Розділ 3. Аналіз території згідно з містобудівними нормами.

3.1. Природно-географічні , кліматичні та інженерно – будівельні норми території.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Площа - 23,8 тис. км².

У східну і північно-східну частину області заходять відроги Середньоруської височини, решта територій лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня має загальний нахил на південний захід.

Поверхня території розмежована сіткою ярів, балок, долин річок Псел, Сумка, Стрілка. Рельєф міста - тераси висотою 150-120 м над рівнем моря. Максимальні ухили поверхні до 15 % зафіксовані на крутих схилах річкової долини.

Згідно даних ґрунтової зйомки в межах міста Суми та прилеглої території нарахову3ється близько 100 видів грунтів. У центральній частині міста зустрічаються слабо опідзолені сірі та темно-сірі лісові. У межиріччі р. Псел, Стрілка, Сумка сформувалися опідзолені грунти. Глибина залягання ґрунтових воду межах міста залежить від рельєфу і коливається в межах від 0,5 до 2,0-5,5 м.

Гідрографічна сітка включає в себе близько 85 озер різних за площею та 4 водосховища. Найбільшими озерами є Чеха та Олдиш. Головною водною артерією є річка Псел, в яку впадають дві притоки – Сумка та Стрілка.

Клімат міста Суми є помірно континентальним, помірно вологим.Зима холодна, середня температура найхолоднішого місяця – січня 7,7⁰ С морозу, абсолютний мінімум температури повітря 36⁰ С морозу. Літо тепле, середня температура найтеплішого місяця - липня 19,2⁰ С тепла, абсолютний максимум температури повітря припадає на серпень – 40⁰ С тепла. Середня річна температура повітря становить 6,6⁰ С тепла з коливаннями по роках у широких межах від 4,1⁰ С до 8,5⁰ С . Тривалість беззаморозкового періоду 169 днів. Тривалість опалювального періоду 192 діб.

Середня кількість опадів за рік 600 мм із значним коливанням по роках від 230 до 885 мм. На теплий період припадає 64% річної суми опадів. Середня глибина промерзання ґрунту 80 см, у найбільш холодні малосніжні роки ґрунт може промерзати до глибини 140 см.

Переважаючий напрямок вітру: взимку та весною – південно-східний, влітку – північно-західний, восени – західний, у цілому за рік – південно-східний. Середня швидкість вітру 3-5 м/с.

Відповідно до схеми інженерно-геологічного районування територія відноситься до середнього ризику інженерно-геологічних умов освоєння. Природні рівні залягання ґрунтових вод у межах міста на глибині 10-15 м.

Отже, ми можемо зробити висновок, що дана територія придатна для створення парку, але потрібно враховувати кліматичні та геологічні умови місцевості(залягання ґрунтових вод, рельєф, напрям вітру та ін.).

Характеристика мікроклімату та рельєфу території представлені в графічній частині (лист ).

3.2. Рослинність території

Природна рослинність досліджуваної території представлена трав’янистими та деревними видами рослин.

Трав’янистий покрив представлений злаковими рослинами (тонконіг лучний, костриця лучна та ін.).

Видовий склад дерев наступний : липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), туя західна (Thuja occidentalis),береза повисла (Bétula péndula), клен гостролистий (Ácer platanoídes), ялина звичайна (Рісеа abies) [3]. Чагарники на території не зустрічаються. Розміщення деревних рослин відображено на карті рослинності території. Дерева, які існують на території відносяться до фітонцидних рослин і сприяють очищенню повітрю, що добре впливає на здоров’я хворих.

Перераховані види формують рядові, солітерні та групові насадження, які виконують різноманітні функції від створення зони затінення, до декоративного оздоблення фасаду будівель.

Більшість з існуючих насаджень знаходиться в доброму стані, тобто дерева здорові, нормально розвинуті, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, листя чи хвоя нормального розміру і забарвлення, немає ознак хвороб і шкідників, ран, пошкоджень стовбура і скелетних гілок. Також є окремі екземпляри з незадовільним станом, хоча більшість з них видалена, але залишися місця зрізів.

На рис. 3.1-3.3 представлений матеріал фотофіксації який характеризує існуючий стан насаджень:

Рис. 3.1. Насадження туї західної

Рис. 3.2. Сквер розміщений за травмпунктом .

Рис. 3.3. Рядова посадка туї та змішане листяне насадження розміщені за головним корпусом (паркова зона ).

Рис.3.4. Групова посадка ялини колючої.

Розміщення рослин на території показано на карті рослинності(лист )

Видове різноманіття території лікарні достатньо різноманітне, але на нашу думку та за рекомендацій лікарів – кліматологів, слід збагатити його додатково видами , представленими в табл.3.1.

Таблиця 3.1