Тести для самоконтролю знань

Тема 10. Інституційні та конвенційні органи і механізми міжамериканської, африканської та міжарабської систем захисту прав людини. План

1. Міжамериканська система захисту прав людини: Статут Організації американських держав (ОАД) та Американська декларація прав і обов‘язків людини.

2. Міжамериканська комісія з прав людини (МАКПЛ). Американська конвенція з прав людини (АКПЛ). Міжамериканський Суд з прав людини.

3. Африканська концепція прав людини. Африканська система захисту прав людини. Африканська Хартія прав людини і народів. Африканська Комісія з прав людини і народів. Африканський Суд з прав людини.

4. Становлення системи захисту прав людини арабського регіону. Арабська хартія прав людини (переглянута) 2004 р.

5. Захист прав і свобод людини в Співдружності Незалежних Держав.

1. Міжамериканська система захисту прав людини: Статут Організації американських держав (ОАД) та Американська декларація прав і обов‘язків людини.

Міжамериканська система захисту прав людини - система законів та інститутів захисту прав людини під егідою Організації американських держав (ОАД). Осн. актами цієї системи є Хартія ОАД, Американська декларація прав та обов'язків людини, Американська конвенція прав людини.

Організація американських держав (ОАД) - міжнародна організація Західної півкулі. ОАД створено ЗО квітня 1948 р. на IX Міжамериканській конференції у Боготі (Колумбія), де було підписано статут організації. ОАД створено на основі Панамериканського союзу, який існував з 1890 р. Згідно із задумами її творців, ОАД мала стати законодавчим і виконавчим механізмом міжамериканської системи, яка формувалась протягом багатьох десятиліть.

ОАД об'єднує 34 держави Західної півкулі: Антигуа і Барбуду, Аргентину, Еагамські острови, Барбадос, Беліз, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гаїті, Гайану, Гватемалу, Гондурас, Гренаду, Домініку, Домініканську Республіку, Еквадор, Канаду, Колумбію, Коста-Ріку, Мексику, Нікарагуа, Панаму, Парагвай, Перу, Сальвадор, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсію, США, Сурінам, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Чилі і Ямайку. До 1962 р. членом організації була Куба. У 1971 р. створено інститут постійних спостерігачів при ОАД. Своїх представників акредитують 24 держави Європи, Америки та Азії, у тому числі з травня 1994 р. - Україна.

Статутні цілі організації:

• підтримання миру і безпеки на континенті;

• мирне врегулювання спірних питань між державами-членами;

• організація спільних дій проти агресії;

• вирішення загальними зусиллями держав-членів політичних, економічних, правових проблем, що стоять перед ними;

• сприяння соціальному, економічному, культурному розвитку країн - учасниць організації.

Принципи діяльності і структура ОАД визначені статутом 1948 р. (набув чинності 13 грудня 1951 р.), в основу якого було покладено Міжамериканський договір про взаємодопомогу 1947 р. Однак невдоволення латиноамериканських країн непомірною активізацією військово-політичного боку діяльності організації призвело в середині 60-х рр. до перегляду статуту ОАД. На III надзвичайній Міжамериканській конференції (Буенос-Айрес, 1967) було підписано

"Протокол Буенос-Айреса"(набув чинності 27 лютого 1970 р.), який суттєво доповнив стару редакцію статуту положеннями про посилення соціально-економічної діяльності організації, рівноправне співробітництво, інтеграцію та інше; вніс зміни до структури ОАД.

Згодом, у 1985 р. Статут ОАД було доповнено "Протоколом Ка-ртахени", який визначив концепцію комплексного розвитку РАД, що передбачала ідеологічний плюралізм, заборону економічної агресії, підтримання демократії. У 1992 р. підписано "Протокол Вашингтону", що визначав порядок призупинення членства держави у випадку силового відсторонення у ній від влади демократично обраного уряду. У 1993 р. Статут доповнюється "Протоколом Манагуа", згідно з яким створюється Міжамериканська рада з комплексного розвитку з метою забезпечення кращої координації й більш високої ефективності програм з боротьби з бідністю.

