
Асоціації— встановлення зв'язків за подібністю, суміжністю або протилежністю. Золоте правило гарного запам'ятовування — інтелектуальна робота з матеріалом. Методи активного запам'ятовування містять у собі інтелектуальну роботу з текстом. Розглянемо деякі з них. Ви одержите пам'ятки для організації своєї роботи, які зможете використовувати вдома під час підготовки до занять у школі й до іспитів.
82
83 питання ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЦИТАТ В ІНДИВІДУАЛЬНОМУ ТЕКСТІ
Раніше вже йшлося про те, що основа тексту екскурсії - вивірені наукою історичні факти, дати, імена. Імпровізація тут неприпустима, але необхідно застерегти і від іншого. Якщо текст буде складатися лише з історичних фактів, то буде більше нагадувати лекцію, ніж екскурсію, яка сама собою припускає певну театралізацію. Таким чином, індивідуальний текст - це синтез науково обґрунтованих історичних подій та фактів, поданий у літературній обробці.
Надаючи екскурсії літературного оформлення слід застерегти від особливої жвавості викладення матеріалу, до якого вдаються деякі екскурсоводи, намагаючись розважити екскурсантів. При вирішенні питання про поєднання пізнавальних чи розважальних елементів справа повинна вирішуватись таким чином: максимум пізнавального, мінімум розважального.
Художня література, що використана в екскурсії, має певне смислове та емоційне навантаження. Художні вставки, віршовані чи прозові, повинні непомітно, органічно вводитися до тексту, тому екскурсовод повинен підбирати їх сам, виходячи з того, як вони узгоджені з його манерою виконання та мовним запасом.
Необхідно вірно вирішити питання про легенди та билини. Звісно - це народні перекази про надзвичайні події із життя народу чи вчинки окремих людей, збережені для нас часом. Слід використовувати найбільш поетичні з них, що мають якусь вірогідність та пов'язані з фольклором, пам'ятаючи, що "національні скарби мудрого слова збагачують культуру, літературу, входять у загальносвітовий фонд культурної спадщини людства, звеличуючи людину, її творчу працю і красу життя як "золотосяйний світ".1
Вірші в індивідуальному тексті прикрашають текст. Але використовувати їх спід обережно. Вони повинні стати частиною тексту, його доповненням чи висновком, але ні в якому разі - сторонньою прикрасою. Необхідно вірно дозувати вірші, не перевантажуючи ними екскурсію.
Слід враховувати, що не всі вміють читати вірші, а якщо це не дано, то не варто їх і використовувати, бо це може лише зіпсувати враження.
Літературна обробка тексту має певний сенс. Вона повинна допомогти екскурсанту легше сприйняти серйозні теоретичні матеріали. За допомогою художніх образів екскурсанти запам'ятовують певні моменти екскурсії.
Уривки з художньої літератури - своєрідні ліричні містки, на які звертають увагу екскурсанти, настроюючись на певну емоційну хвилю. Вони знаходять місце при розкритті різних підтем. В одному випадку вони мають описовий характер і ніби вводять слухачів в атмосферу майбутніх подій, в іншому - художня вставка вступає в протиріччя з основним текстом, що підсилює враження від повідомленого.
Не слід відмежовуватися від ще одного виду художнього оформлення тексту: цитування щоденників, нарисів, наказів, газет того часу, про який йдеться. Вони - документальні підтвердження слів екскурсовода.
Слід
пам'ятати, що оглядова екскурсія дуже
різнопланова. У цьому її складність.
Кожна підтема розкривається по-своєму.
Кожен час
мав свій ритм. І не можна, наприклад,
однаково вирішувати
розповідь
про виникнення Києва та про бій під
Кругами. Якщо в першому
випадку екскурсовод має справу з
літописами, билинами, легендами,
з їх плавним, неквапливим розкриттям
теми, це і визначає саму манеру написання
тексту. Саме так подаються образи
минулого. Ця неквапливість передає
безкраї простори Київської
Русі, непорушність богатирських застав.
