
- •Социология и её роль в познании общества и личности.
- •Тема 1. Социология как наука. Предмет, структура и функции социологии.
- •Функции социологии.
- •2. Функции социологии
- •3. Место социологии в системе общественных и гуманитарных наук.
- •4. Уровни социологического знания.
- •Эмпирические социологические исследования.
- •Тема: соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології.
- •2. Ф ункції соціології
- •Емпіричні соціологічні дослідження.
- •Рівні соціологічного знання
Емпіричні соціологічні дослідження.
У США із самого початку соціологія формувалася як прикладна.
Емпірична наука сьогодні базується на широкій фінансовій основі: асігнується до 2 000 000 000$ ½ - уряд, ½ - приватний бізнес.
пов'язані з одержанням конкретної інформації Т.Е. це збір численних конкретних фактів, зведень, думок членів соц. груп, їхнє наступне опрацювання, а також узагальнення і формулювання первинних висновків щодо деяких явищ, процесів соц. життя.
У відмінності від теоретичних досліджень, що проводяться за допомогою загальнонаукових методів (аналіз, синтез, дедукція, сходження від абстрактного до конкретного)
- емпіричні соц. дослідження спираються на спеціальний статистичний аналіз, опитуванння, анкетування, соціологічні спостереження, інтерв'ю і т.д.
Т
.Е.
методи емпіричних досліджень.
Виникнення Емпіричної соціології пов'язано з іменем Ле-Пле.
Емпіричні дослідження й загальносоціологічні теорії взаємопов'язані, тому що теоретизування, непідкріплене знанням конкретних фактів соц. дій беззмістовно. У той же час емпіричні дослідження, не підкріплені загальнотеоретичними висновками не можуть самі по собі пояснити природу більшості явищ.
Проте в історії соціології був період, коли соціологи намагалися не просто поставить тривкі стовпи (до до. XIX в.), АЛЕ! і розділити фортечними стінами теоретичну й емпіричну соціологію. Тому довгий час теоретичні й емпіричні складові соціології розвивалися паралельно, не тільки не проявляючи інтерес до зближення, але (гальмувався розвиток соціології) навпаки віддалялися друг від друга.
Вихід із цього положення був знайдений;
- с 60-х рр. XXст. Р. Мертон переборов це розірвання м/у теорією й емпіричною соціологією, запропонувавши виділити третій рівень соціологічного знання - теорії середнього рівня або спеціальні соціологічні теорії.
Теорії середнього рівня (або спеціальні теорії) - вивчають і пояснюють соц. явища, процеси,які відбуваються в окремих областях життєдіяльності людей, в окремих соц. спільностях, соц. інститутах .
- це місток між високою теорією й емпіричними даними, отриманими в результаті соціологічних досліджень конкретних явищ і процесів.
Теорії середнього рівня - достатньо самостійні, АЛЕ! водночас тісно пов'язані з емпіричними дослідженнями (ті поставляють ''сирий' матеріал для їхнього розвитку + зв'язок із теорією)
Т.Е. у поле зору ТСУ - реальне життя людей!
З'явилася навіть достатньо вузька спеціалізація соціологів:
Наприклад, соціологи які працювали тільки в області соціології сім'ї, або соціології освіти, - вони збирають емпіричні дані (по своїй групі проблем), узагальнюють їх, роблять теоретичні висновки і моделі тільки в межах цієї області соціологічного знання.
У результаті, соціологи, що займаються ТСУ знаходяться в тісному контакті із соціологами, що займаються фундаментальними дослідженнями.
Можна виділити кілька підгруп (подуровней) ТСУ:
1. Спеціальні соціологічні теорії, що вивчають основні форми і види людської діяльності. Тут можна назвати соціологію праці, дозвілля, побуту, способу життя і т.д. Усередині них можуть бути виділені більш ''вузькі'' теорії:
Т
ак
у рамках соціології праці
розвивається промислова соціологія,
соціологія дозвілля.
соціологія туризму фізкультури і спорту
2. Галузеві соціологічні теорії
(соціологія праці, молоді, політики, освіти, права, релігії і т.д.)
- виникають, коли усередині теорії починається більш глибока проробка якогось одного питання (у рамках економічної соціології - соціологія трудового колективу)
- виникають на ''стыке'' соціології й інших наукових дисциплін або форм суспільної свідомості: так у результаті перетинання соціології і права - соціологія права; соціології й економіки - економічна соціологія; соціології і культури - соціологія культури і т.д.
Теорії, які характеризують соціальну структуру суспільства, її елементи і взаємодії між ними. Це соціологічні теорії класів, соціальних груп, соціологія малих соціальних груп, соціологія юрби, соціологія міста, села;
Теорії, що вивчають діяльність соціальних інститутів; соціологія керування, соціологія сім'ї, соціологія науки, соціологія освіти і т.д.
Теорії спеціалізованих соціальних процесів - соціологія конфлікту, соціологія девіантної поведінки, соціологія мобільності і міграцій.
II і III рівні - мікросоціологічний підхід – вивчення невеличких соціальних систем у рамках суспільства - вивчення соціальних груп, міжособистісні стосунки в них; акцент на внутрішніх аспектах поведінки і дії спільностей і людей;
Вивчення локальних процесів в окремих сферах громадського життя і соціальних спільностях.