
- •7.03060107, 8.03060107 «Логістика»)
- •Тема 1. Міжнародні норми і міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, мета дисципліни
- •1.1 Застосування міжнародних договорів та угод
- •1.2 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.3 Основні напрямки співробітництва
- •1.4 Конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці
- •Тема 2. Основи законодавства з охорони праці в галузі
- •2.1 Поняття, мета і завдання охорони праці
- •2.2 Зміст законодавства з охорони праці в галузі
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану охорони праці
- •2.4 Положення про службу охорони праці підприємства
- •2.5 Комісія з питань охорони праці
- •2.6 Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •2.7 Навчання з охорони праці
- •Тема 3. Система управління охороною праці
- •3.1. Поняття «Система управління охороною праці» (суоп), її цілі
- •3.2 Суб'єкти і об'єкти суоп
- •3.3 Система управління охороною праці (суоп) на підприємстві
- •3.4 Функціонування суоп на підприємстві
- •3.5 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.6 Основні завдання і функції суоп на виробництві
- •Тема 4. Методи реалізації основних функцій суоп в умовах виробництва
- •4.1 Методи управління в суоп на виробництві
- •4.2 Задачі управління охороною праці
- •4.3 Прогнозування та планування роботи з охорони праці
- •4.4 Контроль за станом охорони праці та функціонуванням суоп
- •4.5 Показники ефективності функціонування суоп підприємства
- •Тема 5. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •5.1. Загальні положення та визначення
- •5.2 Мета та завдання розслідування нещасних випадків
- •5.3. Розслідування та облік нещасних випадків
- •5.4 Організація розслідування нещасного випадку комісією підприємства
- •5.5 Спеціальне розслідування нещасного випадку
- •5.6 Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •5.7 Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •Тема 6. Профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •6.1. Діяльність, загальні поняття
- •6.2 Умови і характер праці
- •6.3 Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності
- •6.4 Заходи щодо попередження виробничого травматизму і профзахворюваності
- •6.5 Аналіз виробничого травматизму
- •6.6 Аналіз захворюваності
- •6.7 Колективні та індивідуальні засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •7.1 Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •7.2 Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •7.3 Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень готельно-туристських комплексів
- •7.4 Організація праці на робочому місці
- •Тема 8. Загальні вимоги безпеки до устаткування і технологічним процесам
- •8.1 Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •8.2 Безпека виробничого устаткування
- •8.3 Безпека виробничих процесів
- •7.4 Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •8.5 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •8.6 Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •Тема 9. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •9.1 Посудини, що працюють під тиском
- •9.2 Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •9.3 Оснащення систем, що працюють під тиском.
- •9.4 Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •Тема 10. Безпека вантажно-розвантажувальних робіт, на транспорті та при ремонтних і будівельних роботах
- •10.1 Класифікація вантажів за масою одного місця та небезпечністю. Правила перевезення та складування вантажів
- •10.2 Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •10.3 Безпека вантажопідіймального обладнання
- •10.4. Безпека внутрізаводського і нутрі цехового транспорту
- •10.5. Безпека при використанні автотранспорту
- •10.6 Безпека при експлуатації ліфтів
- •10.7 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт
- •Тема 11. Поліпшення санітарно-гігієнічного стану виробничого середовища
- •11.1 Оздоровлення повітря виробничих приміщень
- •11.2 Освітлення виробничих приміщень
- •11.3 Заходи і засоби боротьби з шумом
- •11.4 Вібрація, її характеристики і види. Захист від вібрації
- •11.5 Електромагнітні випромінювання
- •11.6 Іонізуючи випромінювання (ів)
- •Тема12. Безпека при експлуатації електроустаткування
- •12.1. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •12.2. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •12.3 Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальному режимі роботи
- •12.4 Технічні засоби, що забезпечують безпеку в аварійному режимі електроустановок
- •Тема 13. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами
- •13.1 Вплив еом на стан здоров’я людини
- •13.2 Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом
- •13.3 Організація робочих місць та вимоги до розміщення еом
- •13.4. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом
- •13.5 Режим праці та відпочинку працівників еом
- •Тема 14. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •14.1 Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •14.2. Система попередження пожеж
- •14.3 Протипожежний захист
- •14.4 Протипожежний захист місць зберігання матеріальних цінностей
- •14.5 Первинні засоби пожежогасіння
- •14.6 Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння
- •14.7 Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •14.8 Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •Тема 15. Держнагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •15.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •15.4 Громадський контроль за додержанням законодавства про оп
- •Тема16. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •16.3 Страховий ризик і страховий випадок
- •16.4 Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання
- •16.5 Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •16.6 Страхові експерти з охорони праці
Тема 7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
7.1 Вимоги до розміщення та планування території підприємства
Розміщення території підприємства. Згідно вимог СН 245-71 («Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий») та ДСН 173-96 («Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів») підприємства розміщують на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин).
