Ґрунтоутворюючі породи

На ґрунтоутворення господарства впливають природні умови в яких вона перебуває. Важливу роль у формуванні ґрунту відіграють ґрунтоутворюючі породи, рослинний і тваринний світ, клімат, рельєф, вік ґрунту.

Ґрунтоутворюючі породи мають важливе значення ґрунтоутворюючої породи як фактора ґрунтоутворення полягає в тому, що вона є середовищем в якому проявляється діяльність живих організмів і тим вихідним матеріалом з якого формується ґрунт. Якість ґрунту залежить, насамперед, від хімічного складу гірської породи. Чим більше хімічних елементів у породі, тим кращим буде ґрунт, і навпаки. Велике значення має механічний склад і будова породи. Від них залежать фізичні властивості ґрунту, щільність, водний, повітряний і тепловий режим, глибина залягання ґрунтових вод. Всі ці властивості впливають на характер ґрунтоутворюючих процесів, мінералізацію і гуміфікацію рослинних решток, швидкість накопичення і переміщення речовин у ґрунті. Найбільш цінні ґрунтоутворюючі породи карбонатні леси, лесовані суглинки, менш цінні – без карбонатні суглинки. Бідні материнські породи – кварцові піски. Є породи, які містять багато солей, ґрунти, які на них утворюються, характеризуються великим вмістом легкорозчинних солей.

На території господарства переважають чорноземи 70% в основному утворилися на староалювіальному піску та лесоподібному суглинку решту території займають бурі й алювіальні ґрунти. Велика різноманітність материнських порід зумовлена дрібно хвилястим рельєфом, що впливає на рівень залягання ґрунтових вод та зумовлює зміну одних різновидностей ґрунту в інші цей процес і створює різноманітність ґрунтового покриву.

Гідрологія та гідрографія

На території господарства розвинена річкова мережа. Озеро Чорне слугує басейном для річки Чиста яка протікає з півд.-зах на пів.-зах. Також поповнюють запаси озера водою це Білочка, Кам’янка та Голубе джерело. Неподалік від озера знаходиться не прохідне болото глибиною у 1,2 м, південніше розташоване прохідне болото глибиною у 0,5 м. На північному сході знаходиться судноплавна річка Сож яка протікає з пів.-сх на півд.-сх, швидкість течії 0,1 м/с, ширина річки 50 м, глибина 1,4 м, характер ґрунту річки пісок. Річка також обладнана мостом та греблею. Загалом для охорони водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх вод вздовж річки Чиста й озера Чорного виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які слугують для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських і інших каналів осушних систем вздовж них встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

III.Ґрунти Бурувато підзолистий

За гранулометричним складом типові буроземи суглинкові, з явно вираженим накопиченням мулу в НРm, що є діагностичною ознакою оглеєння. Перерозподіл SiО2 в профілі відсутній, зате R2О3 мало накопичується в оглеєному горизонті. Характерною рисою валового хімічного складу даного типу ґрунту є звужене відношення SiО2:R2О3= 2,2-1,8, тоді як в інших сіалітних ґрунтах воно значно перевищує 3-4,5. Вміст гумусу в верхньому горизонті складає 3-10%, гумусовий профіль регресивно-акумулятивний (вміст гумусу поступово, але швидко падає з глибиною), Сгк: Сфк ~0,5. Гумусові кислоти зв'язані з Fe, Al, Са, глинистими мінералами. Фізико-хімічні властивості бурих лісових ґрунтів досить специфічні й є одними з найважливіших діагностичних ознак: ЄП складає 20-25 мг-екв, серед ввібраних катіонів переважає Са, але також дуже багато Аl – до 10 і більше мг-екв (діагностична ознака буроземоутворення), підвищений вміст Fe – як обмінного, так і рухомого. Як правило, ґрунти кислі, (рН = 4-5, СНО<75%), але бувають і близькі до нейтральних, в яких СНО>75%.  Водно-фізичні властивості ґрунтів непогані, але різко погіршуються в опідзолених і оглеєних різновидах.  На території господарства в сприятливих умовах рельєфу буроземи при розорюванні дають хороші орні землі високої природної родючості, але вони потребують вапнування, систематичного внесення органічних та мінеральних добрив (особливо фосфорних), створення потужного орного горизонту. Внаслідок непоганих фізичних властивостей типові бурувато підзолисті ґрунти особливо придатні для багаторічних плодових насаджень та ягідників, а також вирощування винограду. Досить стійкі до водної ерозії, але після вирубування лісів на гірських схилах дощові потоки можуть повністю зруйнувати ґрунт. У природному стані буроземи забезпечують високу продуктивність лісів. Складніші для окультурювання глейові підтипи, які потребують регулювання водного режиму як агромеліоративними, так і гідротехнічними заходами.