
- •7.03060107, 8.03060107 «Логістика»)
- •Тема 1. Міжнародні норми і міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, мета дисципліни
- •1.1 Застосування міжнародних договорів та угод
- •1.2 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.3 Основні напрямки співробітництва
- •1.4 Конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці
- •Тема 2. Основи законодавства з охорони праці в галузі
- •2.1 Поняття, мета і завдання охорони праці
- •2.2 Зміст законодавства з охорони праці в галузі
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану охорони праці
- •2.4 Положення про службу охорони праці підприємства
- •2.5 Комісія з питань охорони праці
- •2.6 Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •2.7 Навчання з охорони праці
- •Тема 3. Система управління охороною праці
- •3.1. Поняття «Система управління охороною праці» (суоп), її цілі
- •3.2 Суб'єкти і об'єкти суоп
- •3.3 Система управління охороною праці (суоп) на підприємстві
- •3.4 Функціонування суоп на підприємстві
- •3.5 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.6 Основні завдання і функції суоп на виробництві
- •Тема 4. Методи реалізації основних функцій суоп в умовах виробництва
- •4.1 Методи управління в суоп на виробництві
- •4.2 Задачі управління охороною праці
- •4.3 Прогнозування та планування роботи з охорони праці
- •4.4 Контроль за станом охорони праці та функціонуванням суоп
- •4.5 Показники ефективності функціонування суоп підприємства
- •Тема 5. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •5.1. Загальні положення та визначення
- •5.2 Мета та завдання розслідування нещасних випадків
- •5.3. Розслідування та облік нещасних випадків
- •5.4 Організація розслідування нещасного випадку комісією підприємства
- •5.5 Спеціальне розслідування нещасного випадку
- •5.6 Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •5.7 Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •Тема 6. Профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •6.1. Діяльність, загальні поняття
- •6.2 Умови і характер праці
- •6.3 Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- •6.4 Заходи щодо попередження виробничого травматизму і профзахворюваності
- •6.5 Аналіз виробничого травматизму
- •6.6 Аналіз захворюваності
- •6.7 Колективні та індивідуальні засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •7.1 Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •7.2 Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •7.3 Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень готельно-туристських комплексів
- •7.4 Організація праці на робочому місці
- •Тема 8. Загальні вимоги безпеки до устаткування і технологічним процесам
- •8.1 Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •8.2 Безпека виробничого устаткування
- •8.3 Безпека виробничих процесів
- •7.4 Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •8.5 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •8.6 Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •Тема 9. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •9.1 Посудини, що працюють під тиском
- •9.2 Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •9.3 Оснащення систем, що працюють під тиском.
- •9.4 Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •Тема 10. Безпека вантажно-розвантажувальних робіт, на транспорті та при ремонтних і будівельних роботах
- •10.1 Класифікація вантажів за масою одного місця та небезпечністю. Правила перевезення та складування вантажів
- •10.2 Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •10.3 Безпека вантажопідіймального обладнання
- •10.4. Безпека внутрізаводського і нутрі цехового транспорту
- •10.5. Безпека при використанні автотранспорту
- •10.6 Безпека при експлуатації ліфтів
- •10.7 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт
- •Тема 11. Поліпшення санітарно-гігієнічного стану виробничого середовища
- •11.1 Оздоровлення повітря виробничих приміщень
- •11.2 Освітлення виробничих приміщень
- •11.3 Заходи і засоби боротьби з шумом
- •11.4 Вібрація, її характеристики і види. Захист від вібрації
- •11.5 Електромагнітні випромінювання
- •11.6 Іонізуючи випромінювання (ів)
- •Тема12. Безпека при експлуатації електроустаткування
- •12.1. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •12.2. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •12.3 Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальному режимі роботи
- •12.4 Технічні засоби, що забезпечують безпеку в аварійному режимі електроустановок
- •Тема 13. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами
- •13.1 Вплив еом на стан здоров’я людини
- •13.2 Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом
- •13.3 Організація робочих місць та вимоги до розміщення еом
- •13.4. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом
- •13.5 Режим праці та відпочинку працівників еом
- •Тема 14. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •14.1 Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •14.2. Система попередження пожеж
- •14.3 Протипожежний захист
- •14.4 Протипожежний захист місць зберігання матеріальних цінностей
- •14.5 Первинні засоби пожежогасіння
- •14.6 Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння
- •14.7 Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •14.8 Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •Тема 15. Держнагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •15.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •15.4 Громадський контроль за додержанням законодавства про оп
- •Тема16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •16.3 Страховий ризик і страховий випадок
- •16.4 Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання
- •16.5 Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •16.6 Страхові експерти з охорони праці
11.3 Заходи і засоби боротьби з шумом
Питання боротьби із шумом слід починати вирішувати вже на етапі проектування підприємства, робочого місця, устаткування. Для його вирішення, як правило, використовують організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи.
