Заняття 2.

Мета: Створення сприятливого психологіного кламату, підвищення рівня самосприйняття, формування вміння слухати себе шляхом релаксації.

1. Вправа - привітання. (5 хв.)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Барвистий метелик у клас залетів

І нас до роботи мерщій запросив

Крильцями яскравими він радісно тріпоче

І завдання нам розказати хоче.

Хід вправи: психолог повідомляє дитині, що дуже радий її бачити і хоче привітатись по особливому - „долонька з долонькою”. Дитина кладе руки долоньками вгору, а психолог вітається з нею на ім’я та легенько хлопає своїми долонями по долоньках дитини.

Вправа «Це я - такий...» (7 хв)

Мета: Пізнання внутрішнього світу дитини, підвищення самооцінки.

Хід вправи. Дитині пропонується кілька картинок. Вона повинна подивитьсь на кожну й вирішити, яку хорошу якість тут зображено, і сказати: «Це я - такий ...» («Це я - такий сильний» і т. д.).

Вправа «Красиве ім'я» (10 хв)

Мета: Підвищення рівня самостприймання.

Хід вправи. Психолог пропонує дитині написати своє ім'я на аркуші паперу яскравим фломастером. При цьому дитина обов'язково чітко читає написане й обводить пальцем. Потім дитині пропонується намалювати, прикрасити своє ім'я так, щоб вийшло яскраво й гарно.

Як варіант цієї гри для розмальовування можна використовувати контур фігури хлопчика чи дівчинки.

Вправа "Слухаємо себе" (13 хв)

Мета: розвиток здатності до релаксації, вміння слухати себе і визначати свій настрій; вміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

Хід вправи. Учню пропонують сісти в зручну позу, заплющити очі. розслабитися і прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, і подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття школярів, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

Вправа: "Прощання" (5 хв)

Мета: створення позитивного емоційного настрою, емпатії, взаємної довіри.

Хід вправи: психолог звертається до учня зі словами:

Звати як мене, скажи?

Звати як тебе, скажи?

Ми з тобою грались дружно?

Отже, разом не сутужно!

Зустріч нову призначаймо,

Усім щастя побажаймо.

Руку стисни на прощання

Усміхнись як сонце раннє!

Дитина легким подихом здуває зі своїх вуст усмішку у складені човником долоні і відпускає її у добрий, щирий та привітний світ.

Заняття 3.

Мета: Розвиток емоційної сфери

Вправа - привітання (3 хв.)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: психолог, тримаючись за руки з дитиною говорять один одному: „Я рада тебе бачити ! Я радий вас бачити!”

Вправа - розминка „Квітка настрою”(2 хв.)

Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: дитині пропонується взяти пелюстку такого кольору якого , на її думку, у неї настрій. Обговорення.

Вправа «Дзеркало» (10 хв)

Мета: Обмін емоціями психолога та дитини.

Психолог і дитина стають один проти одного, і дитина починає повільно виконувати різноманітні рухи, а психолог їх повторює. Потім вони міняються ролями. При цьому спочатку психологу треба виконувати помітні, великі рухи (кивати головою, піднімати руки), а потім - усе дрібніші. Якщо у другому випадку дитині ніяк не вдається помітити зміни, тоді психолог може підказати, на яку частину тіла треба звернути увагу.

Бесіда "Наші страхи" (12 хв)

Мета: Виявити страхи у дітей.

Психолог запитує учня, які емоції для нього неприємні. Дитина називає неприємні емоції, якщо не називає страх, психолог нагадує учневі про нього. Коротко обговорюються особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що виникають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо).

Після бесіди психолог просить дитину назвати, чого вона найбільше боїться, і намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків завершено, дитина коротко пояснює, чого вона бояться і що вона зобразила. Після цього психолог пропонує учневі розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер вона перемогла свій страх, що її страху більше не існує. Розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені - і від страхів нічого не залишиться.

Вправа «Сонячний зайчик» (8 хв.)

Мета: релаксація.

Хід проведення: дитині пропонується заплющити очі та під словесний супровід психолога уявити собі сонячного зайчика.

Психолог: - Сонячний зайчик зазирнув тобі в очі. Заплющ їх. Він побіг далі по обличчю, ніжно погладь його долонями: на лобі, на носі, на ротику, на щічках, на підборідді. Погладжуй ніжно, щоб не злякати. Погладь голову, шию, руки, ноги…

Він скочив тобі на животик – погладь його там. Сонячний зайчик любить тебе, подружися з ним.

Вправа: "Прощання" (5 хв)

Проводиться так само як і на минулих зщаняттях.