7. Реформування державної служби в зарубіжних країнах

У сфері державної служби реформування спрямоване на забезпечення її результативного, економічного та ефективного функціонування. Це означає необхідність функціонування державної служби в режимі досягнення поставлених цілей з мінімальними витратами. Більшість адміністративних реформ у розвинутих країнах у даному напрямі була підпорядкована вирішенню саме цього найважливішого завдання. Незважаючи на зростаючу зацікавленість суспільства в інших цінностях державної служби, таких як чутливість до суспільних потреб, рівність і справедливість з усіма громадянами, включення громадян у процес прийняття рішень тощо, результативність і ефективність залишаються головною метою і критеріями оцінки функціонування державної служби. Проблема підвищення результативності та ефективності державної служби традиційно вирішується за допомогою вдосконалення формальної організації. Головні організаційні принципи в цьому відношенні такі:

цільова організація функціонування і відповідна їй структура міністерств, департаментів, агентств та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

поєднання однотипної діяльності в єдиних підрозділах органу;

відповідність і поєднання влади (повноважень) та власності;

забезпечення єдиноначальності в тому розумінні, що кожна група підлеглих має одного керівника;

обмеження кількості підлеглих, що підпорядковуються одному керівникові;

диференціація лінійної, функціональної та штабної діяльності;

використання принципу управління по відхиленнях, тобто дії керівництва мають випереджаючий характер і спрямовані на відновлення нормального перебігу управлінського процесу у разі появи відхилень;

забезпечення ланцюга команд зверху донизу і відповідальності знизу доверху.

Ефективність функціонування державної служби значною мірою залежить від якості персоналу. У зв’язку з цим особлива увага в західних країнах приділяється залученню кращих кандидатів на кожну посаду державного службовця, відбору їх на конкурсній основі та забезпеченню просування кадрів на підставі службових заслуг.

Серед основних напрямів реформування державної служби на сучасному етапі можна виділити:

1. Пошук балансу між роллю політичних призначень у системі державної служби і професійною позапартійною бюрократією, динамізмом державної служби і її стабільністю.

2. Посилення політичної складової при ухваленні рішень на вищих рівнях державної служби (у США, Франції, Китаї й інших країнах – за винятком, мабуть, Німеччини, де ця складова і так дуже велика).

3. Децентралізація виконання рішень і системи державної служби в цілому (Франція, Угорщина, Китай, Нідерланди, Нова Зеландія, Великобританія, Італія та ін.).

4. Посилення відвертості, демократичності державної служби, її “чуйності” до потреб та інтересів громадян і суспільства.

5. “Менеджеризація” державної служби, впровадження деяких ринкових принципів оцінки діяльності державних службовців (Великобританія, Італія, Нідерланди, Нова Зеландія та ін.); створення неурядових структур, що укладають з урядом на конкурсній основі контракт на виконання тієї чи іншої державної функції або надання послуги.

6. Розширення сфери проведення конкурсних іспитів – як при зайнятті посади, так і при просуванні по службі.