4 Серед завдань екології на сучасному етапі основними є такі:

вивчення загального стану біосфери та прогнозування її подальшого розвитку;

5 Скільки законів, правил та приниипів нараховує сучасна екологічна наука?

250;

6 З яких головних підрозділів складається загальна екологія?

теоретичної та практичної екології;

7 Що вивчає аутекологія?

взаємозв’язок організму з оточуючим середовищем.

Аутоекологія, аутекологія заячої ноги (факторіальна екологія, екологія видів) — розділ екології, що вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Аутекологія — розділ екології, що вивчає вплив чинників довкілля на окремі організми, популяції і види (рослин, тварин, грибів, бактерій). Завдання аутекології — виявлення фізіологічних, морфологічних і інших пристосувань (адаптацій) видів до різних екологічних умов: режиму зволоження, високим і низьким температурам, засоленню ґрунту (для рослин). Останніми роками в аутекології з'явилося нове завдання — вивчення механізмів реагування організмів на різні варіанти хімічного і фізичного забруднення (включаючи радіоактивне забруднення) середовища.

8. Що розуміють під середовищем життя?

середовище, в якому відбувається діяльність людини та розвиток живої і неживої матерії;

Середовище життя — це та частина природи, у якій живуть організми, зазнаючи різних її впливів і самі впливаючи на неї.

Усі організми перебувають у певних умовах навколишнього середовища, які включають у себе все неживе й живе.

Фактори середовища—це ті умови, які впливають на орга­нізм. Серед них, як вам відомо, розрізняють три основні групи: фактори неживої природи; фактори живої природи; фактори, пов’язані з діяльністю людини.

Фактори неживої природи — це температура, світло, воло­гість, сольовий і газовий склад, вітер або течія, рельєф тощо. Одні з них, наприклад світло й температура, визначають розпов­сюдження по Землі більшості рослин та багатьох тварин. Інші, наприклад грунт, рельєф, кількість опадів, часто визнача­ють утворення угруповань рослин, а разом з ними й розселення тварин.

Вам відомо, що соснові ліси ростуть звичайно на піщаній землі, бідній на перегній, а дубові — на землі, багатій на міне­ральні речовини. Тому в дубовому лісі більше різних видів дерев, кущів, трав і різноманітніший його тваринний світ. У дібро­вах живуть різноманітні комахи, павуки, комахоїдні птахи, різні звірі — гризуни, хижаки, копитні.

Фактори живої природи — це всі види живих істот, які впли­вають одні на одних. Між різними організмами, зокрема й між рослинами і тваринами, установилися найрізноманітніші зв’язки та залежності. Основні з них — зв’язки живлення. У зелених рослинах на світлі утворюються органічні речовини з неорганіч­них. Органічними речовинами рослин живляться рослиноїдні тварини (численні комахи, птахи, гризуни, копитні та ін.).

9. Як класифікуються екологічні фактори?

абіотичні, біотичні, антропогенні; Екологічні фактори середовища, що ними зв'язаний будь-який живий організм, поділяють на дві категорії: абіотичні (фактори неживої природи) та біотичні (фактори живої природи). Існує певна умовність поділу і взаємовпливу абіотичних та біотичних факторів, оскільки живі організми здатні призвести до змін, які ведуть за собою і зміни абіотичних факторів (ліс знищений шкідниками, активна риюча діяльність норників на схилах може призвести до початку процесу ерозії). Отже, сучасна екологічна наука розглядає наступні фактори навколишнього середовища, які впливають на функціонування як живих організмів, так і систем в цілому.

Абіотичні фактори — сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.

Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші. Біотичний компонент можемо поділити на автотрофні та гетеротрофні організми. Перші з них самі автономно під впливом складних біохімічних процесів здатні продукувати органічну речовину, другі — тільки споживають накопичене.

Антропічні (антропогенні) фактори – це фактори прямого або опосередкованого впливу людини та її господарської діяльності на живі організми та середовище.