1Зароження екскурсійної справи

Екскурсійна справа як важливий розділ просвітницької роботи серед населення має понад столітню історію свого розвитку. Екскурсії збуджують інтерес населення до пізнання рідної країни, її історико-культурних та природних пам'яток. Будучи найбільш ефективною формою ознайомлення з видатними пам'ятками давнини і сьогодення, екскурсії є й важливим засобом патріотичного виховання. Важливу роль відіграють екскурсії в реалізації пізнавальної функції туризму. Вони є його невід'ємною частиною, разом з тим залишаючись і окремою формою просвітницько-дозвіллєвої діяльності.

Питання екскурсознавства є актуальним і тепер.

"За останні роки екскурсознавство активно долучалось до всебічного вивчення світового українства як явища історичного, політичного, соціального, культурного, загальнонаціонального", що особливо важливо в умовах відродження української нації.

Основою сучасної методології екскурсійної справи в Україні є об'єктивне і неупереджене висвітлення усіх аспектів сучасного життя, а також історії та культури на основі пошуку нових матеріалів; архівних документів, досліджень, опрацювання наукових праць, ессе, мемуарів і використання їх при створенні екскурсійних маршрутів. Це складає основу науковості екскурсії.

В умовах новітніх підходів до системи освіти та виховання "екскурсійна діяльність потребує усвідомленого соціального замовлення і пріоритетної підтримки з боку держави. Бо майстерно напрацьовані та проведені екскурсії - це і є духовне інвестування у наше майбутнє, накопичення людського капіталу".

Екскурсійна справа базується на трьох основних складових: теорії, методиці та практиці. Розробка методологічних і теоретичних основ екскурсійної справи спричинила появу такої наукової та навчально-практичної дисципліни як "екскурсознавство".

Екскурсознавство - галузь теоретичних знань, яка вивчає "проблеми моделювання ідеальної екскурсії і впливу екскурсії на свідомість людей" , практику підговки, проведення та удосконалення екскурсій, екскурсійну методику, історію екскурсійної справи.

Предметом навчальної дисципліни "Екскурсознавство" є вивчення студентами історичних аспектів виникнення та становлення екскурсійної справи в Україні, сучасного стану, теорії і практики її втілення, методики екскурсійної роботи.

Метою викладання курсу ."Екскурсознавство" є ознайомлення студентів з історичним процесом розвитку екскурсійної справи, теорією і методикою екскурсійної роботи, підготовка кваліфікованих фахівців туристично-екскурсійної сфери, виховання свідомих будівників нової незалежної держави.

Головними завданнями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни, є:

-розкриття витоків екскурсійної справи, особливостей вітчизняного екскурсознавства на всіх етапах розвитку, аналіз сучасного стану, перспективи розвитку екскурсійної діяльності;

-вивчення теоретичних основ екскурсійної справи: сутності екскурсії, її основних ознак і функцій, класифікації екскурсії, формування екскурсійної тематики, застосування елементів педагогіки, психології, логіки в екскурсіях;

-опрацювання питань екскурсійної методики, що є сукупністю чітких правил та вимог до екскурсії, сумою методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій. Це питання технології створення нової екскурсії, особливостей застосування методичних прийомів показу та розповіді;

вивчення шляхів удосконалення професійної майстерності екскурсоводів, забезпечення якості екскурсійних послуг.

Екскурсознавство є також комплексною науковою дисципліною, що розкриває теорію, методологію і методику екскурсійної діяльності, історію екскурсійної справи, узагальнюючу практику туристично-екскурсійних закладів.

