Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України

комунальний вищий навчальний заклад

«Олександрійський педагогічний коледж

імені В.О. Сухомлинського»

Навчально-методична картка заняття №

Назва та номер спеціальності 5.01010201 “Початкова освіта”

5.01020101 „Фізичне виховання”.

Предмет: Психологія.

Тема: Поняття про групи. Види груп. Структура міжособистісних відносин в групах та колективах. Колектив та особистість. Статус людини в групі. Лідерство в групі. Референтна група.

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

дати поняття «група»; розкрити особливості взаємовідносин особистості і колективу; визначити поняття «референтна група»; розкрити моделі взаємовідносин особистості і колективу; визначити поняття «статус в групі», «лідер»; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки; виховувати любов до майбутньої професії, формувати пізнавальний інтерес.

Обладнання: роздатковий матеріал.

Література:

Основна:

1. Психологія: Навчальний посібник /за ред. В.А. Крутецького. К., 1978. – 283 с.

2. Психологія: Навчальний посібник/ О.В.Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л.Зливков. – К: „ІНКОС”, 2005. – 352 с.

3. Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. К., 2004. – 304 с.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2004. – 487 с.

5. Психологія: Навчальний посібник/ за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: „Либідь”, 2001 – 558 с.

Додаткова:

1. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навчальний посібник. – К., 2004. – 304 с.

2. Психологічна енциклопедія/ О.М. Степанов. – К.: «Академівидав», 2006. – 424 с.

3. Варій М.Й. Психологія: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.

Структура заняття

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань студентів.

3. Повідомлення теми, формулювання мети та основних завдань. Мотивація навчальної діяльності.

4. План заняття.

1. Поняття про групи, види груп.

2. Види груп за рівнем розвитку, їх характеристика.

3. Поняття про колектив в психологічній науці. Колектив та особистість.

4. Міжособистісні стосунки у групі.

5. Підведення підсумків.

• Узагальнення матеріалу.

• Група – це...

• Референтна група – це...

• Лідер – це...

1. Завдання для самостійної роботи студентів.

Структура міжособистісних відносин в групах та колективах.

Тема: Поняття про групи. Види груп. Структура міжособистісних відносин в групах та колективах. Колектив та особистість. Статус людини в групі. Лідерство в групі. Референтна група.

План

1. Поняття про групи, види груп*.

2. Види груп за рівнем розвитку, їх характеристика*.

3. Поняття про колектив в психологічній науці. Колектив та особистість*.

4. Міжособистісні стосунки у групі.

1.

Поняття про групи, види груп

Увагу психології до законів формування соціальних груп викликало життя. Як завжди буває, в разі існування соціального замовлення з боку суспільства цю проблему почали швидко досліджувати. Що саме викликало інтерес суспільства? Як майже завжди це буває - війна... Перші спроби з'ясувати, від чого залежить згуртованість колективу, були здійснені ще на початку Першої світової війни. Найбільшого імпульсу до­слідження цієї проблеми надала Друга світова війна. Безпосереднім приводом стало озброєння Військово-Повітряних Сил США важкими бомбардувальниками Б-17 та Б-24. Екіпажі цих «літаючих фортець» складалися з 10-12 осіб. Та потім з'ясувалось, що однакові за рівнем військової підготовки льотчики, штурмани, повітряні стрільці дуже по-різному поводили себе під час вильотів, а саме: одні завжди виконували завдання, другі - в половині випадків, інші - ніколи. Мова не йде про боягузтво. Виявилось, що в першому випадку утво­рювався єдиний колектив, в другому, в складі екіпажу діяли декілька угруповань, в третьому - кожний був сам за себе. Саме необхідність комплектування екіпажів бойових літаків із психологічно сумісних людей ініціювало розвиток досліджень в галузі психології малих груп.

Групою можна назвати будь-яке об'єднання людей незалежно від того, якого характеру зв'язки виявляються між її членами.

Відрізняє групу від будь-якого випадкового зібрання людей здатність її учасників до певних узгоджених дій, що сприяють задоволенню їх потреб.