24. Org, матриця відповідальності

Організаційна структура проекту (OBS) – це відносини між рівнями управління організації. Мета організаційної структури проекту – визначити виконавців, відповідальних за виконання робіт, тобто визначити ступінь участі різних працівників в реалізації рішення.

Матриця відповідальності, так би мовити, пов'язує пакети робіт з організаціями-виконавцями. Складається матриця відповідальності на основі “дерева робіт” проекту (WBS) і організаційної структури проекту (ОBS). Матриця відповідальності визначає головних виконавців пакетів робіт, використовується для контролю відповідності розподілу ролей цілям проекту. На верхньому рівні розподіляються ролі та відповідальність по елементах організаційної структури проекту (ОBS). На нижньому – по операціях проекту (WBS).

25. Спу в управлінні проектами

Сітьове планування та управління (СПУ) – система специфічних методів планування та управління процесами розробки (реалізації) проектів шляхом застосування сітьових графіків. СПУ базується на моделюванні процесу за допомогою сітьового графіку і являє собою сукупність розрахункових методів, організаційних і контрольних засобів по плануванню і управлінню комплексом робіт.

Система СПУ дозволяє:

• формувати календарний план реалізації комплексу робіт(проекту);

• виявляти і мобілізувати резерви часу, трудові, матеріальні та грошові ресурси;

• здійснювати управління комплексом робіт за принципом "провідної ланки" з прогнозуванням та попередженням можливих зривів в ході робіт;

• підвищувати ефективність управління в цілому при чіткому розподілі відповідальності між керівниками різних рівнів та виконавцями робіт.

Сітьова модель являє собою план виконання комплексу взаємопов’язаних робіт (операцій), що задається в специфічній формі сітки (мережі), графічне зображення якої зветься сітьовим графіком.

Особливістю сітьової моделі є чітке визначення часових взаємозв’язків всіх необхідних робіт.

26. Життєвий цикл та фази проекту

Життєвий цикл проекту — концепція, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з котрих має свою назву та часові межі.

Як правило проектний цикл поділяють на три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну, які, у свою чергу, розгалужуються на стадії.

Передінвестиційна фаза включає такі стадії:

• преідентифікація;

• ідентифікація;

• підготовка;

• розробка та експертиза;

• детальне проектування.

Інвестиційна фаза охоплює роботи, які можна об'єднати у такі стадії:

• підготовка і проведення тендерів;

• інженерно-технічне проектування;

• будівництво;

• виробничий маркетинг;

• навчання персоналу.

Основними стадіями експлуатаційної фази є:

• здавання в експлуатацію (е граничною між інвестиційною та експлуатаційною фазами, тому може перебувати і в одній, і в іншій);

• виробнича експлуатація;

• заміна та оновлення;

• розширення та інновації;

• заключна оцінка проекту.

Підхід Світового банку до поділу проектного циклу на стадії (див. рис. 6) відображає найважливіші цільові установки саме цієї фінансово-кредитної установи щодо проекту — якісна підготовка, експертиза відібраних проектів, переговори про надання кредитних ресурсів та, безумовно, заключна оцінка проекту.