До організаційних заходів відносять раціональне розташування виробничих ділянок, устаткування та робочих місць, постійний контроль режиму праці та відпочинку працівників, обмеження у використанні обладнання та робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Технічні заходи дають змогу значно зменшити вплив шуму на працівників і поділяють на заходи, що використовують в джерелі виникнення (конструктивні та технологічні), на шляху розповсюдження (звукоізоляція, звукопоглинання, глушники шуму, звукоізоляційні укриття) та в зоні сприйняття (засоби колективного та індивідуального захисту).
Зниження шуму у самому джерелі походження звуку.
Для зниження шуму механічного походження в вузлах, у яких здійснюються ударні процеси, необхідно зменшувати сили збурення, збільшувати час контакту елементів, що взаємодіють між собою, збільшувати внутрішні втрати в коливальних системах, зменшувати площу випромінювання звуку і т. ін. Це може бути досягнуто:
– заміною зворотно - поступального переміщення обертовим;
– підвищенням якості балансування обертових деталей;
– підвищенням класу точності виготовлення деталей;
– поліпшенням змащування;
– заміною підшипників кочення на підшипники ковзання;
– використовуванням негучних матеріали (наприклад, пластмаси);
– використовуванням вібродемпфуючіх матеріалів (мастики);
– здійснюванням віброізоляції машин від фундаменту;
– використанням гнучких сполучень;
– використанням зубчатих передач із спеціальним профілем або їx заміною на мало шумні передачі (клиноремінну, гідравлічну).
Джерелами аеродинамічного шуму можуть бути нестаціонарні явища при течії газів та рідин. Засоби боротьби з аеродинамічним шумом у джерелі його виникнення досягаються:
– зменшенням швидкості руху газів;
– згладжуванням гідроударних явищ, за рахунок збільшення часу відкриття затворів;
– зменшенням вихрів у струменях за рахунок вибору профілів тіл що обтікаються;
– дробленням струменів за допомогою насадок;
– використанням ежекторів, що зніжують випромінювання шуму на межі струмінь – довкілля.
У гідродинамічних установках (насоси, турбіни) слід запобігати виникненню кавітації, яка викликає гідродинамічний шум.
Джерелами електромагнітного шуму є механічні коливання електротехнічних пристроїв або їx частин, які збуджуються перемінними магнітними та електричними полями. До методів боротьби з цим шумом відносять застосування феромагнітних матеріалів з малою магнітострикцією, зменшення щільності магнітних потоків у електричних машинах за рахунок належного вибору їx параметрів, добру затяжку пакетів пластин в осереддях трансформаторів, дроселів, якорів двигунів тощо; косі пази для обмоток у статорах і роторах електричних машин, які зменшують імпульси сил взаємодії обмоток та розтягують ці імпульси в часі.
Якщо рівень шуму в джерелі все-таки високий, то застосовуються методи зниження шуму на шляху розповсюдження, і насамперед такий метод, як ізоляція джерела чи робочого місця.
Для зниження звуку, що відбивається від поверхонь у середині приміщення, застосовують матеріали з високим рівнем поглинання звуку, тобто використовують так званий метод зниження шуму звукопоглинанням.
Звукова ізоляція від повітряного шуму здійснюється за допомогою кожухів, екранів, перегородок. Звукоізолюючі перепони відбивають звукову хвилю і тим самим перешкоджають розповсюдженню шуму. Вони бувають одношарові та багатошарові.
Найбільш простим та дешевим засобом зниження шуму в виробничих приміщеннях є використання звукоізолюючих кожухів, які повністю закривають найбільш шумні агрегати.
Якщо необхідно додатково знизити звукову енергію, що відбивається від внутрішніх поверхонь приміщення, використовують звукопоглинальні конструкції та матеріали. Це, як правило, конструкції, які складені з шпаристих матеріалів. В шпаринах таких матеріалів енергія звукових хвиль переходить у теплову енергію. Звукопоглинальні матеріалі застосовують у вигляді облицювання внутрішніх поверхонь приміщень, або ж у вигляді самостійних конструкцій – штучних поглиначів, які, як правило, підвішують до стелі (рис. 11.1). У якості штучних поглиначів використовують також драпірування, м'які крісла і т. п.
Рис. 11.1 - Звукопоглинальні конструкції:
а - облицювання огороджень приміщень; б - штучні поглиначі у вигляді кубів; в - штучні поглиначі у вигляді куліс; 1 - звукопоглинальний матеріал; 2 - будівельна конструкція; 3 - перфорований металевий або вапняковий лист (на б і в перфорація не показана); 4 - захисний шар (склотканина); 5 - повітряний проміжок; 6 - каркас
Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи захисту не забезпечують допустимих рівнів звуку, або економічно недоцільні. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7-45 дБ. Найчастіше використовують вкладиші ЗІЗ у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал, та протишумові навушники, які закривають вушну раковину зовні, а також шлеми та каски.