
- •Розділ I джерела та історіографія
- •Джерела
- •1.2. Аналіз історіографії джерел
- •Розділ іі життєвий шлях та громадсько – політична діяльність
- •2.1.Життєвий шлях Махатма Ганді.
- •2.2. Вчення Махатма Ганді.
- •Розділ ііі індія на шляху до незалежності
- •3.1. Конгрес встановлює міжнародні зв’язки.
- •3.2. Перша і друга акції громадської непокори під керівництвом Махатма Ганді.
- •Висновки
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ I.Джерела та історіографія...........................................................5
1.1 Джерела.......................................................................................5
1.2. Аналіз історіографії....................................................................6
РОЗДІЛ II. Життєвий шлях та громадсько–політична діяльність Махатма Ганді…………………………………………………………………………….11
2.1.Життєвий шлях Махатма Ганді..................................................11
2.2. Вчення Махатма Ганді ..............................................................13
РОЗДІЛ III. Індія на шляху до незалежності.................................................17
3.1.Встановлення конгресом міжнародних звязків............................17
3.2 Перша і друга акції громадянської непокори під керівництвом Махатма Ганді…………………………………………………….......................23
ВИСНОВОК ....................................................................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.............................35
ВСТУП
Актуальність даної теми полягає в тому, що молоде покоління досить мало знає про таку цікаву особистість як Махатма Ганді. Махатма Ганді – це людина, яка змінила не тільки хід історії Індії, привівши свій народ до незалежності, але і людина, яка змінила весь світ – тим, якими методами він зумів це зробити.
Вивчення даної теми необхідно для того, щоб показати, наскільки важливі й вічні ті непорушні істини, які пропагував цей чоловік. Ми повинні пам’ятати мудрі і великі думки цієї визначної особи і найважливіше, що головний засіб боротьби з насильством є – ненасильство, як би парадоксально це не звучало. Видатний керівник національно–визвольного руху Індії, мислитель, політичний і громадський діяч Могандас Карамчад Ганді, який увійшов в історію сучасної цивілізації як Махатма («Велика душа»), був убитий індуським фанатиком 30 січня 1948 року. З того дня минуло понад шість десятиліть, але інтерес до особистості Ганді не слабшає. Досить важливим для суспільства на сьогодні є долі тих людей, вчення і діяльність яких мали значний вплив на формування історії людства своїми цінностями. Унікальну роль Махатма Ганді визнає багато сучасних дослідників й істориків. Однак однозначно оцінити цю постать досить важко. Дж. Неру назвав Ганді «людиною релігії», але не релігійним діячем. Сучасники називали Махатма Ганді «совістю людства», пророком, святим, але насамперед вони бачили в ньому духовного вождя Індії в її боротьбі за визволення.
Предметом дослідження є суспільно–політична та громадська діяльність Махатма Ганді.
Об’єктом дослідження є керівник національно–визвольного руху Індії, мислитель, політичний і громадський діяч Махатма Ганді.
Метою даної роботи є вивчення політичної і громадської діяльності Махатма Ганді та чинники, що вплинули на формування його світогляду і переконань, що знайшли своє відображення у його суспільно–політичній діяльності в Індії.
Завдання дослідження:
– розглянути життєвий шлях Махатма Ганді;
– визначити релігійні погляди та вчення Махатма Ганді;
простежити діяльність Махатма Ганді в боротьбі за незалежність Індії;
– з’ясувати в чому полягала своєрідність методів боротьби даного політичного діяча;
оцінити підсумки і результати політичної діяльності Махатма Ганді.
Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури, що містить 30 найменувань.
Хронологічні межі дослідження. Хронологічними межами роботи є XIX – XX століття, а якщо точніше то 1869 –1931 роки. Нижньою межею є 1869 рік – народження Махатма Ганді, а верхньою межею 1931 рік закінчення другої компанії громадянської непокори.
Розділ I джерела та історіографія
Джерела
У своїй курсовій роботі ми користувалась джерелами вітчизняних і зарубіжних вчених. А також документами, які відносились даної теми. Важливим також є вивчення договору ,який увійшов в історію як «Пакт Ірвіна –Ганді». Переговори між Махатма Ганді і віце–королем Індії Ірвіном розпочались 17 лютого 1931 році. Віце – король Індії ставив за ціль не тільки добитись від нього припинення кампанії громадянської непокори. Але і згоди на участь у другій «Конференції другого столу» в Лондоні. І вже 4 березня був підписаний пакт «Ганді – Ірвіна». Англійська сторона брала на себе відповідальність припинення репресій, відміну військового стану в країні. Звільнити більшу частину ув’язнених, відмінити монополію на сіль, а також визнати Індійський Національний Конгрес офіційною політичною партією. Обов’язками індійської сторони були припинити бойкот англійської адміністрації. Дозволялося проводити мирні демонстрації і мітинги. Але у відповідь на те, що Ганді залишив другу конференцію Англія поступово почала порушувати свої обіцянки..
Також досить цікавою є книга самого Махатма Ганді «Моя віра». З даної книги стає зрозуміло, що Ганді є палким патріотом своєї батьківщини. Все життя він присвятив боротьбі за незалежність Індії, а головне, що це він зумів зробити мирним шляхом. Він не закликав людей братися до зброї, його сатьяграха врятувала життя багатьом людям. Він дуже цікава особистість. На початку свого життєвого шляху він заробив чималі кошти, але потім він відмовився від багатств. Також він прощав все своїм ворогам, і навіть свого вбивцю він пробачив.
Цікавим джерелом є також книжка «Моє життя» теж написана Махатма Ганді, дуже цікаво автор подає події свого життя в легкій формі пояснює досить складні явища і процеси, а також досить самокритично відноситься до самого себе.
На початку 1930 року Ганді опублікував у газеті «Молода Індія» 11 пунктів, які є дуже важливим джерелом для вивчення курсу політичної діяльності Махатма Ганді, в яких висувалися вимоги зниження валютного курсу рупії, запровадження протекціоністських тарифів на імпортні тканини, надання права каботажного плавання виключно індійським судновласникам, відміни соляної монополії, скорочення воєнних асигнувань, зменшення податків, ліквідації департаменту кримінального розслідування та ін. Англійський уряд відмовився виконати ці вимоги. На знак протесту Національний конгрес організував кампанію громадянської непокори. У березні – квітні 1930 року у містах і селах Індії відбулися мітинги й демонстрації, пікетування англійських магазинів. На вулицях і майданах публічно спалювали англійські товари, зокрема одяг із англійських тканин. Щоб покласти край цій акції, англійський уряд оголосив Національний конгрес поза законом. Понад 60 тис. учасників руху було заарештовано, в тому числі й М. Ганді. Урядові репресії викликали повстання в Пешеварі, Шолапурі, Біхарі та Бенгалії, які були придушені за допомогою військ.