Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПвГ Лекц сокр.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.01 Mб
Скачать

Тема 6. Профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності

6.1. Діяльність, загальні поняття

Вихідною методологічною базою охорони праці як наукової дисципліни є концепція діяльності. Діяльність – специфічна, властива людині, форма активного відношення до навколишнього світу. Всяка діяльність складається з мети, засобів, результату і власне процесу діяльності. Діяльність є реальна рушійна сила суспільного прогресу і застава існування суспільства.

У історичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована і автоматизована. Ці види трудової діяльності відрізняються величиною фізичного навантаження і нервово-емоційною напругою, які впливають на фізичні і психічні можливості людини.

Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення протікання психічних і фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку умовно можна розділити на фізичну і розумову.

Фізична діяльність визначається, в основному, роботою м'язів, до яких в процесі праці посилено поступає кров, забезпечуючи постачання киснем і видалення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця і органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії. По величині енерговитрат роботи ділять на три категорії: легкі, середньої тяжкості і важкі.

Розумова діяльність людини визначається, в основному, участю в трудовому процесі центральної нервової системи і органів чуття.

Не дивлячись на істотні відмінності, ділення трудової діяльності на фізичну і розумову вельми умовно. З розвитком науки і техніки, автоматизації і механізації трудових процесів, межа між ними все більше зближується.

При інтенсивній і довгостроковій роботі може настати стомлення, характерною ознакою якої є втома. Під втомою розуміють сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психологічному стані людини. Поважно, щоб втома, накопичуючись, не перейшла в перевтому, оскільки при цьому можливі патологічні зміни в організмі людини і розвиток захворювань центральної нервової системи.

Відповідно до «Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості і небезпеки чинників виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» фізіологічні особливості трудового процесу залежать від:

- Безпеки праці – це стан умов праці, при якій виключена дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників (ДСТУ 2293-99).

- Важкості праці – це характеристика трудового процесу, яка відображує переважно навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, систему дихання та ін.), які забезпечують його діяльність.

- Напруженості праці – це характеристика трудового процесу, яка відображує переважно навантаження на центральну нервову систему.

6.2 Умови і характер праці

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, праця або виробнича діяльність (умови праці) підрозділяються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови і характер праці – це умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, при цьому створюються умови для високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови і характер праці – це умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ) не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, проте можливі функціональні зміни стану організму, викликані трудовим процесом, які відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом дня або до початку наступної зміни і не приносять несприятливої дії на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо діяти на організм тих, що працюють або їх потомство.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, дія яких впродовж робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних пошкоджень, отруєнь, калічення, загрозу для життя.

Відповідно до Гігієнічної класифікації оцінка важкості праці при атестації робочих місць проводиться по наступних критеріях:

- динамічність роботи:

N = (P·H + P·H1/2 + P·L/9)/T, Вт,

де Р – вага; Н, H1 – висота підйому і опускання; L – відстань перенесення; Т – час.

- статичне навантаження, кг·с;

- робоча поза (перебування в похилому положенні, % від тривалості зміни);

- наклони тулуба (кількість разів за зміну);

- переміщення в просторі (км за зміну).

Напруженість праці при атестації робочих місць оцінюється по наступних чинниках:

- увага (тривалість зосередження, %; щільність сигналів за 1 годину);

- напруженість функцій аналізаторів (зору, слуху);

- емоціональна і інтелектуальна напруженість;

- монотонність;

- змінність.

Залежно від оцінки, тобто порівнянні з критеріями Гігієнічної класифікації праця або умови праці по важкості і напруженості відносять до того або іншого класу.

Всі виконувані людиною роботи по важкості діляться на три категорії. Категорія робіт – розмежування по важкості робіт на основі загальних енерговитрат організму в ккал/ч (Вт). По важкості всі роботи діляться на 3 категорії – 1 категорія (1а, 1в), 2 категорія (2а, 2в), 3 категорія.