
- •Реферат з Охорони праці На тему «Актуальні проблеми гігієни праці»
- •455 «Д» груп
- •1. Основні поняття, що застосовуються в галузі гігієни праці.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища й умов праці
- •3. Класифікація умов праці
- •4. Основні гігієнічні характеристики шкідливих речовин і методи контролю їх вмісту на робочих місцях
4. Основні гігієнічні характеристики шкідливих речовин і методи контролю їх вмісту на робочих місцях
Основними гігієнічними характеристиками шкідливих речовин є: гранично допустима концентрація (ГДК), гранично допустимий викид (ГДВ), токсодоза, середня смертельна токсодоза й середня смертельна доза.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони – це максимальні концентрації, які в межах установленого робочого часу (не більше 40 годин на тиждень) і всього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я у віддалений термін життя дійсного й наступного поколінь.
При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я в осіб з підвищеною чутливістю.
Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються ГДК двох типів: максимальна разова ГДК та середньозмінна ГДК.
Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться відповідно до вимог Загальних санітарно-гігієнічних вимоги до повітря робочої зони.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони підлягає систематичному контролю для попередження можливості перевищення гранично припустимих: максимально разової ГДК, середньозмінної ГДК (при наявності відповідного нормативу). Відбір проб повітря повинен проводитися в зоні подиху при характерних виробничих умовах.
Для кожної виробничої ділянки повинні бути визначені речовини, які можуть виділятися в повітря робочої зони. При наявності в повітрі декількох шкідливих речовин контроль повітряної зони допускається проводити по найнебезпечнішим і характерним речовинам, які установлюються органами державного санітарного нагляду.
Контроль дотримання максимально разової ГДК проводиться на найбільш характерних робочих місцях. При наявності ідентичного обладнання або виконанні однакових операцій контроль проводиться вибірково на окремих робочих місцях, розташованих у центрі й по периферії приміщення.