Андреєва (Галина Михайлівна) поділяє групи на такі види:

1. умовні і реальні;

2. лабораторні і природні;

3. великі (організовані і неорганізовані) та малі (первинні і вторинні, формальні і неформальні, референтні і групи членства);

Групи можуть бути реальними або умовними. Реальні групи - це об'єднання людей на ґрунті реальних стосунків - ділових чи особистісних. Так, великою реальною групою є школа, завод тощо.

Умовна група об'єднує людей за якоюсь умовною ознакою - віком, статтю, національністю та ін. Члени умовної групи не підтримують між собою реальних контактів і навіть можуть не знати один одного.

Групи бувають великі і малі. Велика група – це кількісно обмежена спільність людей виділена за певними ознаками (клас, нація, прошарок), або реальна, значна за розмірами складно організована спільність людей, поєднана спільною діяльністю.

Мала група – це невелика кількість безпосередньо контактуючих людей, об'єднана спільними цілями і завданнями.

Офіційна (формальна) група створюється, як структурна одиниця на підставі штатного регламенту, інструкцій та інших документів. Формальними є студентська група, сім'я, військовий підрозділ, виробнича бригада. Ділові стосунки між її членами визначаються посадовими обов'язками кожного й регулюються певним розпорядником.

Неофіційна група - це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань чи з інших мотивів. Так, неофіційними є групи осіб, що приятелюють між собою, шанувальники туризму, рибалки тощо.

Референтна (еталонна) група - це реально існуюча чи уявна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості, і за ними вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки. Особистість може бути членом групи, яка водночас постає для неї як референтна. За цих умов гармонізуються стосунки з групою, створюються психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі.

Референтна група іноді існує для особистості поза реальною, якщо вона зорієнтована на ідеали, цінності, погляди іншої групи Тоді еталоном для неї є інший взірець. Такий стан може істотно позначитися на внутрішньоколективних стосунках, ускладнювати взаємини членів групи. Якщо у людини кілька референтних груп, це породжує у неї конфліктні стани. (Інколи в ролі членів референтної групи виступають представники умовної референтної групи (герої улюблених книжок, кінофільмів, ведучи популярних телепрограм, диск-жокеї РМ-радіо)).

Об'єднання людей у реальні групи може ґрунтуватися на спільності їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням досягти якихось значущих результатів.

√Отже, референтна група - реальна або умовна група, з якою група співвідносить свої дії як з еталоном і на норми, цінності та оцінки якої вона орієнтується у своїй поведінці та самооцінці.

Референтна група виконує дві функції:

1. Нормативна (проявляється як джерело норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій індивіда. Ця функція відповідає на питання: «Що і як треба робити, щоб референтна група оцінила ваші вчинки по­зитивно»).

2. Порівняльна (виступає в ролі еталона за допомогою якого людина може оцінити себе та інших. Кажучи інакше, ця функція референтної групи відповідає на питання: «Як ви виглядаєте у порівнянні з членами референтної групи». Отже людина звикає оцінювати власну поведінку з точки зору того, наскільки це буде сприйнято авторитетною для неї групою.

Види референтних груп

1. «Позитивні» - це ті групи членом яких людина хотіла б бути.

2. «Негативні» - це ті групи з якими людина прагне уникнути будь якої схожості. (Наприклад: коли батьки погрожують під­літкові, що коли він виросте, то стане схожим на якогось бомжа з вулиці).

2.