ЗМІСТ

1. Вступ

2. Коротка історія бази практики

3. Про компанію

4. Історя кави

5. Хімічний склад та харчова цінність кави та кавових напоїв

6. Чинники, що формують якість кави

7. Асортимент продукції

7.1. Характеристика розчинної кави

7.2. Характеристика кавових напоїв

8. Технологічна схема виробництва розчинної кави.

8.1. Приймання та сепарація сировини

8.2. Обсмажування кавових зерен як основний етап у виробництві кави

8.3. Процес обсмажування кавопродуктів

8.4. Способи обсмажування кавопродуктів

8.5. Зберігання обсмажених кавопродуктів

8.6. Екстрагування

8.7. Висушування екстракту

8.8. Фасування, зберігання і транспортування готової продукції

9. Санітарна очистка обладнання

10. Контроль виробництва

11. Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні

12. Висновок

13. Список використаних джерел

14. Додатки

ВСТУП

Кава - дуже поширений напій. Немає такої країни, де б не уживалася кава. Навіть на батьківщині чаю в Китаї, кава користується великим успіхом в населенні.

Широке поширення кави пояснюється тим, що вона володіє високими смаковими якостями і благотворно впливає на організм людини. Кава належить до тих небагатьох культур, які визначали собою цілі епохи в економічному розвитку таких країн, як Бразилія, Колумбія, Ефіопія, Йемен, Гвінея і ряд інших. Сьогодні кава і кавові напої вживають практично у всіх куточках земної кулі, від Лондона до Сіднею і Токіо. Каву вирощують приблизно в 80 країнах: Південна і Центральна Америка, на узбережжі Карибського моря, в Африці і Азії. Найбільші країни постачальники кави – Бразилія і Колумбія, третє місце займає Індонезія.

У світовій торгівлі продаж не обсмажених зерен кави займає друге місце після продажу нафти. Залежно від урожаю, 4-5 млн. тонн кави щорік відправляють на експорт. Вжиток кави в країнах походження займає близько 1,3 млн. тонн. У всьому світі під плантації кави зайнято більше 10 млн. гектарів, на яких зростає 15 млрд. кавових дерев. З 1 кавового дерева можна отримати урожай 0,5 - 8 кг (3500 – 5000 зерен).

Вирощування кави дуже трудомісткий процес. У всьому світі близько 25 млн. людей заробляють на життя тим, що вирощують або обробляють каву. Залежно від соціально-економічних умов країни вирощування і обробка кави головним чином здійснюється в невеликих господарствах, кооперативах, на середніх і крупних плантаціях.

Кава – чудовий по своїх смакових і стимулюючих якостях напій. Для того, щоб отримати дійсну насолоду від кави, необхідно знати, що ви п'єте, з чого складається той або інший букет, і який вигляд повинна мати чашка для вашого улюбленого напою...

Оскільки кава відіграє важливу роль в житті людей, великого значення набуває оцінка його якості, тому метою навчальної практики є вивчення товарознавчої характеристики кави.

Коротка історія бази практики

Від часу свого народження, - грудня далекого 1932 року, - починає відлік життєпису «одинока» Львівська Кооперативна фабрика домішок до кави «Суспільний промисл», що містилася в будинку філії «Просвіти» на Богданівці, 30. Заснована силами українських приватних службовців при допомозі міського товариства «Супруга», фабрика стає однією з перших ластівок розбудови тогочасного суспільного промислу і торгівлі. Відтак в краю вже незабаром на полицях багатьох крамниць з'являється її перша продукція: цикорій «Луна», підмінка кави «Пражінь» і солодова кава «Луна», що сподобалась споживачеві своєю «видайністю, смаком, ароматом» та помірними цінами.

«Кожний український громадянин слідкує із зацікавленням та радістю за розвоєм нашого промислу й торгівлі», - так писала на своїх шпальтах львівська ілюстрована щоденна газета «Новий світ» у січні 1934 р. про новини господарського життя краю. Щораз частіше появляються в нас нові підприємства, які заповнюють існуючі ще прогалини в нашому господарському житті; заразом бачимо, як давніше засновані наші підприємства поширюють свою діяльність на щораз нові ділянки...»

Минув лише рік від дня заснування, а «Суспільний промисл» вже продукує цикорій з власної сировини, що її постачають селяни з підльвівських сіл. І хоча управа фабрики користується допоки найманими сушарками в Судовій Вишні, в планах фундаторів запроектоване будівництво власної сушарні.

