63. Моделі організації за о. Пригожиним :

1. Організація – машина (Файоля)

2. Організація – трудовий процес (Тейлора)

3. Бюрократична модель (Вебера)

4. Організація – спільнота (Мейо)

5. Соціо-технічна модель

6. інтеракціоністська (Бернард, Саймон)

7. Природна організація (Етціоні)

Організація – різновид соц. систем, об’єднання людей, що спільно реалізують якусь певну загальну мету, діють на основі принципів і правил. Первинний осередок соціуму.

64. Моделі організації за л. Константину

1. закрита – директивний стиль керівництва, потребує людей виконавців, наявна функція розділення. Керівник сам приймає рішення, контролює і координує, бере на себе відповідальність. Їй характерна низька спроможність до змін і відсутність мобільності. Ефективна для виробництв-конвеєрів,підприємств, що випускають однорідну продукцію.

2. Випадкова – для творчих колективів, там. Де підрозділи функціонують автономно. Динамічна, децентралізований індивідуалізм. Приклад, адвокатські контори, асоціації письменників, художників, наукові товариства.

3. Відкрита – рішення приймаються спільно, адаптивна, легко здійснюються зміни, широко використовується горизонтальне спілкування, спеціалісти можуть переходити з однієї групи до ін. і працювати над декількома проектами. Фасилітатор або модератор задає форму розмови і спрямовує її у потрібному напрямі. Розмова «рівних з рівними». Приклад, англійський парламент.

4. Синхронна – лідер задає напрям, жорстка ієрархія, швидко реагує на зміни, залежить від рішень центру. Спільна мета, автономність відділів, відповідальність працівників. Приклад, релігійні секти, партії, ідеологічні обєднання.

65. Бюрократична модель організації м. Вебера та її характеристики

Поведінка окремої особи непередбачувана, іноді перешкоджає ефективній діяльності організації. Як ідеальну обрав модель у якій можна було б звести до мінімуму вплив поведінки окремої особи.

Основні риси: розподіл праці на основні функції спеціалізації, чітка ієрархія влади, строга система підлеглості, влади і авторитету, система правил, що визначають права і обов’язки кожного члена організації, система процедур, що визначають порядок дій в усіх ситуаціях, які виникають, відбір і висунення працівників відповідно до їх кваліфікації.

Система має примусовий характер, структурні елементи повинні працювати, як добре відремонтований, позбавлений індивідуальності механізм.

66. Життєвий цикл організації – сукупність стадій, які проходить організація за період життя:

- народження – пов’язане з необхідністю задоволення інтересів нового клієнта, з пошуком та займанням вільної ринкової праці. Головна мета – виживання, що вимагає від керівника віри в успіх, готовність ризикувати , високої працездатності. Невелика кількість компаньйонів.

- дитинство – небезпечна, оскільки відбувається неспівмірне зростання організації. Більшість організацій на цій стадії переживають крах через недосвідченість та некомпетентність менеджерів. Основне завдання – зміцнення своїх позицій на ринку, посилення конкурентоспроможності. Головна мета – короткочасний успіх та забезпечення бурхливого зростання.

- юність – головна мета – забезпечення швидкого зростання, повне захоплення своєї частини ринку. Інтуїтивна оцінка ризику керівництвом вже не є достатньою, що примушує менеджерів використовувати математичні оцінки можливих втрат у результаті ризику. Організація потребує появи фахівців у вузьких сферах знань.

- зрілість – розвиток спрямовується на користь збалансованого зростання на основі стійкої структури та чіткого управління. Пов’язана з проникненням організації в нові сфери діяльності, розширенням та диференціацією. В цей період активно зароджується бюрократизм в системі управління. Є 3 стадії : рання, проміжна та остаточна зрілість( період формування індивідуальності та іміджу). Є небезпечним, оскільки може виникнути думка про завершення руху вперед.

- старіння – тріумф бюрократії на всіх етапах управління, загибель нових ідей в громіздких структурах управління. Головне завдання – боротьба за виживання і стабільність.

- відродження – приходить нова команда менеджерів, програми вн. перебудови, зміна структури управління. Головна мета – пожвавлення організації.