
- •1.Формування нових структур художнього мислення під впливом філософії Ніцше.
- •2. Інтуїтивізм а.Бергсона та його вплив на розвиток літер. Модерн. Доби.
- •3. Психоаналіз з.Фройда та к.-г.Юнга як стратегія сюрреалізму.
- •4. Модернізм у мистецтві : авангардистська спрямованість та традиційні зв»язки.
- •5. Італійський і російський футуризм. Характеристика, представники.
- •6. Французький дадаїзм і сюрреалізм. Характеристика. Представники.
- •7.Німецький експресіонізм. Характеристика. Представники.
- •8. Модернізм і реалізм: взаємозв»язок.
- •9.Концепція абсурдного героя в есе Камю „міф про Сізіфа”
- •10.Кубізм Пікассо і Аполлінера
- •11.Умовний автобіографізм в романі „у пошуках...”
- •12.Архітектоніка роману Пруста
- •17.Фрагментація дійсності в поезії г.Аполінера
- •18. Література "потоку свідомості". Гертруда Стайн и Джемс Джойс.
- •24. Техніка потоку свідомості, як стильовий прийом у романі Джеймса Джойса "Улисс"
- •26.Художній метод Вульф. Візуалізація дійсності в оповіданні «Понеділок, вівторок…»
- •20Література втраченої генерації.Е.Хемінгуей.
- •22.«Галас і шаленство» - модерністський експеримент Фолкнера
- •30.Концепція нового модерністського роману за х. Ортегою-і-Гассетом.
- •31. Естетичні погляди м.Пруста в есе «Проти Сент-Бева».
- •32. «Інтуїтивістська пам'ять» як засіб організації тексту «у пошуках втраченого часу».
- •33. Неоімпресіоністський стиль Пруста.
- •36. Принцип інтенційного аналізу та індивідуальна свідомість за Сартром.
- •37.Принцип відчуження та свобода особистості у Камю
- •38. Проблема відчуження в повісті "Чужий" Камю.
- •40.Ф.Кафка,-представник «празької літературної школи».
- •41. Епічний театр б.Брехта.
- •41. Філософська лірика Рільке.
- •41. Глибинна психологія г.Гессе.
- •46. Особливості драматургії оНілла.
8. Модернізм і реалізм: взаємозв»язок.
Не у всіх модерністів є радикальні, авангардистські риси. Про реалістичні твори майже забуто. Але реалізм не зник, згодом під впливом модернізму оновився – об»єктивне зображення. Таким чином з»явились такі нові течії як неореалізм і неоромантизм – старі течії з новими ознаками. У творах модерністів з»являються нові великі форми.
9.Концепція абсурдного героя в есе Камю „міф про Сізіфа”
«Міф про Сізіфа» - відчуженість – результат непорозуміння людини зі світом, захисна реакція людини, яка стоїть перед фактом, соціальна категорія, що допомагає визначити місце людини в суспільстві.
Ставиться проблема свободи. Індивідуальна свобода цінується понад усе, абсолютна свобода – результат ясності розуму. Перемога в собі дозволяє залишитись достойною людиною і знімає питання самогубства. Сутність людського буття – бунт – активна життєва позиція. Бунт – дозволяє людині вийти поза межі власного «я», прояв сили життя, а не сили смерті, зумовлює неспокій життя і є засобом людського буття. Абсурдною людиною постає у філософії Камю і античний Сізіф, покараний богами на довічну даремну працю .
Сізіф цікавить Камю саме в період між підйомами на вершину гори, коли камінь черговий раз скочується вниз і Сізіф спускається до підніжжя, щоб знову викотити камінь. Саме тоді, переконаний Камю, Сізіф вивищується над своєю долею.
До того часу, поки людина не усвідомлює своєї долі, вона не усвідомлює абсурду. Трагедія починається з моменту пізнання. Але з моменту усвідомлення абсурду починається і щастя.
10.Кубізм Пікассо і Аполлінера
Кубізм зародився в умовах загальної глибокої кризи буржуазної культури, був розрив з традицією реалістичного мистецтва,що склалася в добу Відродження.
Аполлінер виганяє зі своїх віршів пунктуацію, прибігає до типографських хитрувань і ін. прийомам, ціль яких дати в поезії властивому мальовничому кубізму багатопланове відчуття об'єкта.
Збірка "Калліграмі" важливі з погляду зміни форми вірша, Аполлінер використовує колаж, включає в поетичний текст обривки почутих фраз, газетні заголовки, оголошення. Усе це починається поетом для того, щоб довести, що будь-який прояв життя може бути предметом естетичного осмислення, тому що в реальності не існує розподілу на високе і низьке.
В основу кубізму було покладено бажання художників реалізувати ідею геометризованого зображення дійсності. Деформація предметів, пропорцій людського тіла, розщеплення об’єктів на елементарні геометричні об’єми. Кубісти закликали до пошуку, до розкріпачення таланту митця, експериментаторства. Г.Аполлінер прагне поєднати лірику з візуальним мистецтвом (Каліграми).
11.Умовний автобіографізм в романі „у пошуках...”
– розповідь ведеться від першої особи, іноді головний герой має таке ж ім’я як і автор. Таким чином складається враження що автор говорить про себе, але разом з тим він дає власні оціночні судження,дещо додає, вигадує, прикрашає. Виникає ефект псевдобіографізму. Наприклад, твір «у пошуках ...»Пруста має автобіографічний характер. головний герой Марсель(як і автор) хворий, він прикутий до ліжка,ізольований від світу і людей.така ізольованість переносить увагу героя із зовнішнього світу на внутрішній.головний герой згадує минуле,і спогади породжують асоціації. Як і автор головний герой хворий на асму.Пруст стверджує, що пізнання є навіть не спогляданням світу,а лише вираженням суб’єктивних емоцій,вражень. Минуле,як чинник,що мобілізує, спрямовує людину в житті.