57.Як можуть бути використані фототрофні мікроорганізми для виробництва кормового білку?

Перспективними джерелами білка є фототрофні мікроорганізми,особливо цінобктерії і зелені одноклітинні водорості.Разом зі звичними апаратами для їх вирощування використовують штучні водоймища.Додавання до рослинних кормів біомаси дозволяє різко підняти ефективність засвоєння білків тваринами.

58.Як підвищити продуктивність тварин шляхом впровадження біотехнологічних методів при їх селекції?

Застосування методів генетичної інженерії у тваринництві відкриває перспективу зміни ряду властивостей організму: підвищення продуктивності, стійкості до захворювань, збільшення швидкості росту, покращення якості продукції тощо. Одержання трансгенних тварин передбачає ряд етапів: приготування розчину ДНК для мікроін'єкції ; вилучення ембріонів із донорних організмів; мікроін'єкція ДНК і пересадка ін'єкційованних ембріонів у яйце води або після культивування в матку синхронізованих реципієнтів. Трансгенне потомство одержують шляхом використання традиційних методів розведення тварин. Найважливішим етапом є приготування ін'єкційного розчину ДНК, оскільки від нього залежить ефективність одержання трансгенних тварин. При щоденних введеннях гормону росту, одержаного біотехнологічним методом, великій рогатій худобі спостерігається збільшення надоїв на 20-30%. При щоденній ін'єкції гормону росту молодняку великої рогатої худоби, свиней і овець вдалося збільшити добові прирости на20-30 %. У молодняку свиней збільшувався вміст білка і зменшувався вміст жиру в тканинах, що підвищувало якість м'ясопродукції.

59.Як використовують біотехнологію при виробництві антибіотиків?

До антибіотиків належть низькомолекулярні речовини,що розрізняються за хім..структурою.З відомих 5000-6000 природних антибіотичних речовин для реалізації споживачем здійснюється тілики близько 100.У 1978 р. у світі було реалізовано антибіотиків на 4,2 млрд дол.З цієї суми 1,5 млрд. дол. Припадає на р-лактамні антибіотики(пеніциліни) і антибіотики,що виробляються актиноміцетами,насамперед тетрацикліни.У той час,коли встановили антибактеріальну дію пеніциліну і можливість його використання в якості лікарського препарату.

60.Перерахуйте основні шляхи пошуку нових антибіотиків.

Біосинтез антибіотиків,як правило,відбувається в клітинах,які пройшли стадію інтенсивного зростання,тобто в мікроорганізмах,що припинили зростання.Вітчизняні та закордонні вчені,вважають,що в несприятливих умовах пригнічують ріст конкуруючих мікроорганізмів,забезпечуючи тим самим більш сприятливі умови для виживання мікроба-продуцента того чи іншого антибіотика.З нитчастих грибів особливу увагу слід звернути на плісняві гриби,які є продуцентами так званих лактам них антибіотиків-пеніцилінів цефалоспоринів.Більша частина синтезованих актиноміцетами антибіотичних реч.,включаючи тетрациклін

61. Що таке інкапсулування антибіотиків?

Інкапсулування антибіотиків – один із методів пошуку нових антибіотиків. цей метод полягає у включенні антибіотиків в ліпосоми, що дозволяє прицільно доставляти препарат тільки до певних органі і тканин – це підвищує його ефективність і знижує побічну дію.

62. Як можна отримати гормони біотехнологічними методами?

В організмі людини і тварини виробля¬ються десятки різних сполук, які беруть участь в гормональній регуляції росту, розвитку й обміну речовин. Неабиякі зрушення відбулися в напрямі синтезу пептидних гормонів, побудованих із порівняно невеликої кількості ланок – від кількох аміноки-слотних залишків до декількох десятків. До них належать гіпо¬таламічні фактори, деякі гіпофізарні гормони, гормони щито¬видної залози, гормони підшлункової залози і кишечника, нейропептиди.

Технологія одержання гормонів за допомогою рекомбінант¬них ДНК включає такі етапи: 1) одержання генетичного матері¬алу (генів); 2) введення генетичного матеріалу в генетичний апа¬рат бактеріальної клітини і створення умов для його експресії.

Для одержання генів необхідний генетичний матеріал (ген або групу генів) для їх подальшого примноження методами генетичної інженерії з метою синтезу біологічно активних біл¬ків, що кодуються цими генами, можна досягнути трьома різни¬ми методами: 1) виділенням його з ДНК; 2) хіміко¬фермента¬тивним синтезом; 3) ферментативним або матричним синтезом на основі виділеної з клітини матричної РНК (мРНК).

Перший метод полягає в тому, що з природного генетично¬го матеріалу – ДНК – за допомогою відповідних ферментів (ре¬стрикційних ендонуклеаз) «вирізають» потрібний ген. Цей під¬хід має суттєві недоліки. По¬перше, важко підібрати дію ферментів таким чином, щоб вирізати з ДНК необхідний ген. По¬друге, гени еукаріотичних організмів мають складну «мозаїчну» (екзо-нінтронну) будову, що в подальшому при розмноженні в мікро¬організмах може перешкоджати їх нормальному функціонуван¬ню, тому що в бактеріях не відбувається видалення зайвих частин (інтронів). Тому цей прийом виділення генів краще спрацьовує стосовно вірусів і бактерій, але не еукаріот. По¬тре¬тє, якщо ген становить незначну частку від цієї ДНК, з якої його виділяють, то можуть виникнути серйозні труднощі щодо його ізоляції та ідентифікації.

Другий метод полягає у хіміко¬ферментативному синтезі гена, якщо відома первинна структура того білка або поліпепти¬да, який кодується синтезованим геном. Він є важливою альтер¬нативою «вирізанню» генів за допомогою рестриктаз із натив¬ної ДНК. Метод включає хімічний синтез коротких (8–16 нуклеотидних) одноланцюгових фрагментів ДНК за рахунок поетапного утворення ефірних зв’язків між нуклеотидами і зшивання олігонуклеотидів між собою за допомогою ДНК¬ лігази з утворенням дволанцюгових полінуклеотидів.

Методом хіміко¬ферментативного синтезу одержані гени соматостатину, А¬ і В¬ланцюгів інсуліну, проін¬суліну тощо.

Третій метод одержання генів матричним синтезом най¬більш розповсюджений і є основним джерелом генів, які потім розмножуються у формі рекомбінантних ДНК в одноклітинних організмах, а інколи і в багатоклітинних. Суть методу полягає в одержанні генів шляхом їх ферментативного синтезу і коротко зводиться до наступного.