У ті вже далекі 30-ті роки, разом з розбудовою промислу і торгівлі, міцнішало господарське життя, ріс збут української продукції, яку виробляли місцеві підприємства, зменшувалася кількість безробітних.

Дбаючи про добробут збіднілих українських родин та просуваючи свою продукцію до споживача, управа кооперативної фабрики щораз запроваджує нові, різноманітні заходи для вивчення попиту на той чи інший вид товару, вдається до анкетування та широкої реклами. Історичний календар «Червоної калини», що видавався накладом у Львові в 30-х роках, постійно вміщував на своїх сторінках роз'яснювальні статті та заклики «Суспільного промислу» споживати свої українські «знамениті вироби: цикорію «Луна», підмінку кави «Пражінь» і солодову каву «Луна», які кожна кооператива має на своїм складі».

«Свій до свого по своє» - це одне з найдавніших та найсвідоміших галицьких гасел в підтримку українського виробника також віднайшло своє продовження і на сторінках старих «Календариків» середини 30-х років, що їх друкувала Львівська Кооперативна фабрика «Суспільний промисл», яка започаткувала тим добру традицію популяризації своєї продукції.

Так поступово спиналося на ноги підприємство, що після війни стало своїми традиціями, досвідом працівників підгрунтям сучасної української кавопереробної галузі. Встановлене у 1971 р. на державному підприємстві Львівська кавова фабрика обладнання фірми "Niro Atomizer" для виготовлення розчинної кави дало можливість ефективно поєднати багаторічний досвід персоналу у галузі виробництва кавових продуктів з сучасною технологією переробки натуральної кави. З того часу львівська кава стала відомою та жаданою в одній шостій світового суходолу.

Після здобуття Україною незалежності у 1993 році Львівська кавова фабрика стала акціонерним товариством закритого типу - ЗАТ "Галка", яке невдовзі у 1994 році утворило спільне підприємство "ГАЛКА Лтд." з фірмою E.D.&F.Man Coffee Limited - одним з найбільших кавовиробників Європи. Високоякісна сировина, досвід і добросовісна робота висококваліфікованого персоналу, постійно оновлюване обладнання, сучасні технології - завдяки цьому СП "ГАЛКА Лтд." впевнено утримує лідерство серед вітчизняних кавовиробників.

ПРО КОМПАНІЮ

Н аша історія – це тривалий шлях до визнання на ринку кави. Ми прекрасно усвідомлюємо, що виробництво кави вимагає високої якості обсмажування зерен, їх зберігання, помолу та екстракції. Дотримуючись усіх стандартів якості та постачаючи лише якісні кавові зерна із багатьох країн, ми досягли значного успіху і одержали численні нагороди за свою роботу. Усім, хто прагне приєднатись до нашого дружнього колективу, ми допоможемо зробити кар’єру. Вам необхідно лише сконтактуватись із нами.

Історія кави

Історія відкриття кави має дві версії – мусульманську і християнську. Арабська легенда розповідає про шейха Омара, який був прославленим лікарем, але жив у печері, як простий пустельник. Мабуть лише такому святому чоловікові й могла явитися райська птаха. Коли він її помітив уперше, дивовижна птаха виспівувала чарівливі пісні, та щоразу, як Омар пробував її упіймати, на місці птахи з'являлися пахучі квіти і небачені досі плоди. Омар не знайшов для них кращого застосування, окрім як вживати за приправу для відварів, якими лікував хворих. Відвари виявилися цілющими, і чутки про них розійшлися по всій Аравії. Згодом Омара проголосили святим і в Мецці на його честь заснували монастир.

Але християни-копти в Ефіопії вважають, що саме їхні ченці відкрили каву. В певні пори вони мусили протягом сорока годин поспіль молитися, а це було не так просто, траплялося, що й сон перемагав їх. Та якось один чернець звернув увагу на те, що кози, об'їдаючи галузки невідомих кущів разом із плодами, стають дуже жваві і мало не танцюють. Чернець з цікавости скуштував ягоди і відчув, як сон відступає. Своїм відкриттям він поділився з іншими ченцями і незабаром уже всі вони стали вживати цю дивовижу. А коли пізніше котрийсь чернець витяг обгорілу галузку з вогню і спробував ті ягоди підсмаженими, ефект виявився ще яскравіший.

Так поволі дійшли вони й до того, що почали молоти підсмажені ягоди і пити гіркуватий відвар. Бо одна річ відкрити кавові зерна, а друга - навчитися робити каву, адже вивар із сирих зерен це безвартісна люра.

