Розділ іі життєвий шлях та громадсько – політична діяльність

2.1.Життєвий шлях Махатма Ганді.

Народився 2 жовтня 1869 року в місті Порбандар. Був шостою дитиною в сім’ї. Батько Ганді Карамчад Ганді був міністром у декількох князівствах півострова Катхіявар. Ганді ріс у родині, де дотримувалися звичаїв індуїстської релігії, що не могло не вплинути на формування його світогляду. Карамчад та його дружина Путлібай належали до найбільш ортодоксального вішнуїтського напряму в індуїстській релігії, вони не вживали алкоголю, м’яса, не палили тютюн. Коли Могандасу було сім років, у його батька виник конфлікт з британським агентом у Порбандарі. Карамчад позбувся своєї посади, проте князь сусіднього Раджкота негайно запропонував йому аналогічне місце. Родина Ганді переїхала до цього міста, де Могандас пішов до початкової, а згодом до середньої школи. Майбутній лідер нації не вирізнявся ніякими помітними успіхами у навчанні, був дуже несміливий і уникав товариства інших дітей. У 13 років Могандас одружився зі своєю ровесницею Кастурбай. У подружжя було четверо синів: Харілай, Манілай, Рамдас і Девдас.

У 1888 році вісімнадцятирічного Ганді відправили на навчання до Лондону, що коштувало значних зусиль, оскільки батько Ганді помер і його виховував дядько. Через 3 роки Ганді отримав диплом адвоката. Він не лише удосконалив свою англійську, а й вивчив ще французьку мову, в Лондонському університеті та школі права опановував юридичні і природничі науки. Також він навчився одягатися по–європейському, ознайомився з священними книгами індуїзму. Одержавши 1891 року юридичну освіту Англії, Ганді до 1893 року трудився адвокатською практикою в Бомбеї.

У 1893 році на запрошення старшого брата переїжджає у південноафриканську провінцію Наталь. З 1893–1914 році служив юрисконсультом гуджаратскької торговельної фірми в Південній Африці. Тут Ганді очолив боротьбу проти расової дискримінації та утиску індійців, організовував мирні демонстрації, писав петиції до уряду.

У 1904 році Ганді полишив свою адвокатську практику, купив ферму Фенікс поблизу Дурбана, де й оселився разом з сім’єю і однодумцями. У Південній Африці Ганді виробив тактику ненасильницького опору. Першою масовою компанією сатьяграхи став знаменитий марш на Трансвааль, який відбувся 13 листопада 1913 року. Уряд Наталю запропонував запровадити реєстрацію для всіх індійців. Ганді скликав масові збори індійців. Спочатку він не досяг успіхів, але вже наступного року було досягнуто компромісу – індійцям дозволили реєструватися добровільно. Колоніальна адміністрація не вибачала Ганді його перемоги – 1908 року його було вперше запроторено до в’язниці. Після повернення на батьківщину у січні 1915 року Ганді зблизився з партією Індійський національний конгрес і незабаром став одним із лідерів національно–визвольного руху Індії, ідейним керівником конгресу. Після Першої світової війни Ганді та його послідовники виступають на мітингах із закликами до боротьби проти англійського панування. Цю боротьбу Ганді обмежував винятково ненасильницькими методами. В 1919–1947 роках Національний конгрес під керівництвом Ганді перетворився на масову національну організацію.

Під час Другої світової війни Ганді проголосив, що Індія не може брати участі у війні за свободу коли самій Індії у свободі відмовлено. В цей час він розпочав компанію «Полишіть Індію». Це призвело до насильства й масових арештів. Самого Ганді заарештовано 9 серпня 1942 року й він провів під арештом 2 роки. Ганді був противником роз’єднання Британської Індії за суверенною ознакою на суверенну індуську та мусульманську держави. 13 січня 1948 року Ганді оголосив голодування до смерті з вимогою припинити кровопролиття. Насильство вдалось вгамувати. Перший замах на життя Махатма Ганді відбувся 20 січня 1948 року, через два дні після того, як він припинив голодування. Він звертався до віруючих з веранди свого будинку в Делі, коли біженець на ім’я Маданлал кинув у нього саморобну вибухівку, але ніхто не постраждав.

30 січня 1948 року Ганді взявся за роботу над проектом конституції, який треба представити конгресу. Коли настав час для вечірньої молитви, Махатма Ганді вийшов на галявину перед будинком. Як завжди зібралася юрба, його прихильників. Скориставшись метушнею, Натхурам Годсе наблизився до Ганді і тричі вистрелив у нього. Перші дві кулі пройшли наскрізь, третя застрягла в легенях поблизу серця. Помираючий Махатма, прошепотів: «О, Рама! О, Рама!». Потім наказав жестом, що прощає вбивцю, після чого помер на місці. Незабаром влада з’ясувала, що вбивця діяв не сам, була розкрита антиурядова змова. Перед судом постали вісім підозрюваних, кожного з яких визнали винним у вбивстві. Двох засудили до смертної кари і повісили, решта отримала тривалі терміни ув’язнення. 30 січня 2008 року, у 60ту річницю з дня загибелі Ганді, частина його праху була розвіяна над морем на мисі Коморін, південного краю півострова Індостан.