Форми мислення
Поняття – це думка про предмет, або явище, в яких відображені загальні суттєві або відмінні ознаки даного предмета чи явища.
Поняття - елемент думки, слово - елемент мови. Немає поняття без слова, але не кожне слово - це поняття.
Н., «вечоріє» - слово і поняття, «так» - слово, але не поняття тощо.
ПРИМІТКА: Кожне поняття характеризується обсягом і змістом.
ОБСЯГ ПОНЯТТЯ - це відображене в ньому коло об'єктів.
ЗМІСТ ПОНЯТТЯ - це відображення в ньому сукупності їх істотних ознак.
Види понять
І. За кількістю об'єктів, що входять до понять:
Одиничні – відображають істотні властивості одиничних об'єктів.
Н., дерево, метал, машина.
Загальні – відображають істотні властивості класів предметів.
Н., Сонце, золото.
ІІ. За характером відображення ознак об’єктів:
Конкретні – в яких відображаються певні предмети, явища чи їх класи з істотними ознаками, зв'язками і відношеннями.
Н., книга, стіл.
Абстрактні – відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від самих об'єктів.
Н., величина, вага, відстань.
ІІІ. За родовими та видовими ознаками:
Родові – характеризуються більшим обсягом відображувальних об'єктів.
Н., меблі, тварини, рослини.
Видові – з меншим за обсягом по відношенню до родових понять.
Н., «стіл», «дерево», «лисиця»
Поділ є відносним Н., поняття «стіл» щодо поняття «меблі» є видовим, а щодо поняття «письмовий стіл» - родовим.
Категорії – мають найширший обсяг і відображають найзагальніші властивості, зв'язки і відношення.
Н., «рух», «кількість», «якість», «простір»; у психології – це поняття «особистість», «діяльність», «спілкування».
Судження – це форма мислення, в якій є ствердження або заперечення чого-небудь.
Н., «Осінь - пора року», «кішка - ссавець», «кит - не риба», «олово - не рідина».
Види суджень
І. За структурою:
Прості – складаються з одного судження
Н., «Земля обертається навколо Сонця».
Складні – складаються з кількох простих суджень.
Н., «Сьогодні мій день народження, мама готує святковий стіл, запрошено гостей - отже, я буду з друзями веселитися».
ІІ. За відображенням зв'язків між предметами і явищами:
Поодинокі – ствердження або заперечення відносяться тільки до одного предмета.
Н., «Пан Кравченко - мій начальник».
Часткові – ствердження або заперечення відносяться не до всіх, а лише до деяких предметів.
Н., «Деякі живі організми проживають у воді».
Загальні – ствердження або заперечення відносяться до всіх предметів даної групи, даного класу.
Н., «Всі метали – електропровідні».
ІІІ. За істинністю відображення дійсності:
Істині – адекватно відображають зв'язки й відношення, що існують в об'єктивній дійсності.
Н., «Земля обертається навколо Сонця».
Помилкові – неадекватно відображають зв'язки і відношення, що існують в об'єктивній дійсності.
Н., «Сонце обертається навколо Землі».
ІV. Залежно від того, стверджуємо ми чи заперечуємо наявність певних ознак і відношень в об'єктах:
Ствердні – ствердження наявності певних ознак.
Н., «Аналіз і синтез взаємопов'язані між собою процеси мислення».
Заперечні – заперечення наявності певних ознак.
Н., «Синтез не існує без аналізу».
ПРИМІТКА: Кожне судження включає суб'єкт і предикат.
СУБ'ЄКТОМ є предмет судження, про який йдеться і який відображається в нашій свідомості.
ПРЕДИКАТ - це відображення тих відносин, ознак, властивостей, які ми стверджуємо.
Наприклад: «Усі солдати ворожої сторони - мої вороги», де «всі солдати ворожої сторони» - це суб'єкт, а «мої вороги» - предикат.
Умовисновки – це форма мислення, в якій із даного або кількох суджень висувається нове судження, яке дає нові свідомості про досліджуваний об'єкт.
Прикладом міркування є доведення теореми. У міркуванні ми з одних суджень виводимо нові шляхом умовиводів.