Вищим органом ОАД е Генеральна Асамблея (ГА), яка визначає загальну політику організації, структуру і функції органів ОАД, затверджує програми та бюджет. Сесії ГА проводяться щорічно в країнах - учасницях ОАД почергово. Рішення ГА приймаються більшістю голосів, за винятком тих випадків, коли згідно зі статутом вимагається дві третини голосів.

Консультативна нарада міністрів закордонних справ скликається для розгляду особливо важливих питань. При цьому форумі функціонує Консультативний комітет оборони, який складається з вищих військових представників держав - членів ОАД.

Під керівництвом Генеральної Асамблеї працюють такі основні органи ОАД з широкими повноваженнями, як Ради.

Постійна Рада здійснює загальне керівництво і контроль за повсякденною діяльністю організації і виконує функції Консультативного органу і комітету з підготовки сесій Генеральної Асамблеї. Засідання Постійною Ради відбуваються два рази на місяць у штаб-квартирі ОАД.

Міжамериканська економічна і соціальна Рада покликана сприяти розвитку економічного співробітництва між державами-членами. Вона проводить одну зустріч на рік на рівні міністрів.

Міжамериканська Рада з питань освіти, науки і культури займається питаннями активізації співробітництва і обмінів у сфері освіти, науки, культури.

Міжамериканський правовий комітет діє як консультативний орган з юридичних питань, сприяє розвитку і кодифікації міжнародного права, вивчає правові проблеми ОАД; Складається з 11 правознавців; знаходиться у Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Міжнародна комісія з прав людини також виконує функції консультативного органу ОАД. Сприяє дотриманню і захисту прав людини у державах-членах; складається Із семи юристів; знаходиться у Вашингтоні (США).

Генеральний секретаріат - центральний постійно діючий орган, який очолює Генеральний Секретар; здійснює політику і програми, які прийняті Генеральною Асамблеєю і Радами. Генеральний Секретар обирається Генеральною Асамблеєю терміном на п'ять років.

Спеціалізовані конференції займаються спеціальними технічними питаннями або конкретними аспектами розвитку міжамериканського співробітництва.

При ОАД створено шість спеціалізованих установ, які діють на основі багатосторонніх міжурядових угод: Панамериканська організація охорони здоров'я (Вашингтон), Міжамериканський дитячий інститут (Монтевідео, Уругвай); Міжамериканська комісія жінок (Вашингтон), Панамериканський інститут історії і географії (Мехіко, Мексика), Міжамериканський інститут з питань індійського населення (Мехіко, Мексика), Міжамериканський інститут сільськогосподарського співробітництва (Сан-Хосе, Коста-Ріка).

Серед інших органів ОАД діє Міжамериканська Рада оборони, яка займається плануванням колективної оборони континенту. У 1986 р. створено Міжамериканський комітет з боротьби із розповсюдженням наркотиків.

У тісному контакті з ОАД працює Міжамериканський банк розвитку. Діють також Міжамериканська комісія з телебачення і Панамериканський фонд розвитку.

Бюджет ОАД складається Із щорічних внесків держав-членів (більше 60 % бюджету покривають США).

Місцеперебування основних органів ОАД - Вашингтон.

