1. .Поняття „культура мови” та „культура мовлення”.

2. Функції мови (комунікативна, номінативна, мислетворча, пізнавальна, експресивна та ін.)

3. Функціональні стилі (науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний, розмовний).

4. Мовленнєвий етикет як один із складників культури мови.

5. Основні тональності українського мовленнєвого етикету;

6. Значення мовленнєвого етикету для юриста.

7. Емотивна функція мовлення.

8. Позамовні виражальні засоби, їх загальнолюдські, національні та локальні характеристики.

9. Характеристика основних комунікативних ознак мовлення .

10. Чистота мовлення як відповідність лексичним нормам.

11. Позалітературні елементи у мовленні.

12. Іншомовні слова у мовленні. Перенасичення тексту чужомовними запозиченнями.

13. Тавтологія і плеоназм. Доцільність їх уживання в різних стилях.

14. Мовні штампи та канцеляризми.

15. Предметна і понятійна точність, їх взаємодія.

16. Синонімія і точність мовлення.

17. Полісемія і точність мовлення.

18. Паронімія і точність мовлення.

19. Точність наукового мовлення.

20. Функційно-стильова своєрідність логічності.

21. Логічність у науковому стилі.

22. Алогізм та плеоназм як художні прийоми.

23. Основні типи помилок, пов’язані з логічністю викладу.

24. Критерії визначення роду іменників в українській мові.

25. Категорія відмінка іменника в сучасній українській літературній мові.

26. Ступені порівняння прикметників.

27. Нормативність уживання числівникових форм.

28. Порядок слів у реченнях різних мовних стилів.

29. Інверсія як стилістичний прийом сфера її застосування.

30. Основні правила координації присудка з простим підметом.

31. Основні правила координації присудка зі складеним підметом.

32. Виразне мовлення та його структурні ознаки.

33. Логічна та інтонаційна виразність.

34. Поняття партитури тексту.

35. Основні правила милозвучності.

36. Поняття орфоепічної норми: особливості вимови голосних звуків,

37. Особливості вимови приголосних,

38. Асимілятивні і дисимілятивні процеси у мовленні.

39. Характеристика українського наголосу.

40. Основні правила наголошування іменників.

41. Основні правила наголошування прикметників

42. Основні правила наголошування числівників і займенників.

43. Основні правила наголошування дієслів

44. Дублетний наголос

45. Фразеологічна точність мовлення

46. Нормативність уживання займенникових форм.

47. Особливості уживання дієслівних форм.

48. Особливості відмінкових закінчень іменників ІІ відміни

49. Кличний відмінок іменників I – IV відміни.

50. Форми ступенів порівняння прикметників і стиль.

51. Використання числівників у різних стилях мови

52. Типи відмінювання кількісних числівників

53. Особливості поєднання числівників з іменниками

54. Стилістичні особливості числівників

55. Стилістичні властивості займенників

56. Дієприкметник як особлива форма дієслова і його уживання в науковому стилі

57. Дієприслівник і дієприслівниковий зворот у реченні

58. Особливості дієслівного керування. Варіантне керування дієслів

59. Конструкції з прийменником ” по ” в українській мові

60. Основні типи помилок пов’язані з неправильним керуванням

61. Основні типи помилок пов’язаних з уживанням однорідних членів речення

Нормативно-правова література:

1. Конституція України. –к., 1996

2. Закон про мови в Українській РСР. –К., 1989. Зміни і доповнення 1995 року.