
- •Фізична хімія
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Застосування 1-го закону термодинаміки. Теплові ефекти ізобарних та ізохорних процесів
- •1.1.1 Розрахунок теплового ефекту хімічної реакції за стандартних умов
- •1.1.2 Зв’язок між тепловими ефектами при постійному тиску і об’ємі Qp і Qv (δн і δu)
- •1.2 Теплоємність
- •1.2.1 Зміна теплоємності речовини з температурою
- •1.2.2 Визначення середньої теплоємності в заданому інтервалі температур
- •1.2.3 Розрахунок теплоємності в результаті перебігу хімічного процесу за стандартних умов
- •1.2.4 Розрахунок теплового ефекту хімічної процесу при будь-якій температурі
- •1.2.5 Залежність теплоти фазових переходів від температури
- •1.3 Другий закон термодинаміки та його застосування до фізико-хімічних процесів
- •1.3.1 Зміна ентропії в фізичних процесах
- •1.3.2 Абсолютна ентропія
- •1.3.3 Розрахунок зміни ентропії при перебігу хімічного процесу за стандартних умов
- •1.3.4 Зміна ентропії хімічного процесу при температурі, що відрізняється від стандартної реакції
- •1.4 Термодинамічні потенціали. Критерії напрямку самочинних процесів
- •1.4.1 Зміна ізобарно-ізотермічного потенціалу в хімічному процесі
- •1.4.2 Розрахунок хімічного процесу при будь-якій заданій температурі
- •2 Хімічні рівноваги
- •2.1 Закон діючих мас. Константи рівноваги гомогенних реакцій
- •2.2 Одиниці виміру констант рівноваг
- •2.3 Зв'язок між та
- •2.4 Хімічна рівновага в гетерогенних реакціях
- •2.5 Вплив вихідного складу системи на напрямок перебігу хімічного процесу. Рівняння ізотерми хімічної реакції
- •2.6 Рівняння ізотерми хімічної реакції для стандартного стану учасників процесу. Розрахунок константи рівноваги процесу за с.У.
- •2.7 Вплив зовнішніх умов на стан хімічної рівноваги. Принцип рухомої рівноваги Ле Шательє – Брауна
- •2.7.1 Вплив тиску на положення рівноваги
- •2.7.2 Вплив інертного газу на хімічну рівновагу
- •2.7.3 Залежність кр і Кс хімічної реакції від температури. Рівняння ізобари та ізохори
- •2.7.4 Вплив тиску на положення рівноваги
- •2.8 Розрахунок теплового ефекту та кр при різних температурах за рівнянням ізобари хімічної реакції
- •2.9 Розрахунок кр за величиною зміни енергії Гіббса
- •3 Фазові рівноваги
- •3.1 Фазові перетворення в однокомпонентних системах. Рівняння Клаузіуса – Клапейрона та його практичне застосування
- •3.2 Двокомпонентні системи
- •3.2.1 Способи виразу складу двокомпонентних систем
- •3.2.2 Рівновага рідина – пара у двокомпонентних системах. Тиск насиченої пари над ідеальним розчином. Закон Рауля
- •3.2.3 Зниження температури кристалізації розплавів
- •4 Хімічна кінетика
- •4.1 Швидкість гомогенної хімічної реакції. Закон діючих мас. Порядок реакції
- •4.2 Вплив температури на швидкість хімічної реакції
- •5. Поверхневі явища. Адсорбція
- •Рекомендована література
3.2 Двокомпонентні системи
3.2.1 Способи виразу складу двокомпонентних систем
Склад двокомпонентної системи кількісно може бути виражено різними способами: в долях одиниці чи відсотках через безрозмірні відносні величини (масові чи мольні долі), через розмірні величини – концентрації ( моляльність).
Масова частка i - го компонента, %:
|
(3.7) |
де
– маса даного компонента у суміші.
Молярна частка i - го компонента, %
|
(3.8) |
де
–
кількість молів даного компонента у
суміші.
Молярність розплаву виражається кількістю молів даного компонента у 1 кг розчинника:
|
(3.9) |
де
– маса розчинника у кг.
Приклад 32.
Визначити в масових та молярних частках склад шлаку, який містить 36 кг FeO, 29 кг Fe2O3, 65 кг СаО и 70 кг SiO2. Приймаємо, що розчинником є суміш оксидів кальцію та силіцію, необхідно розрахувати моляльність розплаву за оксидом заліза FeO.
Розв’язок. Визначимо склад суміші у масовій частці, користуючись рівнянням (3.7). Для цього знаходимо масу шлаку:
Виражаємо склад шлаку у масових частках згідно з (3.7), %:
;
;
;
.
Знаходимо кількість молів кожного компоненту шлаку:
;
;
;
.
Загальна кількість молів компонентів у 200 кг шлаку дорівнює:
.
За рівнянням (3.8) визначаємо склад шлаку, %:
;
;
;
.
Моляльність розчину (розплаву) визначаємо згідно з рівнянням (3.9).
Визначаємо сумарну масу оксидів кальцію та силіцію, суміш яких є в даному випадку розчинником:
.
Тоді
.
3.2.2 Рівновага рідина – пара у двокомпонентних системах. Тиск насиченої пари над ідеальним розчином. Закон Рауля
Ідеальним
називається
розчин, в якому енергія взаємодії різних
молекул вважається рівною енергії
взаємодії однорідних молекул, а об’єми
молекул усіх компонентів – приблизно
рівними між собою. Ідеальний розчин
утворюється без поглинання та виділення
теплоти та об’єм розчину дорівнює сумі
об’ємів компонентів:
,
.
Більш менш подібні таким розчинам розплави близьких по своїй природі речовин (Co у Fe, Mn у Fe, Mo у Fe, Ni у Fe, FeO у MnO).
Відповідно до закону Рауля:
|
(3.10) |
де РА
та РВ
– парціальні тиски парів компонента А
та В
над розчином;
та
– парціальні тиски насичених парів
компонента А та В над чистими речовинами;
та
– мольні частки речовин А
та
В
у рідкій фазі.
Загальний тиск насиченої пари над нескінченно розбавленим розчином визначається як:
|
(3.11) |
Використовуючи закон Рауля, можна знайти склад розплаву та загальний тиск насиченої пари над розплавом.
Приклад 33.
При температурі 1540 0С тиск насиченої пари над розплавом чистого заліза становить 13,33 Па. Знайти склад розплаву Fe – Ni, якщо тиск заліза над розплавом Fe – Ni при цій же температурі становить 12,45 Па.
Розв’язок: Згідно з рівнянням (3.10) знаходимо:
,
звідси
а
.
Приклад 34.
При температурі 1539 0С тиски насиченої пари заліза над чистим залізом та марганцю над чистим марганцем відповідно становлять 13,33 та 1,2 · 102 Па. Знайти загальний тиск насиченої пари над цим розплавом, якщо мольна доля марганцю складає 0,3.
Розв’язок.
Згідно з рівнянням (3.11) знаходимо:
.