Між підприємством та житловим районом створюється санітарно-захисна зона, тобто територія між місцями виділення в атмосферу виробничих шкідливостей та житловими чи громадськими будівлями, ширина якої залежить від класу підприємств, виробництв і об’єктів.
Санітарними нормами встановлено п’ять класів підприємств, виробництв і об’єктів в залежності від потужності підприємства, умов технологічного процесу, характеру та кількості викидів в навколишнє середовище шкідливих речовин та речовин, що мають неприємний запах, чи шкідливих фізичних впливів, а також з урахуванням передбачуваних заходів щодо зменшення їх несприятливого впливу на довкілля.
Ширина санітарно-захисної зони у залежності від класу виробництва складає: I клас – 1000 м; II клас – 500 м; III клас – 300 м; IV клас – 100 м; V клас – 50 м.
Виробничі та складські приміщення можуть мати будь-яку форму та розміри, зумовлені виробничими вимогами, але, виходячи з санітарно-гігієнічних умов (освітлення, вентиляція), найбільш доцільні будівлі, що мають форму прямокутника. Конструкція виробничих будівель, число поверхів та площа обумовлюються технологічними процесами, категорією вибухопожежонебезпеки, наявністю шкідливих та небезпечних факторів.
Центральних вхід на територію підприємства слід передбачати з боку основного підходу чи під’їзду працівників. До будівель і споруд по усій їх довжині має передбачатись під’їзд пожежних автомобілів. До будівель передбачається підвід мереж електроенергії, водопостачання та каналізації.
Водопостачання. Залежно від призначення будівлі і технології виробництва передбачають системи зовнішнього та внутрішнього водопостачання. В залежності від вимог технологічного процесу застосовують такі системи технологічного водопостачання: оборотну, повторного використання, охолодженої, дистильованої, пом’якшеної води та ін..
Норми витрат води на господарсько-питні потреби становлять 45 л у гарячих цехах та 25 л на працівника в зміну у звичайних цехах.
Каналізація. Каналізація для відведення стічних вод, підрозділяється на виробничу, господарсько-фекальну та зливну. Каналізаційні системи складаються з приймальних пристроїв (лотки, раковини), каналізаційних мереж, станції перекачки, очисних споруд та допоміжних пристроїв.
7.2 Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
Вимоги до виробничих приміщень. Вибір типу приміщення визначається технологічним процесом та можливістю боротьби з шумом, вібрацією і забрудненням повітря. Виробничі приміщення відповідно до вимог чинних нормативів мають бути забезпечені достатнім природним освітленням.
Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м, а об’єм і площа – 15 м3 та 4,5 м2 відповідно на кожного працівника (для користувачів комп’ютерів згідно ДСанПіН 3.3.21007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» на одного працюючого повинно бути не менше: площі – 6 м2 і об’єму – 20 м3).
Вимоги до допоміжних приміщень та будівель. До допоміжних відносяться приміщення та будівлі адміністративні, санітарно-побутові, громадського харчування, охорони здоров’я, культурного обслуговування, конструкторських бюро, для учбових занять та громадських організацій.
Допоміжні приміщення різного призначення слід розміщувати в одній будівлі з виробничими приміщеннями або прибудовах до них у місцях з найменшим впливом шкідливих факторів.
Висота поверхів окремих будівель, прибудов чи вбудов має бути не меншою 3,3 м, висота від підлоги до низу перекриття – 2,2 м, а у місцях нерегулярного переходу людей – 1,8 м. Висота допоміжних приміщень, що розміщені у виробничих будівлях, має бути не меншою 2,4 м.
Площа допоміжних приміщень має бути не меншою ніж 4 м2 на одне робоче місце у кімнаті управлінь і 6 м2 – у конструкторських бюро; 0,9 м2 на одне місце в залі нарад; 0,27 м2 на одного співробітника у вестибюлях та гардеробних.
До групи санітарно-побутових приміщень входять: гардеробні, душові, туалети, кімнати для вмивання та паління, приміщення для знешкодження, сушіння та знепилювання робочого одягу, приміщення для особистої гігієни жінок та годування немовлят, приміщення для обігрівання працівників. У санітарно-побутових приміщеннях підлоги мають бути вологостійкими, з неслизькою поверхнею, світлих тонів, стіни та перегородки – облицьовані вологостійким, світлих тонів матеріалами на висоту 1,8 м.
В гардеробних приміщеннях для зберігання одягу мають бути шафи розмірами: висота 1650 мм, ширина 250…400 мм, глибина 300 мм. Кількість шаф має відповідати спискові кількості працівників.
Технічна естетика виробничих приміщень. Науково встановлено, що колір навколишніх предметів та предметних ансамблів впливає на емоції (позитивні чи негативні), тобто на настрій людей: одні кольори діють заспокоююче, інші – подразнюючи, збуджуючи.