3. Рада з прав людини, як допоміжний орган Генеральної Асамблеї оон.

У вересні 2005 року під час Самміту глав держав та урядів у Нью-Йорку було ухвалено рішення про створення нового органу ООН у галузі прав людини – Ради ООН з прав людини (РПЛ).

У рамках реалізації цього рішення 15 березня 2006 року 60-а сесія ГА ООН ухвалила резолюцію 60/251, в якій містяться положення стосовно мандату, роботи, складу та процедури обрання членів Ради. Відповідно до резолюції, головною метою РПЛ є захист прав і основних свобод людини на справедливій та рівній основі, а також ефективна координація та інтеграція діяльності, що стосується прав людини, у рамках системи ООН.

У своїй діяльності РПЛ керується принципами універсальності, неупередженості, об’єктивності та невибірковості, а також принципом конструктивного міжнародного діалогу та співробітництва з метою сприяння заохоченню та захисту всіх прав людини – громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав, включаючи право на розвиток.

До складу РПЛ входять 47 держав-членів, які обираються членами ГА ООН шляхом прямого таємного голосування за географічним розподілом: група африканських держав – 13 місць, група азійських держав – 13 місць, група держав Латинської Америки та Карибського басейну – 8 місць, група східноєвропейських країн – 6 місць та група західноєвропейських країн – 7 місць. Члени РПЛ виконують свої повноваження протягом трьох років та не мають права на переобрання після двох поспіль термінів членства.

Протягом року проводиться не менше трьох сесій РПЛ, включаючи основну сесію. Загальна тривалість сесій складає десять тижнів. Передбачено також механізм скликання спеціальних сесій, наприклад, з метою попередження порушень прав людини та швидкого реагування на надзвичайні ситуації у сфері прав людини. Рада може проводити спеціальні сесії за вимогою одного з членів РПЛ при підтримці однієї третини членів Ради.

Велика увага членів РПЛ приділяється процесу огляду, раціоналізації та удосконалення мандатів системи спеціальних процедур РПЛ - одному з головних елементів ООН із захисту та заохочення прав людини у світі. Основою цієї системи є незалежність та практичний досвід утримувачів мандатів спеціальних процедур. Іншою унікальною особливістю цієї системи є безпосередній доступ утримувачів мандатів до інформації через підтримання контактів з урядами та іншими зацікавленими сторонами, зокрема, у ході їх візитів до країн. Завдяки цьому механізму вдалося вирішити низку проблем щодо порушень прав людини, з якими зіштовхнулися окремі особи чи групи осіб, та були прийняті відповідні заходи з покращення ситуації.

Значною мірою ефективність діяльності РПЛ визначається функціонуванням механізму Універсального періодичного огляду (УПО), за допомогою якого проводиться огляд виконання всіма державами-членами ООН їхніх зобов’язань у галузі прав людини. Упродовж першого циклу (2006-2011 рр.) УПО довів свою ефективність як справедливий, транспарентний механізм, який діє на основі принципу рівних підходів та критеріїв до усіх без винятку країн. У травні 2012 р. розпочався другий цикл Універсального періодичного огляду.

 Україна надає пріоритетного значення співробітництву з РПЛ у сфері захисту прав людини, розглядаючи цю діяльність як важливий внесок у зміцнення міжнародної стабільності і безпеки та поширення демократичних стандартів у світі.

Виходячи з пріоритетності зміцнення галузі прав людини в системі ООН, Україна з самого початку підтримала ініціативу Генерального секретаря ООН К. Аннана щодо створення Ради ООН з прав людини замість Комісії ООН з прав людини. Україна вперше стала членом РПЛ у 2006 р. У 2008 р. нашу країну було переобрано до складу Ради на другий термін, до 2011 р. З червня 2011 року Україна активно співпрацює з РПЛ у якості спостерігача.

Обрання та переобрання України до Ради ООН з прав людини слугувало визнанням досягнень нашої держави на шляху демократичного розвитку та зміцнення її авторитету на міжнародній арені.

Україна успішно пройшла процедуру УПО у 2008 році, а також добровільно підготувала та у вересні 2010 р. передала до секретаріату Ради проміжну доповідь України про виконання (станом на 2010 р.) рекомендацій, одержаних нашою державою у 2008 р. під час проходження першого циклу УПО. Друга національна доповідь, в рамках проходження Україною 2-го циклу УПО, була успішно представлена у жовтні 2012 р.

Членство України в Раді передбачає, насамперед, просування українських ініціатив, розширення міжнародної співпраці в її рамках для реалізації важливих для міжнародного співтовариства проектів, активну участь у виробленні зважених підходів до розв’язання ситуацій у галузі захисту прав людини та ухвалення відповідних резолюцій.

У червні 2010 р. в ході 14-ї сесії РПЛ консенсусом було ухвалено ініційовану Україною резолюцію щодо ролі превенції у заохоченні та захисті прав людини, співавторами якої стали близько 30 держав.  Наступна ініційована Україною однойменна резолюція «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини» була також одностайно прийнята 18-ю сесією Ради у вересні 2011 р. Цього разу її співавторами стали 45 країн з усіх регіонів світу (у тому числі переважна більшість країн ЄС), причому 15 з них є членами РПЛ.

Україна є стороною всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації, Конвенція про права дитини, Конвенція проти тортур, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція про права інвалідів.

Україна активно співпрацює з Верховним комісаром ООН з прав людини Н.Піллей та очолюваним нею Управлінням. Верховний комісар ООН з прав людини є головною посадовою особою, відповідальною за координацію всієї діяльності у галузі прав людини в рамках ООН. Наша країна підтримує заходи, спрямовані на зміцнення ролі Верховного комісара та підвищення ефективності координації діяльності органів і механізмів ООН у правозахисній галузі.