1.3. Види юридичних документів: нормативні акти, акти правозастосування, договір

Нормативний акт - це офіційний арт - документ компетентного правотворчого органу, який містить норму права . Це найбільш досконала форма права, що створює основу для точного і стабільного правового регулювання, зміцнення законності, правопорядку, доступності й видимості правових приписів. Нормативні акти мають письмову документовану форму, приймаються і змінюються в особливому порядку, носять загальнообов'язковий характер, поширюються на невизначене коло осіб. Нормативні акти застосовуються неодноразово і діють постійно.

Нормативні акти можна класифікувати за кількома критеріями:

1) залежно від галузевої приналежності нормативні акти поділяються на :

а) конституційно - правові ;

б) адміністративно - правові ;

в) кримінально - правові ;

г) фінансово - правові ;

д) цивільно - правові тощо ;

2) залежно від території дії можна виділити:

а) суб'єктів;

б) муніципальних утворень;

в) локальні нормативні акти;

3 ) залежно від термінів дії :

а ) тимчасові ;

б) невизначеного тривалого часу дії ;

4 ) залежно від специфіки правового становища суб'єкта правотворчості всі нормативні акти поділяються на :

а ) нормативні акти державних органів ;

б) громадських об'єднань ( кооперативних, акціонерних, професійних і т.д.);

в) спільні акти різних організацій ;

г) нормативні акти , прийняті в порядку референдуму.

5 ) залежно від юридичної сили :

а ) закони ;

б) підзаконні нормативні акти.

Більш доцільно детально розглянути класифікацію актів згідно з останнім критерієм.

Закон - це нормативний правовий акт , що володіє вищою юридичною силою, регулює найбільш важливі суспільні відносини, прийняті в особливому порядку законодавчими органами або безпосередньо народом.

Закони дуже різноманітні, а значить також потребують класифікації. Залежно від ступеня значущості в системі чинного законодавства виділяють наступні види законів:

Конституція - має вищу юридичну силу, пряму дію і застосовується на всій території України. Закони і правові акти, прийняті в Україні, не повинні суперечити Конституції , про це говорить ст . 15 ч.1 Конституції.

Місцеві нормативні правові акти - приймаються представницькими й виконавчими органами на місцях ( в районах , містах , селищах і т.д.). У Україні це органи місцевого самоврядування. У цих актах вирішуються питання місцевого значення, вони діють на певній території і обов'язкових для всіх осіб, які проживають або перебувають на її території. До місцевих актів належать рішення або постанови представницького органу місцевого самоврядування ( ради, думи), постанови, накази, розпорядження виконавчих структур ( мера, голови адміністрації і т.д.).

Акт застосування права - це рішення по конкретній справі офіційного компетентного органу , якого держава уповноважила на реалізацію права в певних сферах суспільних відносин .

Акт застосування права характеризується за такими ознаками:

1 ) має імперативний ( владний ) характер , тобто обов'язковий для суб'єктів, яким він адресований ;

2 ) спрямований на регулювання відносин між конкретними суб'єктами ; правозастосовний акт носить персоніфікований характер ;

3 ) є юридичним фактом , тобто спричиняє виникнення , зміну, припинення правовідносин . На їх основі виникають і реалізуються багато суб'єктивні права і обов'язки , встановлюються і конкретизуються факти життя, що мають юридичне значення , застосовуються заходи відповідальності;

4 ) має встановлену законом певну форму. Форма акта вказує на орган або посадова особа, яка прийняла правовий акт , зміст питання, що вирішується ; правові наслідки дозволу конкретної ситуації , дату складання та реквізити компетентного органу або посадової особи, яка підписала його .

Класифікацію актів застосування права можна проводити за кількома підставами :

• По суб'єктам, які здійснюють застосування права , акти поділяються на :

1 . акти державних органів управління; акти органів управління установи , підприємства;

2 . акти контрольної - наглядових органів ;

3 . акти органів правосуддя; акти органів місцевого самоврядування ;

• По предмету правового регулювання:

1 . акти конституційно-правові ;

2 . адміністративно-правові ;

3 . кримінально-правові ;

4 . інші ;

• За формою правозастосовної діяльності:

1 . регулятивні ;

2 . охоронні;

• За формою зовнішнього вираження :

1 . акти-документи ;

2 . акти - дії ;

• За своїм юридичним значенням акти застосування права поділяються на:

1 . основні ;

2 . допоміжні ;

• Залежно від дії за часом :

1 . акти одноразового часу дії ;

2 . що тривають ;

• За процедурою прийняття:

1 . колегіальні ;

2 . одноосібні ;

• За основними напрямками діяльності держави :

1 . в області економіки;

2 . військової справи ; культури ;

3 . охорони правопорядку ;

• Залежно від ролі в механізмі реалізації прав і свобод особистості можна виділити:

1 . конкретизують ( регламентують ) ;

2 . акти про визнання ; реєстраційні ;

3 . установчі ;

4 . що дозволяють ;

5 . забороняють .

Договори використовуються майже в усіх галузях права і вважаються універсальним юридичним документом. Договір знаходить своє застосування в наступних галузях права:

1 ) конституційне;

2 ) фінансовому (договір банківського рахунку) ;

3 ) податковому ( договір податкового кредиту);

4 ) адміністративному ( договір про делегування повноважень державними органами , про співпрацю між міністерствами та інші );

5 ) цивільному ( договір поставки , оренди , купівлі-продажу) ; підприємницьке (договір про співпрацю ) ;

6 ) трудовому (трудовий договір , колективний договір ) ; житлове ( договір соціального найму) ;

7 ) сімейному праві ( шлюбний договір ) ;

8 ) земельному праві (договір сервітуту ) ;

9 ) пенсійне (договір про виплату додаткової пенсії) ;

10 ) авторське ( авторський договір ) ;

11 ) патентом (договір на використання винаходу ) ; цивільному - процесуальному ( мирова угода) ;

12) міжнародне право (договір про співпрацю та безпеку ) .

В даний час класифікація договорів проводиться на міжнародному - правовому рівні , галузевому та міжгалузевому рівнях.

У сфері цивільного та інших галузей, які відносяться до приватного права , виділяють такі договори , як односторонні , двосторонні , багатосторонні ; основні і попередні закони; договори на користь їх учасників та договори на користь третіх осіб; взаємоузгодженні договори і договори приєднання та ін

У сфері публічного права поширене підрозділ на : установчі ; розмежувальні; програмно - політичні договори про дружбу і співробітництво; договори між державними і недержавними структурами; договори про громадянське злагоді.

В рамках адміністративного права на основі формально - юридичних критеріїв прийнято класифікувати договори на право - встановлювальних та правозастосовні.