Як бачимо, християнська легенда більше схожа на правду, але це не заважає арабам кепкувати з неї, вважаючи батьківщиною кави Ємен. Не впливає на їхню думку навіть те, що гірська місцина на заході Ефіопії, де розташувався коптський монастир, мала промовисту назву Каффа. Так виглядaє, що саме від неї й походить назва напою.

Тим часом єменська легенда не заперечує ефіопської. Єменці оповідають, що біля гори Сабр стояв монастир, але вже мусульманський. Один із пастухів, ім'я якого, за твердженням Британської Eнциклoneдiї, було Кальді, пас монастирських кіз на схилах гори, і помітив, що кози не сплять, а брикають. Наступної ночі повторилося те ж саме. Стривожений пастух розповів ченцям про дивну поведінку тварин, і ті порадили простежити, які рослини жують кози вдень. І ось пастух приніс в монастир гілки з темно-червоними ягодами.

У кожній такій ягоді було по два ясно-зелених зернятка. Монахи довго і безуспішно гортали старі книги, шукаючи якоїсь вказівки про дивну рослину, і врешті виявили, що це рослина не місцева. І була вона завезена в Ємен ефіопськими християнами з провінції Каффа, висаджена на Єменській землі, але незабаром здичавіла. Ченці на собі спробували дію відвару зерен і переконалися в його збудливій дії. Вони називали його "кафе" за іменем провінції Каффа, або ж "кава", що по - арабському означає "бути сильним", "рішучим".

Оскільки саме з Ємену кава набула найбільшого поширення, то араби так і називають її - "дочка Ємену".

Та є ще інша легенда. Пророк Магомет був важко хворий, і Аллах, щоб допомогти пророку, послав до нього архангела Гавриїла, який пригостив Магомета не відомим на той час напоєм. Він був чорним, як камінь Кааби, і гірким. Називався цей еліксир "кахва".

Кава вирощується в 80 тропічних і субтропічних країнах світу, від 23-ї паралелі на півночі до 25-й паралелі на півдні. Це так званий кавовий пояс.

Каву, привезену з різних країн, визначає одне слово – походження. Це дозволяє відразу охарактеризувати каву у загальних рисах (смак, форма, розмір і екстрактивність зерен і т.д.). Знаючи походження можна диференціювати каву ретельніше залежно від району, де його вирощували, висоти плантацій над рівнем моря, сорту, урожаю і т.д.

Ефіопія

-          батьківщина кави;

-          кава Арабіка, очищення сухим і вологим способом, частину урожаю дають дикі кавові дерева;

-          кава вищого сорту з цієї країни має яскраво виражений квітковий і виноградний присмак. Таку каву можна знайти тільки тут.

Кенія

-          кава Арабіка, очищення вологим способом;

-          насичений смак з виразним кислуватим присмаком і характерним ароматом.

Уганда

-          кава Робуста, очищена сухим способом;

Берег слонової кості (Кот-д Івуар)

-          кава Робуста, очищена сухим способом.

Бразилія;

-          найкрупніша країна походження кави;

-          переважно кава Арабіка, очищена сухим способом;

-          м'який насичений смак, основа для виробництва багатьох кавових сумішей, особливо підходить для кави эспрессо.

Колумбія

-          кава Арабіка, очищена сухим способом;

-          плантації на великій висоті над рівнем моря (до 2000 м);

-          виразно виражений м'який смак і аромат.

Гватемала

-          переважно кава Арабіка, спосіб вологого очищення;

-          вирощування в гірських районах вулканічного походження;

-          оригінальний насичений смак, яскраво виражений аромат.

Коста-Ріка

-          кава Арабіка очищена вологим способом;

-          збалансований ароматний смак.

Індія

-          Арабіка і Робуста, в основному спосіб сухого очищення;

-          основні райони вирощування кави знаходяться в південній Індії;

-          насичений м'який смак.

Індонезія

-          у основній каві Робуста, сухий спосіб очищення.

В'єтнам

-          кава Робуста, сухий спосіб очищення.

По місцю зростання кава ділить на 3 групи: американський, африканський і азіатський. Кожна група включає багато комерційних сортів кави, яка має назву залежно від країни, де їх вирощують або порту, через які їх відправляють на експорт.

Бразилія експортує каву комерційних сортів Сантос, Ріо, Вікторія і ін. Індія – Плантейшен, Арабіка і Робуста Черрі, Шарі і ін. Йемен – Мокко або Ходейда, В'єтнам – Арабіка і Робуста, Ефіопія – Харрі, Мексика – Прима Волед і ін.