
- •Навчально-методична картка заняття №
- •5. 01020101 „Фізичне виховання”.
- •Структура заняття
- •Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи*.
- •Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи
- •Значення відчуттів
- •Фізіологічні основи відчуттів
- •Види відчуттів
- •Загальні властивості відчуттів
- •Види адаптації
- •Негативна:
- •Позитивна
- •Індивідуальні особливості відчуттів
Загальні властивості відчуттів
До закономірностей (властивостей) відчуттів належать:
пороги відчуттів;
адаптація;
сенсибілізація;
взаємодія відчуттів: компенсація; синестезія.
Щоб викликати відчуття, подразник повинен досягти певної сили, відповідного порога.
Пороги відчуття поділяються на абсолютні та відносні (диференціальні, різнісні); абсолютні пороги бувають верхніми і нижніми. Всі види відчуттів виникають при впливі відповідних подразників. Перехід від невідчутних стимулів до відчутних відбувається не поступово, а стрибками.
Чутливість – здатність мати відчуття по різному розвинена (її можна пригнічувати і розвивати).
Мінімальна сила подразника, яка діючи на аналізатор викликає ледь помітне відчуття називається нижчим порогом чутливості.
Між чутливістю і величиною порога існує обернене відношення: чим нижчий поріг, тим чутливість вища, і навпаки.
Знання про нижній поріг чутливості, необхідний педагогу в зв'язку з тим, що зорова і слухова чутливість в учнів розвинене по-різному.
Подальше збільшення чинності подразників, що діють на рецептори, викликає або зникнення відчуття, або болюче відчуття (наприклад, гучний звук, яскравість, що засліплює очі).
Максимальна сила подразника, що її здатні відчути певним аналізатором називається верхнім абсолютним порогом чутливості (лоскотання п'яток).
Поріг розрізнення – це мінімальна різниця у силі дії двох подразників, яка виникає при ледь помітному розрізнені відчуттів.
Якщо величину початкового подразника позначити через П, порівнюваного з ним іншого, збільшеного – через П1, то сформульоване положення можна виразити так:
Це значить, що поріг розрізнення характеризується відносною величиною, постійною для цього аналізатора.
Адаптація – це пристосування органів чуття до умов, що змінилися.
Види адаптації
Фізіологічна адаптація – адаптація аналізаторів як зміна чутливості.
Буває:
Негативна:
• Повне зникнення відчуттів в процесі тривалого впливу подразника.
Наприклад, чітке зникнення нюху, пов'язане з будь-яким тривало діючим запахом, в той час як чуттєвість до інших запахів зберігається.
• Притуплення відчуття під впливом чинності сильного подразника.
Наприклад, світлова адаптація, зв'язана з зниженням чутливості ока при інтенсивному світловому подразненні, коли з напівтемної кімнати попадаєш в яскраво освітлений простір
• Підвищення чуттєвості під впливом чинності слабкого подразника. Наприклад, для зорового аналізатора - це адаптація до темряви, а для слухового аналізатора - адаптація до тиші.
Позитивна
2. Соціальна адаптація – включення в нову групу.
3. Професійна адаптація – виявляється при включені в нові вили діяльності.
З адаптацією тісно пов'язане і явище контрасту, що відбивається в зміні чуттєвості під впливом, що передує подразнику (або супроводжує його). Так, дія контрасту загострює відчуття кислого після відчуття солодкого, відчуття холодного після гарячого та ін. Слід відзначити також властивість рецепторів затримувати відчуття, що висловлюється в більш-менш тривалій післядії подразнень. Завдяки цьому відбувається злиття окремих відчуттів в єдине ціле, як, наприклад, при сприйманні мелодії, кінокартини та інш.
Сенсибілізація (чутливий) – підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів та їх вправляння (повторення гам на фортепіано). Сенсибілізація виникає при:
Підвищенні чутливості в результаті взаємодії аналізаторів – це подразнення одного аналізатора впливає на пороги чуттєвості іншого (н., за даними С.Кравкова, в темноті подразнення вуха слабкими мелодійними музикальними звуками підвищує гостроту зору).
Спеціального тренування органу чуття (н., розвиток звуковисотного слуху у дітей, які займаються музикою, або підвищення здатності до розрізнення відтінків одного кольору у людей, які тривалий час працювали з одним кольором у фарбувальному цеху).
Синестезія – виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуттів, характерних для іншого аналізатора.
Найпоширенішими є слухові синестезії, за яких звук поряд із слуховим відчуттям викликає і кольорові відчуття. Яскраві слухо-зорові синестезії мав російські композитори Н. А. Римський-Корсаков, А. Н. Скрябін (володіли кольоровим слухом). Так, А. Н. Скрябін, який створив музичну поему «Прометей», увівши до нотного стану шосту лінію для кольору. Розповсюдженими є нюхо-смакові синестезії, за яких сприймання запаху зумовлює виникнення смакових відчуттів, про що свідчать вирази «гіркий запах», «солодкий запах».
8) Компенсація (зрівнювання) - це таке явище, коли один аналізатор бере на себе функції іншого.
Н., компенсація зору у сліпої від народження дитини відбувається за рахунок розвитку дотикового аналізатора при умові спеціального навчання.
4.