1. Бізнес-план як інструмент виробничої діяльності
Бізнес-план – це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвесторів до процесу фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів. У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні і слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту. Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції:
зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;
внутрішню – (життєво важливу для діяльності самого підприємства) – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.
Отже, за ринкової системи господарювання бізнес-план – це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.
Опрацювання бізнес-плану як комплексного багатофункціонального документу переслідує декілька цілей:
бізнес-план – це інструмент для залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації підприємницького проекту;
на початковій стадії реалізації підприємницького проекту бізнес-план слугує основним інструментом комунікації між підприємцем та майбутніми постачальниками, продавцями та робітниками;
бізнес-план – це спосіб моделювання системи управління майбутнім бізнесом;
бізнес-план – це засіб завчасного визначення перешкод та попередження проблем на шляху до успіху підприємницького проекту;
бізнес-план – це спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця;
бізнес-план уможливлює перевірку реалістичності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.
2. Визначення точки беззбитковості
Аналіз беззбитковості з’ясовує, якими повинні бути обсяги продажу продукції (послуг) фірми, щоб досягти прибутковості. Точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції має продати фірма, щоб її витрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної одиниці продукції приноситиме фірмі прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу продукції нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що фірма нестиме збитки. Обчислення точки беззбитковості здійснюється за формулою:
– загальні операційні витрати фірми;
– ціна одиниці продукції фірми;
– прямі витрати на одиницю продукції
3. Способи зниження ризиків
Розрізняють зовнішні й внутрішні способи зменшення (нейтралізації) ризиків.
Зовнішні способи:
хеджування (захист від утрат) укладенням довгострокової угоди на поставку продукції за обумовленою ціною;
страхування (здійснюється придбанням страхових полісів або укладенням спеціальної угоди, у якій одна сторона – страховик – за відповідну оплату (страховий внесок, премія) зобов’язується відшкодувати другій стороні – страхувальнику (фірмі) – у разі настання страхового випадку обумовлену страховим контрактом суму).
Внутрішні способи зниження ризику є такі:
підвищення ефективності управління фірмою (у тому числі й за рахунок значного розширення інформаційного поля, що використовується в процесі розробки бізнес-планів);
диверсифікація (розподіл між різними проектами) і лімітування (установлення верхньої межі інвестування в певний проект) інвестиційних ресурсів;
самострахування (утворення спеціалізованого резервного фонду і покриття збитків за рахунок власних оборотних коштів).