3 Екскурсії в радянський період

Екскурсійна справа в перші роки радянської влади (1918-1930рр)  Жовтнева революція, яка відбулася у 1917р. в Росії, змінила всю країну, що стало початком нового етапу її історичного розвитку. Партія більшовиків і Радянський уряд з перших місяців приступили до формування так званої соціалістичної культури в державі, до здійснення культурної революції, результатом якої повинен був стати людина нової соціалістичної формації. Велике значення в здійсненні культурної революції відводилося планом монументальної пропаганди - системі заходів Радянського уряду по здійсненню пропаганди ідей марксизму в мистецтві та увічнення подій революційної боротьби, пам'яті борців за свободу, великих учених, письменників, художників.  12 квітня 1918р. голова Радянського уряду В.І. Ленін підписав декрет Ради Народних Комісарів РРФСР «Про зняття пам'ятників, споруджених на честь царів і їх слуг, і виготовлення проектів пам'ятників Російської Соціалістичної революції». В результаті перетворення цього декрету в життя в містах країни почали з'являтися нові пам'ятники. В.І. Ленін надавав великого значення монументальній пропаганді і підкреслював необхідність організації екскурсій по визначним історико-революційним місцям. Він вказував, що слід в першу чергу зобразити революціонерів старих часів, щоб робітники і школярі на екскурсіях, які повинні проводитися постійно, могли отримувати відомості з історії революційної боротьби, слухаючи розповідь про революціонерів біля підніжжя пам'ятників. В.І. Ленін також високо оцінював значення екскурсій на промислові та сільськогосподарські підприємства в системі навчання і виховання школярів і рекомендував проводити екскурсії на електричні станції, в «кожен стерпно поставлений радгосп», на «кожен стерпно поставлений завод», мобілізовувати для лекцій всіх інженерів, агрономів, всіх кончивших університет за фізико-математичного факультету.  Таким чином, екскурсії як засіб пропагандистської роботи, освіти і виховання громадян соціалістичної країни були використані більшовиками з перших місяців їх правління Росією з метою формування нової людини. Відразу ж після створення Народного комісаріату освіти РРФСР нарком А.В. Луначарський запросив до комісаріату професора І.І. Полянського та запропонував йому організувати для вчителів Північної області курси з природознавства з великим числом практичних занять та екскурсій, подібні тим, які І.І. Полянський проводив раніше. 

4 законодавче забезпечення розвитку екскурсійної справи

Нормативно-правове забезпечення розглядається як сукупність трьох груп документів: законодавчі акти, які стосуються оптимізації розвитку основних туристичних напрямів, а саме: виїзного, в'їзного та внутрішнього туризму; угоди про співробітництво у сфері туризму з країнами світу; документи, які регламентують співпрацю України з провідними міжнародними організаціями в галузі туристичного бізнесу. До найважливіших питань, які висвітлені в національному законодавстві, належать: пріоритетні напрями державної політики в сфері туризму; шляхи оптимізації функціонування українського туристичного ринку; вибір та обґрунтування основних високорентабельних видів туристичної діяльності; підвищення ефективності рекламних заходів з метою залучення в Україну дедалі більшої кількості туристів. На основі аналізу нормативно-правових актів, які регулюють екскурсійну діяльність, виділяються пріоритетні напрями державної політики в галузі та питання, які потребують законодавчого уточнення. Вітчизняна екскурсійна сфера відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному житті країни. Зростає її статус та зацікавленість держави в подальшому розвитку сфери, посилюється вплив екскурсій практично на всі сфери життя і діяльності людини.  У прийнятому у вересні 1995 р. Законі України „Про туризм" подані окремі положення щодо екскурсійної термінології. У цьому ж році був прийнятий Міждержавний стандарт ТОСТ 28682.2-95 „Туристсько-екскурсійне обслуговування", згідно з яким заверджена необхідна методична документація екскурсії, у 1997 р. введений в Україні.  Важливе значення для екскурсійної справи мають й прийняті останнім часом Закон України „Про охорону культурної спадщини" (червень 2000 р.), Постанова Кабінету Міністрів України № 789 від 10 червня 2002 р. „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 р.". Певні положення щодо екскурсійної діяльності містяться й у Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 рр.".  У 2004-2005 рр. на виконання вимог Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та з метою підвищення якості надання туристичних та екскурсійних послуг Держтурадміністрацією розроблено Положення “Про порядок отримання дозволу екскурсоводами / гідами-перекладачами на право надання туристичного супроводу” (наказ Держтурадміністрації від 24.09.04 № 50, зареєстрований в Міністерстві 20.10.04 за № 1344/9943). Екскурсійна діяльність потребує структурування та упорядкування(відповідно до Міждержавного стандарту “Туристсько-екскурсійне обслуговування”, наказу Державної туристичної адміністрації України “Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцями туристичного супроводу”). А саме формування корпусу екскурсоводів, що дасть змогу створити нові робочі місця. Вирішено питання підготовки та перепідготовки екскурсоводів разом з обласним центром зайнятості.  Правову базу діяльності екскурсійної галузі країни закладено Законом України "Про туризм". Він є основоположним законодавчим актом, що визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в екскурсійній діяльності, всебічно регламентує діяльність в Україні, забезпечує оптимальний рівень державного регулювання процесу розвитку вітчизняної екскурсійної діяльності. 

5.туристсько-екскурсійні органи ізації в україні