ЗМІСТ

7.1. Екологізація стратегічного маркетингового планування.

7.1.1. Суть екологгзаціі стратегічного та маркетингового планування.

7.1.2. Цільове та стратегічне планування в екологічному маркетингу.

7.2. Маркетингові інновації — шлях до забезпечення екологічності продукції.

7.2.1. Принципи та цілі маркетингу інноваційного процесу.

7.2.2. Маркетингове забезпечення інноваційної діяльності.

7.3. Впровадження екологічного маркетингу в практичну діяльність.

7.3.1.Типологія «зелених» компаній.

7.3.2.Місце екологічного маркетингу у діловій практиці.

7.1. Екологізація стратегічного маркетингового планування

Стратегічне планування маркетингу являє собою процес створення і підтримання стратегічної відповідності між цілями підприємства, його потенційними можливостями і шансами в сфері маркетингу. Воно ґрунтується на чітко сформульованому призначенні фірми, викладі цілей і завдань, збалансованому портфелі замовлень і стратегії зростання. До завдань стратегічного планування входить вибір цільових ринків (страте­гічних зон господарювання) балансування набору стратегічних зон господарювання, визначення комплексу засобів маркетингу, способу і часу виходу на ринок.

Кінцевий результат стратегічного планування — забезпечен­ня потенціалу, організаційних можливостей підприємства і про­фесіональних якостей персоналу для досягнення мети в май­бутньому. Стратегічне планування в маркетинговій діяльності дає змогу компаніям, корпораціям краще адаптуватися до зовнішніх обставин і вибирати кращі умови для бізнесу.

Необхідність екологізації стратегічного маркетингового пла­нування визначається такими основними складовими еконо­мічного механізму регулювання природокористування:

1) функціонування системи платного користування при­родними ресурсами;

2) розвиток ринку екологічних товарів та послуг.

3) можливість введення системи екологічного страхування.

До попередніх трьох складових можуть належати ще дві:

1) можливість введення добровільного екоаудиту;

2) можливість запровадження системи менеджменту навко­лишнього середовища та застосування екологічного маркетингу у практичній діяльності.

7.1.1. Суть екологізації стратегічного та маркетингового планування

Основні положення, які стосуються суті стратегічного плану­вання та його використання при вирішенні екологічних проблем, можна звести до наступного:

1) Стратегічне планування часто ототожнюють з перспектив­ним (довгостроковим) плануванням. Але, на відміну від остан­нього, стратегічне планування характеризує, перш за все, особ­ливий механізм регулювання планових рішень, оформлених у вигляді стратегій, концепцій, пріоритетів.

2) Стратегічне планування полягає в активному пошуку аль­тернативних варіантів, виборі найбільш ефективного з них, побудові на основі цього вибору загальної стратегії розвитку, формуванні відповідного механізму її реалізації.

3) Основне смислове навантаження у стратегічному плану­ванні припадає на довгострокове планування. Поруч з цим, правомірно трактувати його як систему різноманітності видів планової діяльності на підприємстві, яка включає і одночасно є узагальненням довготермінового, середньотермінового, річного, оперативного, функціонального планування.

4) Часто стратегічне планування, як особлива функція стра­тегічного управління, обмежується процесом розробки стратегії та формуванням стратегічної політики. У більш ширшому плані воно представляє собою єдність розробки цілей та підготовки рішень з визначення конкретних шляхів їх реалізації.

Стратегічне планування у рамках вирішення проблеми охо­рони навколишнього середовища від забруднень на основі здій­снення природоохоронних одноцільових заходів пропонується розглядати як еколого-стратегічне планування. Розробка альтернативних варіантів багатоцільових природоохоронних заходів (технологічних процесів), пов’язаних з випуском нової продукції, провадиться, як правило, у рамках загальної системи стратегічного планування і таким чином виникає завдання екологізації стратегічного планування.

У рамках еколого-стратегічного планування можуть розгля­датися також перспективи реалізації екологічних послуг.

Виходячи з суті стратегічного планування та необхідності регулювання природоохоронної діяльності підприємства можна скласти загальну схему здійснення еколого-стратегічного плану­вання (рис. 7.1):

Рис. 7.1. Схема здійснення еколого-стратегічного планування

Запропонований механізм реалізації еколого-стратегічного планування можна розглянути на прикладі діяльності промисло­вого підприємства у напрямку збереження атмосфери (на даному підприємстві існує проблема зверхнормативного забруднення повітря).

Перший етап полягає у зниженні штрафних санкцій, відра­хувань за збитки, які впливають на прибуток підприємства.

На другому етапі обираються можливі варіанти еколого- економічної поведінки:

1) перша альтернатива полягає у виплаті штрафів, відшко­дуванні збитків за зверхнормативні викиди за рахунок розмі­щення вільних коштів на депозитних рахунках, або проведенні превентивних атмосфероохоронних заходів для зниження еколо­гічного ризику;

2) друга альтернатива — виплата штрафів, відшкодування збитків за зверхнормативні викиди або включення у систему екологічного страхування.

На третьому етапі обґрунтовується рішення з вибору однієї з двох альтернатив на основі оцінки економічного ефекту від їх реалізації.

Четвертий етап планування пов’язаний з визначенням кон­кретних шляхів реалізації вибраної альтернативи. На даному етапі розробляються відповідні організаційно-технологічні захо­ди (взаємодія з екологічним фондом, інформаційне забезпечення, екоекспертиза проекту, тощо).

Останній етап стратегічного екологічного планування пов’я­заний з маркетинговим плануванням, тобто з розробкою конкрет­них планів діяльності підприємства в умовах ринку. На цьому етапі до завдання стратегічного планування входять:

1) встановлення цілей маркетингової діяльності;

2) розробка стратегії маркетингу та її реалізація.

Розробка та реалізація одноцільових природоохоронних заходів, включаючи заходи з охорони атмосфери, може входити у сферу маркетингового екологічного планування. Планування технологічних процесів виробництва продукції на основі багато­цільових природоохоронних заходів, які забезпечують покращання еколого-економічних показників діяльності підприємства, є традиційною сферою маркетингового планування.

На розвиток екологічного маркетингового планування впли­ває створення та функціонування ринку екологічних послуг. У його рамках можуть розроблятися конкретні заходи з вироб­ництва екологічних послуг (екологічна експертиза, інформаційні послуги, екологічне нормування), їх просування, збут, тощо.

Виділення еколого-стратегічного та маркетингового еколо­гічного планування вимагає створення відповідних організа­ційних структурних підрозділів.