Тема 1,2,3,4

Тема 1. Державна політика у сфері цивільного захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру

1.  Начальником цивільної оборони (ЦО), цивільного захисту (ЦЗ) України є Прем'єр-міністр України, а його заступником — Міністр Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи .  2.  Начальником цивільної оборони (ЦО) цивільного захисту (ЦЗ) на ОГ є: його керівник.  3.  Центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері ЦЗ є :МНС  4.  До складу сил і засобів ЄДС входять: ЄДС складається з функціональних і територіальних підсистем, а також недержавних рятувальних формувань.  5.  Які складові входить в структуру ЦО на ОГ?:  -     керівництво (начальник ЦО та його заступники);  -    штаб ЦО (відділ, сектор, група);  -    евакуаційну комісію;  -    служби цивільної оборони;  -    невоєнізовані формування загального та спеціального призначення.  6.  В склад МНС входять:  •       Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.  •       Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби.  •       Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту складається із сил центрального і територіального підпорядкування.  •       Сили центрального підпорядкування:  •       7 спеціальних регіональних центрів швидкого реагування, спеціальний морський і спеціальний авіаційний загони, 2 вузли зв'язку та підрозділи забезпечення, навчальний  центр служби.  Сили територіального підпорядкування:  -      27 головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь (гарнізони Служби);  -      25 аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення головних управлінь МНС України;  -      близько 1200 пожежно-рятувальних підрозділів, які дислокуються до району включно. Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби:  -      Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба;  -      Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах України;  -      Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба пошуку і рятування туристів";  -      Бюджетна установа "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування";  -      Державна спеціалізована протифонтакна служба "Спеціальна воєнізована аварійно- рятувальна частина";  7. Єдина державна система органів виконавчої влади для запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру створена з метою: забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється  8. Структура Єдиної системи цивільного захисту складається з таких постійно діючих підсистем:  Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, які мають державний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні.  9. Структура Єдиної системи цивільного захисту має такі чотири рівні: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні.  10. Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються: в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру в межах їх територій.  11. Функціональні підсистеми ЄДС створюються: центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і захистом населення і територій у випадку їх виникнення.  12. Кожен рівень єдиної системи цивільного захисту має: координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання КС, захисту населення і території від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили та засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.  13.   Координуючими органами єдиної системи цивільного захисту на всіх рівні є:  -      на загальнодержавному рівні — Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюють спеціальну урядову комісію;  -      на регіональному рівні — комісії Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;  -     на місцевому рівні — комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;  -     на об'єктному рівні — комісії з питань НС об'єкта  14.   Штаб ЦО ОГ (відділ, сектор, група) є: органом управління_начальника ЦО об'єкта.  15.  До складу сил і засобів ЄДС входять: відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.  16.     Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, запроваджуватися один із таких режимів функціонування ЄДС: режим повсякденного функціонування, режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації, режим надзвичайного стану, режим воєнного стану.  Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації  1.     Епізоотія,     Епіфітотія, Епідемія це: надзвичайні ситуації природного характеру (вибухове розповсюдження інфекційної хвороби у 1 .тварин, 2.рослин, З.людей.  2.   Сутність і призначення моніторингу полягає у: спосгереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників. які є джерелами НС, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання НС та організації ліквідації лиха.  3.   Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд. Державтомрегулбвання, наглядові органи у складі цунральних органів виконавчої влади, зокрема МНС.  4.     Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється: МНС. управлінням прогнозуванням, яке має перетворитись на Службу прогнозування, прогоноз ризиків з іншими центр. Органами вик влади.  5.   Об'єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади, поверхневі і морські води, підземні води, питна вода, грунти, радіаційний стан, геофізичні поля, стихійні та небезпечні природні явища, залища промислових і побутових відходів.  6.     Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні:  Клас 1 – безпечний  Клас 2 – граничний  Клас 3 -  критичний  Клас 4 - катастрофічний  7.   Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) це об'єкт: на якому, можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.  8.   ПНО вважається об'єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому: використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.  9.   Ідентифікацію ОПН проводить: ОГ, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об'єкта.  10.   У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується: сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речозин.  11.   Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН: Держгірпромнагляд.  12.   Основні характеристики ризику об'єктів і територій відображаються у: Паспортах ризику  13.   Паспортизація ПНО це: процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС.  14.   Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні: 5 РОКІВ  15.   Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: Селітебну, виробничу, ландшафтно - рекреаційну.  16.   Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд, а також окремих комунальних і промислових об'єктів, які не вимагають утворення санітарно - захисних зон: будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та іиш. Місць загального користування.  17.  Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору.  18.   Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: ЗОкПа  Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту  1.   ОГ що містить у своєму складі кілька джерел небезпеки розташованих за однією та різними адресами реєструється як: один небезпечний об'єкт (джерело небезпеки - технологічний об'єкт (устаткування, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушенім технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію), кілька окремих небезпечних об'єктів відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки.  2.   Декларація небезпеки це: документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків. Немає декларації НЕбезпеки  3.   Для того щоб розпочати будівництво небезпечного об'єкту необхідно: одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування, попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення об'єкта на такій території.  4.   Експертизу декларації безпеки проводять:  суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об'єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу".  5.     Ліцензія це документ, що демонструє певний дозвіл. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов  6.  Ліцензіат це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуваншо  7.   Реєстр потенційно-небезпечних об'єктів ведеться: з метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів.  8.   Фінансування проведення експертизи ОПН покладається на:  субєкта господарської діяльності.  9.   Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це: порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів:  10.  У процесі ідентифікації об'єкту підвищеної небезпеки розглядаються І враховуються: внутрішні (небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території) і зовнішні чинники небезпеки (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).  11.  Порогова маса небезпечних речовин це: нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.  12.   Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі (займисті) гази, горючі (займисті) зріджені гази під тиском, горючі (займисті) кріогенне зріджені гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, вибухові речовини, речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі; речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків, вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні, речовини-окисники, речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, органічні пероксиди, високотоксичні та токсичні речовини