12.4 Технічні засоби, що забезпечують безпеку в аварійному режимі електроустановок

1. Захисне заземлення – навмисне електричне з'єднання із землею або її еквівалентом металевих не струмопровідних частин, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження або пробою ізоляції (замикання на корпус).

Принцип дії захисного заземлення полягає в зниженні до безпечних значень напруги дотику і крокової напруги, що виникають при замиканні фази на корпус. Це досягається зменшенням потенціалу заземленого устаткування (через малий опір пристрою, який заземлюється), а також вирівнюванням потенціалів заземленого устаткування і підстави, на якій стоїть людина (рис. 12.1).

~~~~~~~ С

~~~~~~~ В

~~~~~~~ А

Рис. 12.1 – Принцип дії захисного заземлення

Заземлювач – це сукупність з'єднаних провідників, які знаходяться у контакті із землею або її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі:

- штучні – найчастіше виконують з вертикальних і горизонтальних електродів (сталеві стрижні, труби, куточки), зв'язаних між собою смуговою сталлю перетином не менше 4х12 мм. Між собою горизонтальні і вертикальні електроди з'єднують зваркою, а з корпусом устаткування, що заземлюється за допомогою болтів;

- природні – різні металоконструкції, що мають хороший контакт з грунтом, арматура залізобетонних конструкцій, трубопроводи (для негорючих рідин і газів), металеві оболонки кабелів (окрім алюмінієвих), обсадні труби та ін.

2. Занулення – навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмопровідних частин, на яких може з'явитися напруга.

Нульовим захисним провідником називається провідник, що з’єднує корпус установки з глухо заземленою нейтраллю. Таке з’єднання на випадок пробивання ізоляції на корпус призводить до короткого замикання між фазним та нульовим провідниками, а струм короткого замикання обумовить вимикання пошкодженого обладнання (розплавлення плавких запобіжників або спрацювання автоматичних вимикачів).

3. Захисне відключення – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електричної установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом.

4. Електрозахисні засоби – це прилади, апарати, переносні і які перевозяться, пристосування і пристрої, які використовують для захисту персоналу, що працює в електроустановках від поразки електричним струмом, дії електричної дуги, електричного поля, продуктів горіння, падіння з вишини та ін.

Захисні засоби можуть бути умовно поділені на три групи: що ізолюють, огороджують і запобіжні.

а). Ізолюючі захисні засоби – ізолюють людину від струмопровідних або заземлених частин устаткування, а також від землі. До них відносяться: діелектричні рукавички, ізолюючі штанги, ізолюючі кліщі для електровимірювання, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками, покажчики напруги; ізолюючі калоші, килими, підставки, сходи, ковпаки.

б). Огороджуючи захисні засоби – призначені для тимчасового огороджування струмопровідних частин, до яких можливий випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань, а також для запобігання помилковим операціям з комутаційними апаратами. До них відносяться – тимчасові переносні огороджування – щити і огороджування-клітки, бар'єри, тимчасові переносні заземлення і попереджувальні плакати.

в). Запобіжні захисні засоби – призначені для індивідуального захисту працюючих від світлових, теплових і механічних дій, від продуктів горіння, від дії електричного поля, а також від падіння з вишини. До них відносяться: захисні окуляри; спеціальні рукавиці з тканини, що важко загоряється; захисні каски; протигази; запобіжні монтерські пояси; запобіжні канати; монтерські кігті; екрануючі пристрої.