Зовсім в іншому ключі вирішується текст розповіді біля могил героїв Круг, де глибоке внутрішнє наповнення передбачає лаконічність та стриманість.
Отже, при створенні індивідуального тексту необхідно пам'ятати :
Він повинен бути добре композиційно побудований, насичений фактичним науково вивіреним матеріалом, який викладено ясно, живо, цікаво. У ньому повинна бути душа - індивідуальність екскурсовода. Текст повинен викладатися тими словами, які притаманні словниковому запасу і мисленню екскурсовода.
Текст повинен відповідати технологічній карті чи методичній розробці, контрольному тексту, які затверджені для цієї екскурсії.
Він повинен відтворювати людей - творців історії.
При доборі художньої літератури слід пам'ятати, що кращий уривок, вірш повинні вибиратися не випадково, не тому, що красиво сприймається, а тому, що саме тут він необхідний.
Вибір художньої літератури повинен бути індивідуальним, у відповідності з світосприйманням певного екскурсовода.
Таким чином, створення індивідуального тексту - це підсумок великої самостійної роботи екскурсовода, а вдосконалення його - вся подальша робота над екскурсією.
84СУТНІСТЬ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ Диференційований підхід до екскурсантів, а саме кваліфікований розподіл їх на чітко визначені групи, дозволяє екскурсійним організаціям вирішувати ряд важливих проблем. Перша з них – розширення екскурсійного обслуговування працівників різних сфер діяльності та членів їх сімей. Друга проблема – максимальне задоволення в процесі екскурсії постійно зростаючих запитів та інтересів населення до пізнання історії рідного краю. Третя проблема – підвищення ефективності, результативності всієї екскурсійної роботи. Вирішення цих проблем вимагає від екскурсійних закладів широкого введення диференційованого обслуговування населення, більш детального вивчення контингенту екскурсантів.
85Види угрупувань екскурсантів
Екскурсійні працівники мають справу з кількома видами угрупувань екскурсантів. Пропонуємо розглянути кожний з них. Перший вид угрупування. Його сутність полягає в тому, що учасників всіх екскурсій, які проводить екскурсійна установа (організація), розподіляють не за професійною ознакою (фахом) чи освітою, рівнем розвитку чи віку, а у залежності від ставлення цих людей до екскурсії як до виду наданих послуг. Групи у цьому випадку відрізняються одна від одної тільки сталим інтересом людей до самої екскурсії як до форми збагачення знаннями, форми відпочинку. Цей вид угрупування охоплює три основні категорії екскурсантів. Перша категорія. До неї входять найбільш жадібні до знання (допитливі) люди, які хочуть знати буквально все. Їм екскурсовод повинен розповісти про все нове у науці, техніці, будівництві, мистецтві, архітектурі, показати найбільш цікаві об’єкти. У практичній роботі цих людей визначають як тип “хочу все знати”. Це найбільш масові учасники екскурсій. До цієї групи можна віднести робітників, службовців, студентів, школярів тощо, тобто людей, які різняться між собою по роду знань, культурному кругозору, віку. Всі вони схожі в одному – у прагненні отримати знання, тому для них цікаві будь-які теми екскурсій. Особливо це стосується молоді, яка бачить в екскурсії одну з можливостей пізнання історії, мистецтва, літератури. Для цих людей екскурсія необхідна, обов’язкова, так само як книга, лекція, театр. Саме заради цієї групи екскурсійна робота розвивається не лише вшир, але й вглиб. Друга категорія. До неї можна віднести людей, які мають широке коло знань та проявляють певний інтерес до однієї галузі. Наприклад, до літератури чи мистецтва. Вони ставлять за мету поповнити свої знання чи уточнити свою точку зору з проблеми чи теми, яка їх цікавить. Цим можна пояснити ретельний вибір ними теми майбутньої екскурсії.
8787
87