2.3 Галузеві програми поліпшення стану охорони праці

Виходячи із загальних вимог ОП, які містяться в єдиних нормативних документах, міністерства розробляють конкретні нормативні акти щодо створення нешкідливих і безпечних умов праці з урахуванням галузевої специфіки – правила, інструкції та інші документи з ОП.

Галузеві нормативні документи з ОП підприємств визначеного міністерства розробляються і затверджуються установами цієї галузі разом із профспілкою. Зокрема, у сфері туризму застосовуються правила з безпеки та виробничої санітарії стосовно категорій підприємств, наприклад: «Правила безпеки і виробничої санітарії на підприємствах роздрібної торгівлі», «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах громадського харчування» та ін.

Міжгалузеві законодавчі акти регламентують умови праці робіт, виробництв або типів обладнання, які є в різних галузях, наприклад, «Правила монтажу і безпечної експлуатації ліфтів», «Правила безпеки при виконанні розвантажувальних робіт» та ін. Щоб забезпечити безпеку і нешкідливість умов праці конкретних робочих місць або виробничих процесів, застосовуються спеціальні інструкції, які поділяються на типові для галузі та для працюючих на даному підприємстві. Вони можуть розроблятися як для робітників окремих професій, наприклад: адміністратору готелю, екскурсоводу, менеджеру, кухарю, комірнику тощо, так і для окремих робіт: монтажні, ремонтні, налагоджувальні, експлуатаційні тощо.

Затверджені в установленому порядку інструкції для працівників реєструються службою охорони праці підприємства у відповідному журналі та видаються керівникам підрозділів під розписку. Кожний керівник підрозділу підприємства повинен мати комплект діючих інструкцій для працівників усіх професій і видів робіт на даній дільниці.

2.4 Положення про службу охорони праці підприємства

Закон «Про ОП» зобов’язує роботодавця створити на кожному робочому місці умови праці відповідно до НПАОП, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У відповідності з законом України «Про ОП» служба ОП створюється роботодавцем або уповноваженим їм органом на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм власності і видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних й лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я, життя працюючих і виключення аварій в процесі праці.

На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу ОП як окрему структуру. В службі ОП мають право працювати особи з вищою освітою і стажем роботи в даній галузі не менш 3-х років, які пройшли навчання з ОП і склали іспит. Особи, які отримали спеціальну вищу освіту з охорони праці приймаються в службу охорони праці незалежно від стажу. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємствах невиробничої сфери служба охорони праці створюється з кількістю працюючих 100 і більше осіб.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Служба охорони праці бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій, розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці підприємства. Служба охорони праці контролює дотримання чинного законодавства, НПАОП, виконання працівниками посадових інструкцій, виконання приписів органів державного нагляду, своєчасне проведення навчання та інструктажів та ін.

Спеціалісти служби охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращанні умов праці, а у разі виявлення порушень охорони праці:

- видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу чи не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог НПАОП;

- зупиняти роботу у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги ОП.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.