10.5. Безпека при використанні автотранспорту

Щорічно в Україні в дорожньо-транспортних пригодах гине близько 10 тисяч осіб і значна частина травмується.

Для забезпечення безпеки при використанні автотранспорту необхідно дотримуватись таких правил:

– до роботи допускаються машини тільки у справному стані;

– керування автомобілем дозволяється особам, що мають відповідне посвідчення та медичну довідку;

– дотримання правил дорожнього руху має бути суворим і надійним;

– автомобіль має бути забезпечений аптечкою й вогнегасником;

– заправляти автомобіль необхідно при природному або штучному освітленні, на горизонтальній площині, при цьому забороняється користуватись відкритим вогнем;

– жорстке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами при буксируванні не більше 4, а гнучке – 4 - 6 м; при цьому гнучке зчеплення через кожний метр позначається сигнальними прапорцями;

– забороняється буксирувати транспортний засіб з причепом, два і більше транспортних засобів.

Легкові автомобілі мають бути обладнані ременями безпеки, при використанні яких слід дотримуватися таких вимог:

– ремінь повинен бути пристебнутим, а не накинутим;

– між ременем і тілом на рівні грудей повинна проходити долоня (зазор близько 2,5 см);

– ремінь повинен бути достатньої міцності, не брудним і не скрученим.

10.6 Безпека при експлуатації ліфтів

Основним нормативно-технічним документом, який регламентує безпечну експлуатацію ліфтів, є Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів (ДНАОП О.00-1.02-99). Ліфти поділяються на пасажирські, вантажопасажирські, вантажні.

Перед пуском у роботу ліфти всіх типів, крім вантажних малих вантажопідіймальністю до 160 кг включно, підлягають реєстрації в органах Держпромгірнагляду. Періодичні технічні огляди проводяться не рідше одного разу на рік і включають огляд, статичне та динамічне випробовування.

Ліфти оснащаються запобіжними та блокувальними пристроями.

10.7 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт

Бетонні та залізобетонні роботи. У комплекс робіт входять монтаж і установка опалубки, а також підтримуючих: лісів, підмостків, робочих настилів; монтаж і установка арматури; бетонування конструкцій: догляд за бетоном у процесі Його твердіння; розбирання і ремонт опалубки, що підтримує ліси і підмостя.

При укладці бетонної суміші з не відгороджених площадок на висоті > 1,3 м, а також при бетонуванні конструкцій, що мають ухил > 30°, бетонники повинні працювати в захисних поясах, прикріплених до надійних опор, визначених виконавцем робіт.

Теслярські та столярні роботи. Роботи з дерева прийнято підрозділяти на теслярські та столярні. Теслярські роботи характеризуються грубим опрацюванням деревини і спрощеним стикуванням окремих елементів конструкцій.

Покрівельні роботи. Ремонт дахів і покрівель звичайно виконують у теплий і сухий час року.

Перед допуском робітників на дах майстер особисто перевіряє тривалість і надійність його конструктивних елементів: горища, стропил, обрешітки, парапетні огородження.

Під час ожеледі, рясного туману, вітру силою в 6 балів і більше, зливового дощу і сильного снігопаду, а також із настанням темноти роботи на покрівлі припиняються.

При зниженні температури мастики з 230ºС до 180ºС виділення шкідливих речовин на робочих місцях покрівельників зменшується на 35-40%. Тому не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою більше 180ºС.

Рис. 5.1 – Подача бітумної мастики з автогудронатора на покрівлю

Рис. 10.1 – Приладдя для роботи з бітумною мастикою:

а – бачок для перенесення гарячої мастики; б – ківшик для дозування і наливання бітумної мастики

Малярські роботи. При виконанні малярських робіт трудівники мають справу з різноманітними хімічними речовинами (розчинниками, пігментами, сикативами, пластифікаторами), багато з них шкідливо діють на організм людини. Токсичну дію на людину мають органічні розчинники, що швидко сохнуть: толуол, ксилол, ацетон, уайт-спіріт та ін. Всі розчинники швидко випаровуються на відкритому повітрі, тому ємкості, в яких вони зберігаються, повинні герметично закриватися.

При виконанні внутрішніх малярських робіт на складах, що виділяють шкідливі летючі пари, слід забезпечити гарну вентиляцію приміщень із таким розрахунком, щоб протягом часу в приміщеннях відбувався дворазовий обмін повітря. Але й у цих умовах малярі не повинні перебувати в таких приміщеннях більше 4 годин.

При виконанні опоряджувальних робіт іноді користуються кислотами, що доставляються на будівництво концентрованими.

Потрапляння такої кислоти на тіло, в очі або всередину організму призводить до важких наслідків. Розбавляючи кислоту, її варто вливати тонкою цівкою у воду, а не навпаки. Робочий, виконуючи операції з кислотою, повинен бути в гумових чоботах і рукавичках, захисних окулярах і респіраторі.