12. адаптивна технологія вирощування ярого ячменю Ячмінь малоконкурентний до бур’янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще сіяти після зернобобових культур, не слід висівати після колосових, щоб уникнути сильного ураження кореневими гнилями й іншими хворобами, та після соняшнику, суданки, які висушують ґрунт, засмічуючи падалицею. Для одержання високих урожаїв ячменю необхідно дотримуватись відповідної системи обробітку ґрунту, яка повинна враховувати родючість ґрунтів, кліматичні та погодні умови, рельєф місцевості, агротехнологічні карти на кожне поле сівозміни. Така система складається з основного (зяблевого) та передпосівного обробітків і залежить від попередників. При адаптивній системі рослинництва на сьогодні необхідно впроваджувати у виробництво нові сорти ячменю ярого з підвищеними адаптивними властивостями. Слід також враховувати, що для розкриття генетичного потенціалу сортів рослин, у досить контрастних за ґрунтово-кліматичними умовами регіонах України, потрібно використовувати тільки рекомендовані для конкретної зони сорти. В Україні створено багато цінних сортів ячменю, які повністю можуть забезпечити виробництво фуражним зерном і пивоварною сировиною. У Держреєстрі постійно зростає питома вага сортів інтенсивного типу. Науковий підхід до складання сівозмін та удосконалення сучасних технологій вирощування потребує, аби половину посівних площ ячменю засівали саме цими сортами. Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси, збільшенням кущистості. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива виливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю. Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь вносити лише мінеральні добрива. Норми мінеральних добрив під ярий ячмінь потрібно розраховувати, як і під інші культури. Сіють ячмінь відсортованим, очищеним, кондиційним насінням високих репродукцій, яке відповідає вимогам держстандарту. Перед сівбою насіння ячменю ярого протруюють від сажок, кореневих гнилей, пліснявіння способом інкрустування, використовуючи препарати згідно з Переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні. Ячмінь потрібно висівати вузькорядним або звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см у ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості і піддається якісному обробітку. Кожний день запізнення із сівбою після настання оптимального строку призводить до зниження урожайності внаслідок втрати вологи ґрунтом, більшого пошкодження шкідниками, прискорення розвитку рослин. Запізнення із сівбою на 5-7 днів сприяє зменшенню урожаю в умовах України на 4-6 ц/га, у посушливі роки - на 10-14 ц/га, а в пивоварного ячменю підвищується плівчастість зерна, зменшується його крупність і знижується вміст крохмалю. У період вегетації ячменю ярого застосовують інтегровану систему захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів препаратами згідно з Переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні. У фазі сходів для захисту від пошкодження злаковими мухами проводять крайову, а при потребі - суцільну обробку посівів інсектицидом Бі-58 новий. У фазі кущення при сильному засміченні бур’янами посіви обробляють гербіцидами Агрітокс, в. р. (МЦПА у формі солей диметиламіну, натрію, калію 500 г/л) (1,0-1,5 л/га). Ярому ячменю завдають великої шкоди такі хвороби, як летюча сажка, тверда сажка, чорна сажка, жовта іржа, стеблова іржа, карликова іржа, гельмінтоспоріоз, смугаста плямистість, сітчаста плямистість, ринкоспоріоз, кореневі гнилі. Розвиток сажкових хвороб попереджують протруюванням насіння. Хвороби листків, стебел колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріоз, плямистості) можна контролювати під час вегетації. Для цього при перших ознаках їх появи на рослинах посіви слід обробляти фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к. е. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л) (0,4-0,5 л/га) Збирають ячмінь у фазі воскової стиглості зерна прямим комбайнуванням. Забур’янені та полеглі посіви високорослих сортів ячменю збирають роздільним способом, скошуючи їх у валки при вологості зерна 30-38%. Щоб валки добре провітрювалися, залишають стерню заввишки 12-15 см. Обмолот починають відразу ж після їх просихання, коли вологість зерна становить 15-16%. Зріджені й чисті посіви низькорослих сортів збирають прямим комбайнуванням при вологості зерна 14-17%. Після обмолоту зерно ячменю очищають, за необхідності доводять його вологість до 14-15% і використовують за призначенням.

13. Пiдбiр сiльськогосподарських кулътур для вирощyвання в умовах підвищеного забруднення культур радiонуклiдами.

Різні види і навіть сорти рослин з неоднаковою інтенсив­нії поглинають і накопичують у своїх органах радіонукліди. Добір культур і сортів, які різняться за здатністю накопичувати в урожаї мінімальні кількості радіоцезію і радіостронцію - найпростіший і найдешевший захід зниження вмісту цих радіонуклідів у рослинницькій Продукції. Як правило, види і сорти сільськогосподарських культур із низьким вмістом калію і кальцію мало накопичують радіонуклідів цезію і стронцію. Каліцієфільні рослини, такі як люпин, амарант, гречка, Картопля, буряки та інші, разом із калієм нагромаджують великі кількості його аналогів - одновалентних елементів, у тім числі стабільного і радіоактивного цезію. Кальцієфільні рослини (усі бобові), насамперед такі, як люпин, пика, люцерна, конюшина, боби, горох, квасоля, разом із кальцієм накопичують його аналоги - двовалентні катіони й передусім стронцій. Бобові культури накопичують значно більше стронцію-90 і цезію-137, ніж злакові. Поглинання рослинами мінеральних солей певною мірою залежить від катіонообмінної ємності їхніх коренів. За збільшенням здатності до накопичення радіоцезію в зерно на одному й тому самому ґрунті, за однакової щільності забруднення сільськогосподарські рослини можна розмістити в ряд: кукурудза, ячмінь, пшениця озима, пшениця яра, тритикале, жито, овес, боби, соя, горох, гречка, вика, люпин жовтий; кукурудза, кострець, вівсяниця, суріпка, грястиця вика, ріпак, люцерна, конюшина, капуста кормова, буркун, люпин жовтий; технічні культури: льон, соняшник, буряки, ріпак, редька олійна; овочеві: баклажани, цибуля томати, гарбузи, петрушка, огірки, картопля, морква, салат, буряки столові, капуста, щавель. Згідно з рекомендаціями Інституту землеробства УААН, МИ І забруднених територіях, слід застосовувати такі сівозміни:

І) на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах за щільності забруднення 370-555 кБк/м²: 1) озимі на зелений корм + післяукісна кукурудЦІ на зелений корм; 2) озиме жиго; 3) картопля; 4) овес;

II) на дерново-підзолистих супіщаних грунтах: 1) кукурудза на корм та силос; 2) озиме жито; 3) картопля; 4) ячмінь з підсівом багаторічних трав (злаково-бобові сумішки); 5) багаторічні трави; М) Пшениця;

14. Вплив екологiчних факторiв на поширення зернових культур у рiзних природних

зонах Украiни.

Життєдіяльність рослин зумовлюється умовами природного середовища, в якому вона відбувається. Всі екологічні фактори поділяють на Дві основні групи: 1) ресурси, які безпосередньо використовуються рослиною (сонячна енергія, вода, елементи мінерального живлення, вуглекислий газ і кисень повітря та ін.); 2) умови, які впливають  на життєдіяльність рослин, такі як тепло (температуРа повітря і ґрунту), кількість і розподіл атмосферних опадів, роза вітрів гранулометричний склад ґрунту, його кислотність. На практиці ресурси і умови часто об'єднують У загальному понятті агрокліматичні ресурси. Увесь комплекс елементів клімату залежно віД ступеня його прояву значно впливає на ріст і розвиток культурних рослин. Існують розрахункові та теоретичні рівні врожаїв, що забезпечУються належними ресурсами тепла, вологи, ККД фотосинтезу та родючості грунтів, в яких розвиваються культури. За такими показниками визначають біокліма- тичний потенціал, тобто кліматичне забезпечення врожаю. Біокліматичний потенціал місцевості здатний формувати високий рівень продуктивності культур. Також існує інший підхід до класифікації екологічних факторів, який Ґрунтується на їхній природі. При цьому фактори поділяють на такі категорії: 1) Погодно-кліматичні, куди переважно належить комплекс атмосферних впливів - температура, волога, включаючи кількість і час опадів, сонячна енергія та ін.; 2) Едафічні>які об'єднують усі екологічні впливи на рослину через грунт. вміст у ґрунті мінеральних речовин і гумусу, його вологість, тощо; 3) Біотичні, які пов'язані з впливом на рослину інших організмів. Для рослини такий вплив може бути вигідним (наприклад? діяльність комах запилювачів) або шкідливим (діяльність фітофагів; конкуренція за світло, воду і мінеральні сполуки з бур'янами. Однією з головних умов, які визначають географію розподілу культур і темпи їхнього розвитку, є кліматичні особливості - кількість тепла, коливання температури, кількість сонячної радіації, тривалість вегетаційного періоду, а також кількість і розподіл атмосферних опадів. 15. Адаптивна технологiя вирощування озимого ячменю

Сорти. Для вирощування рекомендуються сорти Основа, Достойний, Трудівник, Вавілон, Восход, Росава, Манас.

Попередники. Озимий ячмінь характеризується невеликою вибагливістю до попередників. Кращими у сівозміні є чисті або зайняті пари, багаторічні і однорічні трави, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Проте під ці попередники сіють пшеницю і тому для ячменю залишається ті просапні культури які рано збираються. При умові інтегрованого захисту від хвороб і шкідників, для нього не поганим попередником є також озима пшениця.

Обробіток грунту. Пр грунту проводять основний обробіток, використовуючи при цьому лемішні, плоско різні, чизельні та дискові знаряддя. Основний обробіток повинен бути якісно проведений не пізніше ніж за 20 днів до сівби ячменю. Передпосівний обробіток грунту краще проводити комбінованими агрегатами типу Європак.

УДОБРЕННЯ. Ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. У лісостепу вносять в середньому по 45-60 кг на га фосфорні добрива вносять до 90% під основний обробіток і 100% калійних і 10% калійних в передпосівне удобрення.

Підготовка насіння для сівби. Обов’язковим заходом при допосівній підготовці насіння повинно бути протруювання його високо ефективними препаратами , насіння цими препаратами можна обробляти за 2 тижні до сівби.

Строки сівби. Норма висіву насіння. Оптимальними строками сівби у лісостепі важається 20-30 вересня. Сіють ячмінь звичайним рядковим способом із залишенням технологічної колії. Норма висіву 3,5 млн. на га при запізнені з сівбою збільшують до 4-5 млн середня глибина загортання насіння 3-6 см

Догляд за посівами після сівби поле слід закоткувати до морозів розкидають принади для боротьби з гризунами, весною проводять підживлення, забур’янення заберають гербіцидами у фазі кущення, також можлива обробка фунгіцидами

Збирання урожаю пряме комбанування його розпочинають при вологості зерна 14-17% при запізненості призводить до великих втрат.