Хартія ОАД — багатосторонній договір, укладений 1948 у м. Боготі (Колумбія); набув чинності 1951. Зміни до нього вносилися двічі: 1967 Протоколом у м. Буенос-Айресі (Аргентина; набув чинності 1970) та Протоколом Картахени де Індіас (Колумбія), відкритим для підписання у 1985. За договором ОАД — регіональна міждерж. організація, членами якої є 32 країни Пн. і Пд. Америки. Вона реалізує свої функції через Генеральну асамблею та Тимчасову раду. Ген. асамблея — найвищий орган АС, в якому представлені всі члени організації. Збирається щорічно. Кожна д-ва має один голос. Тимчас. рада складається з представників країн ОАД і є викон. органом організації між засіданнями Ген. асамблеї. Хартія ОАД проголосила фун-дам. права особи незалежно від раси, національності, походження і статі. Нею також передбачено, що країни—члени ОАД повинні поважати права особи та «принципи універсальної моралі». Американська декларація прав та обов'язків людини проголошена2.У 1948 9-ю міжнародною конференцією американських країн. В преамбулі документа говориться про те, що «міжнародний захист прав людини має бути одним з принципів еволюції американського права». Далі зафіксовано 27 прав і 10 обов'язків людини. Перший перелік охоплює громадян., політ., соціальні, екон. права та права у сфері культури: право на життя, право на свободу, право на безпеку особи, право на рівність перед законом, право на справедливий суд, право на захист від незакон, арешту, право на притулок. Окремо виділені права на віросповідання, асоціації та об'єднання. Декларація захищає право власності, право на здоров'я та освіту, працю, відпочинок, соціальний захист тощо. Перелік обов'язків людини охоплює обов'язки щодо суспільства, дітей і батьків, обов'язок брати участь у голосуваннях, виконувати закони, служити суспільству та нації, платити податки, працювати, утримуватися від політичної діяльності в інших країнах тощо.

Американська конвенція прав людини. Прийнята 20.ХІ 1969 на міжамер. конференції у м. Сан-Хосе (Коста-Рика). Набула чинності 18.УП 1978. Членами конвенції є: Аргентина, Барбадос, Болівія, Колумбія, Ко-ста-Рика, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гренада, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Ямайка, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела. США підписали документ. Конвенція закріпила: право на життя та людське поводження; свободу від рабства та від законів, які не діють; право на компенсації© у разі юридичної помилки; свободу асоціацій та об'єднань; свободу релігії; право на національність і власність; свободу місця проживання та пересування; право на рівний захист. Відповідно до конвенції утв. Міжамериканську комісію з прав людини та Міжамериканський суд з прав людини. Обидва органи складаються з 7 осіб кожний. Місце перебування комісії-м. Вашингтон (США), суду — м. Сан-Хосе (Коста-Рика).

Оскільки Хартія Організації американських держав 1948 не передбачала існування Міжамериканської комісії з прав людини, Рада організації визначила її як «автономний підрозділ» ОАД, до функцій якого входить забезпечення поваги до прав людини. За статутом комісш має комплекс повноважень (ст. 9): готувати огляди, звіти та рекомендації для урядів щодо заходів на користь прав людини у межах внутріїлнього законодавства країн тощо. Комісію з прав людини уповноважено також приймати індивідуальні петиції. Водночас було обмежено коло прав та обов'язків людини, порушення яких можна було оскаржувати в таких петиціях. Це, зокрема, право на життя, свободу, безпеку особи; рівність перед законом; свобода віросповідання; свобода слова; свобода від незаконного арешту; право на відповідну правову процедуру. Протоколом 1970 статус комісії було змінено. її перетворено на офіційний орган ОАД для нагляду за забезпеченням прав людини та виконання консультативних функцій.

Повноваження Міжамер. суду з прав людини визначені в Амер. конвенції прав людини (ст. 62). Відповідно до неї суд розглядає справи, які містять звинувачення тієї чи тієї країни у порушенні конвенції. Він також уповноважений висловлювати консультат. точку зору, яка інтерпретує конвенцію та ін. договори у сфері захисту прав людини. Конвенція не передбачає якогось механізму для контролю за виконанням рішень суду. Статтею 65 лише встановлено, що суд до кожної сесії Ген. асамблеї ОАД має готувати доповідь про свою роботу за рік. У доповіді окремо повинні наводитися випадки, коли та чи та країна нє виконала рішення суду.