1.Предмет об”єкт р.Е

Регіональна економіка-галузь наукових знань про економіку районів,закономірності розвитку і функціонування суб»єктів господарювання на конкретній території.

Предмет р.е-закони і закономірності виникнення і розвитку поселень і виробництва та їх пропорцій , по території, формування відносно спеціалізованих територіальних економ. систем.

Складові предмету р.е:

-економіка окремого регіону

-коном. Зв»язки між регіонами

-розміщення продуктивних сил

-регіональні аспекти фінансів, трудової діяльності, інвестиційного процесу,рівня життя

Продуктивні сили:

1)предмет і засоби праці

2)робоча сила

3)форми і методи організації праці та виробництва

5)науковий і соціально культурний потенціал

6)інформація

Об»єкт р.е- територія на якій розміщені населені ункти, виробничі об»єкти,транспорта с-ма з властивою для даної території спеціалізацією вироб-цтва

Складові об»єкту р.е:

-територія( площа,рельєф, клімат)

-розселення

-виробництво

-інфраструктура:транспорт,мережа енергозабезбеченя

2, Метод і завдання р.Е

Завдання р.е-виявлення дії економічних законів ізакономірностец іформування,принципів і методів функціонування р.е системи для продуктивного й ефективного функціонування підприємств, економ.зростання, підвищення добробуту населення регіону

Метод (від грец. μέθοδος — «шлях через»)– систематизована сукупність кроків, які треба здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Багатовимірність економічних явищ і процесів вимагає адекватних методів їх пізнання. Поняття "метод" походить від грец. -- шлях дослідження. В сучасній загальній економічній теорії визначились два основні напрями: вивчення вартості та додаткової вартості, а також ефективності виробництва.

У наукових дослідженях ви­користовується наступні методи:

1) Системний аналіз2) Економічні методи 3) Балансовий метод.4) Техніко-еономічні розрахунки 5) систму вартісних показ­ників

6) економіко-статистичних мето­дів. З-поміж них найпоширенішими є обчислення ін­дексів і середніх величин, кореляційний аналіз, гру­пування та графоаналітичний метод.7) Порівняльний спосіб.8) Картографічний метод. 9) Економіко-математичних методів.

3.Показники регіональної економіки

До показників економічного потенціалу належать: кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВВП, національного доходу (НД), обсяги основного капіталу

4. Закономірності і принципи розміщення продук­тивних сил. Усі ці показники характеризують розвиток продуктивних сил регіону насамперед з кількісного боку.

На відміну від економічного потенціалу рівень соціально-економічного розвитку регіону може виражатися через обсяги виробництва і споживання ВВП, НД, матеріальних благ і послуг на душу населення, рівень продуктивності праці. Соціально-економічний розвиток регіону характеризує якісний стан суспільного виробництва, природних і людських ресурсів. Основні показники соціально-економічного розвитку міст і районів.

Загальноекономічні (зведені) показники характеризують динаміку відтворювальних процесів у регіоні в основних сферах і галузях економіки (виробнича, соціальна, фінансова сфери, промисловість, сільське господарство, будівництво). Вони дають загальне уявлення про параметри розвитку господарського комплексу і можливі зрушення у соціально-економічних процесах у прогнозному періоді.

До основних показників соціально-економічного розвитку регіону належать:

Середньорічна чисельність населення.

Чисельність працівників, зайнятих у народному господарстві.

Валовий внутрішній продукт.

Обсяг продукції промисловості.

Виробництво товарів народного споживання.

Валова продукція сільського господарства.

Обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування.

Доходи місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів.

Грошові доходи населення.

Обсяг роздрібного товарообігу.

Обсяг реалізації платних послуг населенню.

Обсяг експорту товарів.

Баланси основних видів промислової і сільськогосподарської продукції.

Середні ціни на основні види продукції. Система основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу, визначається програмами і планами розвитку господарства регіонів і країни в цілому і підлягають статистичному обліку. До складу цих показників включено найвагоміші, які дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та ін.